Повідомлення про податкову перевірку – не просто формальність. Це ключова процедурна вимога, недотримання якої може коштувати податковій десятки мільйонів гривень. Саме про це йдеться у свіжій постанові Верховного Суду від 26 вересня 2024 року у справі №520/23362/23, де компанія «Зернова долина» відстояла понад 75 мільйонів гривень бюджетного відшкодування.
Давайте розберeмося, що сталося і які висновки з цієї історії варто зробити кожному платнику податків.
З чого все почалося
ТОВ «Експортна компанія “Зернова долина”» – харківське підприємство, яке займається оптовою торгівлею зерном. У січні 2022 року компанія задекларувала бюджетне відшкодування ПДВ на суму понад 50 мільйонів гривень.
Податкова відреагувала передбачувано – призначила документальну позапланову невиїзну перевірку. Підстава для цього прописана у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України: якщо платник заявив до відшкодування ПДВ або від’ємне значення понад 100 тисяч гривень – перевірка майже неминуча.
І от тут починається найцікавіше.
Що пішло не так у податкової
За законом, перед початком документальної позапланової невиїзної перевірки контролюючий орган зобов’язаний вручити платнику два документи: копію наказу про перевірку та письмове повідомлення про дату початку і місце її проведення. Це прямо передбачено пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.
ГУ ДПС у Харківській області стверджувало, що надіслало всі необхідні папери рекомендованим листом 22 вересня 2022 року за податковою адресою компанії. Але лист повернувся назад із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Чи вважаеться таке повідомлення про податкову перевірку належним? Податкова наполягала, що так. Мовляв, платник сам винен – не отримав кореспонденцію, тож хай тепер не скаржиться.
Але суди подивилися на ситуацію інакше.
По-перше, у наданих повідомленнях про вручення не було заповнено графи про причини невручення, а також бракувало підпису працівника пошти. По-друге, до конверта не додали довідку АТ «Укрпошта» форми ф.20, яка обов’язково складається при поверненні невручених відправлень. А по-третє – і це, мабуть, найвагоміше – податкова не змогла довести, що взагалі надсилала хоч якісь запити про надання документів для перевірки.
Крім того, податківці посилалися на те, що дублювали документи через електронний кабінет платника. Але жодної квитанції про доставку в текстовому форматі суду так і не показали.
Позиція Верховного Суду: процедура має значення
Колегія суддів Касаційного адміністратвного суду на чолі з суддею-доповідачем Желтобрюх І.Л. дійшла однозначного висновку: повідомлення про податкову перевірку не відбулося. А це означає, що сама перевірка – незаконна.
Тут важливий момент, який Верховний Суд підкреслює вже не вперше. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання цієї вимоги призводить до визнання перевірки незаконною – і, відповідно, нікчемності всіх її правових наслідків.
Суд послався на власну усталену практику: постанови від 17 січня 2018 року у справі №1570/7146/12, від 06 березня 2018 року у справі №805/2307/17-а, від 05 травня 2018 року у справі №810/3188/17. У всіх цих рішеннях червоною ниткою проходить один принцип: брак належного повідомлення про податкову перевірку – це фатальний дефект, який знецінює всі результати перевірки.
А що з другим податковим повідомленням-рішенням
Окрім основного епізоду з бюджетним відшкодуванням, у справі фігурувало ще одне податкове повідомлення-рішення – від 23 травня 2023 року на суму понад 647 тисsяч гривень. Його винесли за результатами камеральної перевірки декларації за лютий 2023 року.
Цікаво, що підставою для цього донарахування стало попереднє рішення податкової (те саме, від 06 січня 2023 року на 75 мілйьонів). Контролюючий орган вважав, що компанія зобов’язана була вІдобразити йогов исновки у наступній декларації.
Але оскільки перше рішення суд визнав протправним – автоматично впала і підстава для другого. Ланцюжок розірвався на першій же ланці.
Ще одне питання: чи не пропустив позивач строк звернення до суду
Податкова намагалася довест, що ТОВ «ЕК “Зернова долина”» звернулcя до суду із запізненням. Але і тут на тлітку компанію чекав сюрпиз.
Річ у тім, що про існування податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2023 року компанія дізналася лише 15 серпня 2023 року – з позовної заяви самої ж податкової в іншій справі (№520/21798/23) про стягнення коштів. Жодних доказів того, що цей документ надсилався поштою або до електронного кабінету, контролюючий орган не надав.
Суд першої інстанції визнав причину пропуску строку поважною і поновив його. Апеляція з цим погодилася. Верховний Суд теж не знайшов підстав для перегляду.
Що варто запам’ятати
Пункт 79.2 статті 79 Податкового кодексу України формулює чітку вимогу: копія наказу та письмове повідомлення про дату початку й місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки мають бути вручені платнику до її початку. У порядку, визначеному статтею 42 цього ж Кодексу.
Якщо податкова цього не зробила – перевірка незаконна. А незаконна перевірка не породжує жодних правових наслідків. Акт, складений за її результатами, – недопустимий доказ.
Цю позицію Верховний Суд підтвердив ще у знаковій постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18: «Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки».
До речі, суд у справі №520/23362/23 окремо наголосив: якщо встановлено процедурне порушення, яке тягне протиправність результатів перевірки, аналізувати суть виявлених порушень уже не потрібно. Це заощаджує час і зусилля всім учасникам процесу.
Тож коли наступного разу податкова прийде – чи точніше, «не прийде» – з документальною позаплановою невиїзною перевіркою, перше, що варто перевірити: а чи отримали ви належне повідомлення про податкову перевірку. Якщо ні – є всі шанси повторити успіх «Зернової долини».