Запис про порушення правил військового обліку може з’явитися в Резерв+ навіть у людини, яка роками не жила в Україні. Саме так сталося з чоловіком, котрий ще з 1999 року постійно проживає в Угорщині. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у справі №160/17482/26 визнав дії територіального центру комплектування протиправними. ТЦК зобов’язали вичистити недостовірні дані з реєстру та припинити їх показ у застосунку. Давайте розберімося, чому так вийшло і на що спиралося рішення.
У червні 2026 року чоловік відкрив Резерв+ і з подивом побачив: він нібито порушник, перебуває в розшуку і не став на військовий облік за новою адресою. Проблема в тому, що нової адреси в Україні в нього не було. Остання реєстрація на території держави закінчилася ще 18 серпня 1999 року. А весь цей час він жив за кордоном.
Це не просто неприємна позначка в застосунку. Інформація про порушення правил військового обліку потрапляє до електронного військово-облікового документа і може створювати реальні наслідки. Людина в очах держави стає «порушником», і це впливає на спілкування з будь-якими органами влади. Тож питання зовсім не дріб’язкове.
Чоловік не став мовчки терпіти. 15 червня 2026 року він подав до ТЦК заяву з проханням скасувати та видалити запис. У відповідь отримав відмову листом №ЩТ/3043 від 17 червня. Тоді й пішов до суду.
Що мав довести відповідач
Ключовий момент цієї справи: тягар доказування. За частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме суб’єкт владних повноважень має довести, що діяв правомірно. Тобто не людина мусила доводити, що нічого не порушувала. Навпаки, ТЦК мав показати, що порушення справді було.
Для цього відповідачу потрібно було встановити чотири факти. По-перше, що чоловік реально змінив місце проживання. По-друге, що він прибув на нове місце проживання. По-третє, що через це виник обов’язок стати на військовий облік за новою адресою. І по-четверте, що цей обов’язок він не виконав у строк. Якщо бодай одна ланка випадає, порушення немає.
Тут є важливий нюанс. Обов’язок стати на облік виникає не з самого факту громадянства України. І не з того, що людину внесли до реєстру. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» пов’язує його з конкретним юридичним фактом, а саме з прибуттям на нове місце проживання.
До речі, строк тут зовсім короткий. Пункт 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, вимагає в семиденний строк після прибуття на нове місце проживання особисто прийти до ТЦК із паспортом і військово-обліковими документами. Але й цей обов’язок виникає лише тоді, коли людина справді прибула. Сам факт наявності паспорта чи громадянства тут ні до чого.
Суд подивився на матеріали справи і не знайшов жодного доказу, що чоловік кудись в Україні прибував. Навпаки, витяг із реєстру територіальної громади показав: востаннє він був зареєстрований у Києві в період із 27 грудня 1994 по 18 серпня 1999 року. Після цього жодної іншої адреси в Україні не було.
А ще в матеріалах справи лежали документи про постійне проживання в Угорщині. Це збігалося з тією адресою, яку чоловік сам вказав у Резерв+. Картина складалася цілком логічна: людина давно живе за кордоном і нової української адреси не має.
Звідки ж узявся запис
Суд звернув увагу на важливу річ. Запис про порушення правил військового обліку сам по собі не є доказом. Якщо орган влади щось вписав до інформаційної системи, це ще не означає, що вписування було законним. Інакше виходило б замкнене коло: ТЦК сам вносить дані, сам же на них і посилається.
Такий підхід суперечив би і принципу законності, і загальним правилам доказування. Бо ж тоді будь-який запис ставав би автоматично істинним лише тому, що його хтось зробив.
Відповідач у відзиві не назвав жодної конкретної обставини. Не сказав, коли чоловік нібито прибув, за якою адресою, звідки отримав цю інформацію і на підставі яких документів зробив висновок. Просто відмовив, і все.
Сама наявність у реєстрі адреси в смт Новоайдар Луганської області нічого не доводить. Це не підтверджує, що людина там реально жила чи прибула туди. Дані в електронному документі не можна ототожнювати з первинним доказом юридичного факту.
Що каже законодавство
Тут варто згадати ще один документ. Це Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2026 року №981. Він прямо передбачає механізм виправлення недостовірних відомостей.
Пункт 43 Порядку №981 каже: виправлення недостовірних даних робиться за результатами розгляду мотивованої заяви. А пункт 50 зобов’язує вживати заходів, якщо встановлено, що до реєстру внесли недостовірні чи неповні відомості.
Тобто закон виходить із того, що інформація в реєстрі має бути правдивою, повною і відповідати фактам. Орган ведення реєстру не просто має право, а зобов’язаний стежити за достовірністю даних. Це закріплено і в Законі України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів». Чоловік скористався цим механізмом і подав заяву. Але отримав відмову без жодного обґрунтування.
Суд також нагадав про статтю 19 Конституції України. Органи влади мають діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачені законом. Наявність повноваження вносити дані не означає дозволу вписувати будь-що без фактичної та правової основи.
Чим усе закінчилося
Суд визнав дії ТЦК протиправними. Зобов’язав виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку та про штраф із причини «Не стали на військовий облік за новою адресою». А також забезпечити, щоб ці дані перестали відображатися в Резерв+.
Цікаво, що суд не став зобов’язувати видалити людину з реєстру взагалі. Бо спір ішов не про те, чи підлягає вона військовому обліку як громадянин України. Спір був про конкретні записи про порушення та статус порушника. А це різні речі.
Окремо суд вирішив питання грошей. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1064,96 грн. Оскільки позов задовольнили, ці витрати стягнули з бюджетних асигнувань відповідача на користь чоловіка. Для тих, хто збирається судитися, це важлива деталь: витрати можна повернути.
Ця справа показує просту, але важливу річ. Якщо в Резерв+ з’явився запис, із яким ви не згодні, не варто одразу опускати руки. Спочатку подайте заяву до ТЦК із проханням виправити дані. Якщо відмовили без пояснень, є сенс іти до адміністративного суду. Адже доводити правомірність запису доведеться саме органу влади, а не вам.