Ви заходите в «Резерв+», щоб перевірити свої дані, і раптом бачите статус про порушення правил військового обліку в Резерв+. Або гірше – позначку, що ТЦК звернувся до поліції для вашого розшуку. Звідки це взялося, якщо ви навіть не отримували повістки? Чесно кажучи, такі ситуації вже не рідкість. І суди поступово розставляють крапки над «і» – не кожен такий запис є законним.
Саме про це – рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі № 279/532/26. Давайте розберемо його детально, бо прецедент справді вартий уваги.
Що сталося: історія позивача
Уявіть собі звичайну ситуацію. Військовозобов’язаний чоловік вчасно уточнив свої облікові дані, сумлінно користувався застосунком «Резерв+». І одного дня виявив там запис: ТЦК та СП ще 25 березня 2025 року звернувся до Національної поліції, щоб його доставили для складання протоколу. Причина – неприбуття за повісткою.
Але ж повістку він не отримував. Взагалі.
Чоловік написав заяву до ТЦК з вимогою зняти його з розшуку або хоча б надати документи, які можна було б оскаржити в суді. Відповіді не дочекався. Тоді пішов до суду – і, як з’ясувалося, не дарма.
Про що насправді спір
Якщо коротко: позивач просив суд визнати протиправними дії ТЦК щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг» даних про порушення ним правил військового обліку. А також – зобов’язати ТЦК ці дані звідти прибрати.
Ключове питання: чи можна вносити таку інформацію до реєстру без складеного протоколу та винесеної постанови про адмінправопорушення?
Що каже закон про реєстр «Оберіг»
Тут важливий момент. Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» (№ 1951-VIII) чітко визначає, які саме відомості заносяться до системи. Згідно з пунктом 20-1 частини першої статті 7 цього закону, до персональних даних військовозобов’язаного належать «відомості про притягнення до адміністративної відповідальності» за статтями 210 та 210-1 КУпАП.
Зверніть увагу на формулювання: не «підозра в порушенні», не «неявка за повісткою», не «звернення ТЦК до поліції». А саме – притягнення до відповідальності. Тобто юридичний факт, підтверджений протоколом і постановою.
Реєстр «Оберіг» – це інформаційно-комунікаційна система, створена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов’язаних. Він не є «чорним списком підозр». Він має містити лише верифіковану інформацію про встановлені факти.
Чому суд став на бік позивача
А тепер найцікавіше. Відповідач – тобто ТЦК – взагалі не надав суду жодного відзиву. Жодного доказу. І ось що з’ясував суд, дослідивши матеріали справи.
По-перше, не було жодних доказів належного оповіщення позивача про виклик до ТЦК. Ні підтвердження відправлення повістки, ні інформації про її вручення, ні відеозапису відмови від отримання – нічого. А Порядок № 560, затверджений постановою Кабінету Міністрів України, передбачає чітку процедуру: повістка має бути або вручена особисто під підпис, або надіслана рекомендованим листом з описом вкладення, або зафіксована на відео.
По-друге, не було жодного документа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Протокол не складався. Постанова не виносилася. Факту правопорушення – в юридичному розумінні – просто не існувало.
І попри все це, у «Резерв+» красувався запис про порушення правил військового обліку в Резерв+.
Суд прямо вказав: Реєстр призначений для зберігання та обробки фактів, встановлених у законному порядку. Відсутність юридичного факту притягнення до адміністративної відповідальності унеможливлює законне внесення до реєстру відомостей про «порушення військового обліку».
Що вирішив суд
Позов задовольнили повністю. Суд визнав дії ТЦК протиправними та зобов’язав виключити з реєстру «Оберіг» дані про порушення позивачем правил військового обліку. Крім того, з ТЦК стягнули судовий збір – 1211,20 грн.
Ключове тут ось що: статус про порушення правил військового обліку в Резерв+ не може з’являтися просто так, за бажанням посадової особи. Для цього потрібна завершена адміністративна процедура: складений протокол, розглянута справа, винесена постанова. І все це – з належним повідомленням особи.
А що зі зверненням до поліції
Окремо варто пояснити механізм, через який усе це відбувається. Згідно з Порядком № 1487, ТЦК має право звернутися до Національної поліції для адміністративного затримання та доставлення особи – але лише тоді, коли неможливо скласти протокол на місці вчинення правопорушення.
Іншими словами: спочатку має бути зафіксоване саме правопорушення. Неявка за повісткою стає правопорушенням тільки тоді, коли повістку вручили належним чином, а людина свідомо не з’явилася. Якщо ж повістку навіть не надсилали – про яке правопорушення може йти мова?
До речі, керівник ТЦК зобов’язаний повідомити поліцію, якщо підстави для затримання зникли. Тобто система передбачає двосторонній рух: не лише подати в розшук, а й зняти з нього.
Чому це рішення важливе
Правова позиція суду проста й зрозуміла: внесення даних про порушення правил військового обліку до реєстру «Оберіг» без доведеного факту адміністративного правопорушення є незаконним. Це не думка, не припущення – це пряме порушення вимог Закону № 1951-VIII.
Крім того, суд нагадав про стару добру статтю 77 Кодексу адміністративного судочинства України: у справах про протиправність дій суб’єкта владних повноважень саме відповідач зобов’язаний довести правомірність своїх дій. Якщо ТЦК мовчить – це працює проти нього.
Тож якщо ви побачили у своєму електронному військово-обліковому документі статус про порушення правил військового обліку в Резерв+, але жодної повістки не отримували й жодного протоколу на вас не складали – знайте: такий запис можна і треба оскаржувати. І судова практика вже є на вашому боці.