Уявіть: ви відкриваєте «Резерв+», а там – порушення правил військового обліку, хоча ви сумлінно оновили дані, пройшли ВЛК і навіть маєте відстрочку. Саме в такій ситуації опинився військовозобов’язаний, який дізнався, що його оголосили в розшук через неявку за повісткою, відправленою на стару адресу в Чернівцях. При тому, що ТЦК чудово знав: людина вже два роки живе у Сполучених Штатах.
Ця історія – не вигадка, а реальна справа № 600/5297/25-а, яку розглянув Чернівецький окружний адміністративний суд. І вона добре показує: якщо вам безпідставно вписали порушення до реєстру «Оберіг», суд цілком може стати на ваш бік.
Як усе почалося: людина за кордоном, повістка – в Україні
Позивач перебував на військовому обліку, своєчасно уточнив військово-облікові дані через мобільний застосунок «Резерв+» і мав офіційну відстрочку від призову на підставі пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Жодних проблем не передбачалося.
Але 20 вересня 2025 року він зазирнув у свій електронний військово-обліковий документ і побачив неприємний сюрприз: у графі про порушення правил військового обліку значилося – «не прибули за повісткою до ТЦК та СП». Більше того, система показувала, що людина перебуває в розшуку.
Звідки це взялося? Як з’ясувалося пізніше, повістку № 2591217 ТЦК направив на адресу зареєстрованого місця проживання позивача в Чернівцях. От тільки нюанс: ще 10 липня 2024 року, оновлюючи дані через «Резерв+», він повідомив свою актуальну адресу в США. ТЦК цю інформацію мав – і все одно відправив повістку туди, де людина вже не жила.
Чому ТЦК не зміг довести свою правоту
Коли справа дійшла до суду, з’ясувалося кілька принципових речей. І всі вони – не на користь ТЦК.
По-перше, відповідач навіть не подав відзив на позов. Тобто просто проігнорував судовий процес. Це одразу позбавило його можливості спростовувати аргументи позивача.
По-друге – і це ключове – ТЦК не надав жодних доказів того, що позивач реально отримав повістку. Не було ні підтвердження вручення, ні даних про відмову від отримання, ні навіть повідомлення від оператора поштового зв’язку про надходження листа. Людина фактично не проживала за адресою реєстрації – як вона могла знати про виклик?
Але найголовніше – третій момент. Суд встановив, що в матеріалах справи відсутня постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 210 КУпАП. Тобто процедура, передбачена законом, просто не була завершена.
Як закон регулює внесення даних про порушення до реєстру
Тут варто згадати Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів». Пункт 20-1 частини першої статті 7 цього закону чітко говорить: до персональних даних військовозобов’язаного належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності – із зазначенням дати, номера та змісту протоколу або постанови. Не просто чиясь думка, не припущення посадовця – а конкретний документ.
Керівник ТЦК справді має повноваження притягувати військовозобов’язаних до відповідальності за статтею 210 КУпАП. Але для цього потрібно скласти відповідну постанову. І лише після цього – вносити дані до електронної системи «Оберіг», яка потім відображається у «Резерв+».
У цій справі все сталося навпаки: запис про порушення правил військового обліку з’явився в реєстрі без належного оформлення адміністративного стягнення. Саме це суд і визнав протиправним.
Презумпція невинуватості – вона існує навіть під час війни
Часто можна почути думку: мовляв, воєнний стан – які там формальності? Але Кодекс адміністративного судочинства України не робить винятків на цей рахунок. Частина 2 статті 77 КАС України прямо передбачає: у справах про протиправність дій суб’єкта владних повноважень доводити правомірність своїх дій має саме цей суб’єкт. Тобто ТЦК.
Якщо ТЦК вносить до реєстру відомості про порушення правил військового обліку – будьте певні, суд запитає: а де постанова? А де докази вручення повістки? А чи була людина взагалі повідомлена?
У цій справі відповідей на ці запитання не знайшлося. Тому суд ухвалив рішення, яким визнав дії ТЦК протиправними та зобов’язав виключити недостовірні відомості з реєстру.
Що отримав позивач у результаті
Суд повністю задовольнив адміністративний позов. ТЦК зобов’язали прибрати з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку. Крім того, на користь позивача стягнули 1211,20 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Єдине, що не вдалося відшкодувати – витрати на правничу допомогу. Суд зазначив: представник позивача не надав належних доказів фактичної оплати послуг адвоката та документів, які б підтверджували обсяг наданої допомоги. Корисний момент для тих, хто планує судитися: збирайте всі платіжки й акти виконаних робіт одразу.
Кілька практичних порад
Якщо ви опинилися в подібній ситуації – побачили в «Резерв+» запис про порушення, з яким категорично не згодні, – ось що варто зробити.
Надішліть адвокатський запит до свого ТЦК із вимогою пояснити підстави внесення таких відомостей. Паралельно подайте скаргу до вищестоящого органу. Якщо реакції немає або вона вас не влаштовує – звертайтеся до адміністративного суду.
Пам’ятайте: відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», військовий облік ведеться за місцем проживання. Якщо ви змінили адресу і повідомили про це через «Резерв+» – ТЦК не може вдавати, ніби йому про це невідомо. Направлення повістки на стару адресу, коли у розпорядженні ТЦК є актуальні дані, суд цілком може визнати неналежним оповіщенням.
Крім того, зверніть увагу на позицію суду щодо доказів. Саме ТЦК зобов’язаний довести, що порушення правил військового обліку справді мало місце. Не ви – а державний орган. І якщо він не може пред’явити ні постанову про адмінстягнення, ні докази вручення повістки, шанси на успіх у суді дуже високі.
Ця справа – показовий приклад того, як працює адміністративне судочинство в умовах воєнного стану. Державний орган зобов’язаний діяти в межах закону навіть тоді, коли йдеться про мобілізацію. А якщо він цього не робить – людина має повне право захистити себе через суд.