Запис про порушення правил військового обліку у застосунку «Резерв+» може з’явитися навіть тоді, коли жодної постанови про притягнення до відповідальності не існує. Саме з такою ситуацією зіткнувся позивач у справі № 460/16952/25, яку розглядав Рівненський окружний адміністративний суд. І суд став на його бік.
Давайте розберемося, що сталося і чому це рішення важливе для кожного, хто оновлює дані у «Резерв+» і раптом виявляє там неприємний «сюрприз».
Що побачив позивач у застосунку
Оновлюючи свій електронний військово-обліковий документ у «Резерв+», чоловік побачив статус, якого раніше не було: «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку». Несподіванка, м’яко кажучи, неприємна. Тим більше, що жодних повісток він особисто не отримував, протоколів не підписував і взагалі не розумів, звідки взялася ця інформація.
Після адвокатського запиту до територіального центру комплектування з’ясувалося: ТЦК направив на адресу позивача повістку № 368475, за якою той мав з’явитися 16 жовтня 2024 року для уточнення даних. За версією відповідача, повістку надіслали рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення. Чоловік не прийшов, про причини не повідомив. На цій підставі 2 грудня 2024 року автоматично сформували звернення до поліції – для адміністративного затримання та доставлення «порушника».
А тепер увага: жодного протоколу про адміністративне правопорушення складено не було. Жодної постанови про притягнення до відповідальності не виносили. Але запис у реєстрі «Оберіг» з’явився. Як так вийшло?
Позиція ТЦК: повістка була – значить порушник
У відзиві на позов відповідач наполягав: позивач перебуває на військовому обліку, діючого військово-облікового документа не має, правом на відстрочку за статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не користується. Повістку № 368475 сформували в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів і надіслали поштою. Не прийшов – отже, порушив законодавство про оборону та мобілізацію.
Крім того, ТЦК зазначив, що пізніше сформував ще одну повістку – № 4369028 від 13 липня 2025 року, за якою позивач мав з’явитися 28 липня 2025 року для проходження медичного огляду. І знову не прийшов.
На перший погляд – усе логічно: дві повістки, дві неявки, ось вам і порушення правил військового обліку. Але суд подивився на докази уважніше. І те, що він побачив, повністю змінило картину справи.
Що не так із повісткою
Ключовий момент, який вирішив долю спору – опис вкладення до поштового відправлення. У матеріалах справи був опис форми 107П до рекомендованого листа № 0600293342994, у якому нібито містилася повістка № 368475. І ось тут – проблема.
Опис вкладення не містив підпису працівника поштового відділення. Не було відбитка календарного поштового штемпеля. Відсутні будь-які розрахункові документи. Немає повідомлення про вручення або невручення повістки. Простіше кажучи, довести, що повістку справді відправили – а тим більше вручили адресату – відповідач не зміг.
А це вже суттєво. Бо за пунктом 41 Порядку № 560, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року, належним підтвердженням оповіщення є або особистий підпис про отримання, або відеозапис вручення, або документи від поштового оператора. Жодного з цих доказів суду не надали.
Чесно кажучи, без належного підтвердження вручення повістки вся конструкція звинувачення розсипається. І суд це чітко зафіксував.
Головне: протоколу не було
Але навіть якби повістку вручили за всіма правилами, залишається ще одна принципова обставина. Інформація про порушення правил військового обліку з’явилася в реєстрі «Оберіг» без складання протоколу та без винесення постанови.
Суд нагадав, як усе має працювати за законом. Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ТЦК розглядають справи про порушення правил військового обліку. Процедура прописана в Інструкції № 3, затвердженій наказом Міністерства оборони України від 1 січня 2024 року: уповноважена посадова особа складає протокол (або, в окремих випадках – формує справу без протоколу), матеріали передаються керівнику ТЦК, і той виносить постанову.
Постанова може бути або про накладення адміністративного стягнення, або про закриття справи. І тільки після цього, відповідно до пункту 20-1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», до реєстру вносяться дані про притягнення до адміністративної відповідальності.
Тобто підставою для запису є постанова. Не сам факт неявки. Не припущення посадової особи. І точно не автоматичне спрацьовування системи.
Що вирішив суд
Рівненський окружний адміністративний суд 18 червня 2026 року частково задовольнив позов. Ось ключові пункти рішення:
– визнано протиправними дії ТЦК щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів інформації про порушення позивачем правил військового обліку;
– ТЦК зобов’язано виключити цю інформацію з реєстру;
– визнано протиправним направлення звернення до поліції для адміністративного затримання позивача;
– ТЦК зобов’язано повідомити Рівненське районне управління поліції про відсутність підстав для затримання.
Водночас суд відмовив у частині вимог щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Причина проста і навіть іронічна: матеріалів такої справи суду не надали, доказів існування відкритого провадження немає. Немає чого закривати.
Чому це рішення важливе
Ця справа – нагадування про те, що автоматичне формування звернень через взаємодію реєстру «Оберіг» з інформаційною системою МВС не звільняє ТЦК від обов’язку дотримуватися процедури. Запис про порушення правил військового обліку – це не просто «позначка» в електронній базі. Це юридичний факт із серйозними наслідками: від розшуку поліцією до адміністративного затримання.
Якщо ви виявили у своєму «Резерв+» подібний статус, але при цьому вас не викликали належним чином, не складали протокол і не виносили постанову – знайте: такий запис можна і потрібно оскаржувати. Рішення у справі № 460/16952/25 підтверджує: суди ретельно перевіряють доказову базу ТЦК і не сприймають на віру автоматично згенеровані дані.
Крім того, суд звернув увагу на ще один показовий момент: відповідач так і не зміг пояснити, у чому саме полягає порушення позивачем правил військового обліку, окрім загальних фраз про неявку. А для притягнення до відповідальності цього недостатньо – потрібні конкретні факти, підкріплені належними доказами.
До речі, про фінансовий бік питання. Судовий збір у цій справі склав 2422,40 грн. Оскільки позов задовольнили частково, суд стягнув на користь позивача половину цієї суми – 1211,20 грн – за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Невелика, але приємна компенсація за витрачені нерви та час.
І ще один практичний висновок: якщо ви отримуєте від ТЦК відповідь на адвокатський запит або власне звернення, уважно перевіряйте, чи додаються до неї належним чином оформлені докази направлення повісток. Відсутність підпису працівника пошти на описі вкладення чи відбитка штемпеля – це не дрібниця, а серйозний процесуальний недолік, який може стати вирішальним аргументом у суді.