Site icon Лук'янчиков Олег Адвокат

Порушення правил військового обліку в «Резерв+»: як оскаржити відмітку, якої ви не робили

Porushennia pravyl viiskovoho obliku v Rezerv

Відмітка про порушення правил військового обліку, яка раптом з’являється в застосунку «Резерв+», – це не просто червона позначка на екрані. За нею тягнеться цілком реальний ланцюжок: розшук, доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, штраф. Дніпропетровський окружний адміністративний суд розглянув позов військовозобов’язаного, який наполягав, що таку відмітку йому поставили безпідставно.

Розберімося, на що саме дивився суд і що з цього варто взяти на озброєння кожному, хто колись побачить у своєму кабінеті схожий сюрприз.

Що сталося у справі

Позивач – військовозобов’язаний, який перебуває на військовому обліку. Ще 19 квітня 2025 року він уточнив свої облікові дані, тобто виконав обов’язок, покладений на нього законом.

А 13 лютого 2026 року в його електронному військово-обліковому документі з’явилася відмітка про порушення правил військового обліку. Причина – неявка за повісткою для уточнення даних.

Чоловік із цим не погодився. Каже, що жодних повісток про виклик до ТЦК та СП не отримував, від обліку не ухилявся, а дані уточнив задовго до появи відмітки. Тому й пішов до суду: просив визнати дії ТЦК та СП протиправними і зобов’язати відповідача виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Реєстр, про який ідеться, – державна база даних про всіх, хто підлягає військовому обліку. Працює вона за Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» № 1951-VIII. Відомості туди вносить ТЦК, а людина дізнається про це вже постфактум – з кабінету, без окремого листа. Саме тому відмітка часто стає новиною, а не попередженням.

Три питання, від яких залежала справа

Суд не оцінював емоції, а розкладав ситуацію на юридичні складники. Виходило три ключові питання:

Кожне з них варте окремої розмови, бо саме на цих питаннях спотикається більшість подібних спорів.

Чи можна викликати військовозобов’язаного повторно

Обов’язок з’являтися за викликом ТЦК закріплений у статті 22 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» № 2232-XII. Туди ж додається обов’язок тримати свої дані актуальними.

Після 18 травня 2024 року правила стали жорсткішими. Закон № 3633-IX дав військовозобов’язаним 60 днів на уточнення даних, а ТЦК – нові інструменти впливу. Порядок організації та ведення військового обліку прописаний у постанові Кабінету Міністрів № 1487 від 30 грудня 2022 року.

Прямої заборони викликати людину повторно закон не містить. Інша річ, що виклик не може бути безпредметним. Якщо дані уточнені й нічого не змінилося, логічно пояснити, для чого потрібен ще один візит, інакше вимога перетворюється на формальність.

Суд у таких справах дивиться на суть, а не на назву. Коли ТЦК викликає людину лише для того, щоб формально зафіксувати неявку, мета виклику виглядає сумнівною. І навпаки: якщо йдеться про нові дані, зміну сімейного стану чи проходження військово-лікарської комісії, питання до повторного виклику зазвичай не виникає.

Як має бути вручена повістка

Тут усе досить конкретно. Порядок проведення призову, затверджений постановою Кабінету Міністрів № 560 від 16 травня 2024 року, передбачає кілька способів:

Логіка проста: неявка стає порушенням лише тоді, коли виклик дійшов до людини. Немає вручення – немає й неявки.

Доводити протилежне має сам ТЦК. За статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України суб’єкт владних повноважень зобов’язаний довести, що діяв правомірно. Суд не збирає докази замість нього і не вірить на слово.

Чому факт порушення правил військового обліку ще треба довести

Неявка за повісткою – це адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А будь-яке правопорушення тягне за собою процедуру: протокол, розгляд, постанову.

Розшук і доставлення до ТЦК – це вже наслідок, а не заміна цій процедурі. Коли ТЦК спершу оголошує розшук, а вже потім з’ясовує, чи було порушення взагалі, конструкція перевертається з ніг на голову. На цьому ґрунтується чимало виграних позовів.

Перевіряє суд і те, як ТЦК діяв за частиною 2 статті 2 КАС України. Норма вимагає, щоб рішення ухвалювали обґрунтовано, добросовісно, розсудливо й пропорційно. Якщо хоч однієї складової бракує, у суду з’являється підстава для сумнівів.

Що робити, якщо відмітка з’явилася

Ось короткий план дій, який допоможе не залишитися з проблемою сам на сам.

Окремий шлях – адміністративний. Скаргу можна подати керівнику вищого ТЦК або в обласний центр комплектування. Швидко це не працює, зате іноді дає результат без суду й зайвих витрат.

Вимоги в позові зазвичай формулюють так: визнати протиправними дії ТЦК та СП щодо внесення відомостей і зобов’язати виключити їх із Реєстру.

Чому це не дрібниця

Дані з Реєстру використовують для призову, для розшуку, для перевірок. Позначка про порушення правил військового обліку працює як прапорець: вона притягує увагу до людини і може додати клопоту там, де його могло не бути.

Іноді про відмітку згадують лише тоді, коли людину зупиняють на вулиці або не пропускають через кордон. Дізнатися про неї заздалегідь – уже половина справи.

Позитивне для людини рішення означає конкретний результат: ТЦК зобов’яжуть виключити відомості з Реєстру.

Якщо ви впевнені, що дані уточнені, а повістки в руках не тримали, не варто чекати, поки відмітка в «Резерв+» перетвориться на постанову про розшук. Пишіть, фіксуйте, оскаржуйте. І пам’ятайте: тягар доказування в таких справах лежить на ТЦК, а не на вас.

Exit mobile version