Уявіть ситуацію: ви пройшли військово-лікарську комісію, отримали висновок про придатність до служби в частинах забезпечення, а за пів року вас затримують працівники ТЦК і змушують проходити медогляд заново. Причому результат уже інший – повна придатність, жодних обмежень. Знайомо? Саме така історія сталася з військовозобов’язаним, чию справу розглядав Дніпропетровський окружний адміністративний суд. І рішення у справі №160/6956/26 виявилося несподіваним для багатьох.
Давайте розберемося, що трапилося насправді і які висновки з цього можна зробити.
Що сталося: хронологія подій
У серпні 2025 року чоловік пройшов військово-лікарську комісію. ВЛК визнала його придатним, але з обмеженням – лише до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку та охорони. Простіше кажучи, небойові підрозділи.
Минуло пів року. У лютому 2026-го його затримали представники ТЦК і того ж дня – 20 лютого – змусили пройти нову ВЛК. Результат виявився геть іншим: повна придатність до військової служби, без жодних обмежень. Іншими словами, тепер він міг опинитися в будь-якому підрозділі, включно з бойовим.
Одразу після цього вийшов наказ про призов, і вже наступного дня солдата зарахували до списків військової частини.
Чоловік подав позов до суду. І от що вирішив суд.
Чому повторне проходження ВЛК було незаконним
Ключовий момент, на який звернув увагу суд: згідно з пунктом 22.10 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (затвердженого наказом Міністерства оборони №402), постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту медичного огляду.
Позивач пройшов комісію 13 серпня 2025 року. Отже, його висновок був дійсним до 12 серпня 2026 року. Жодних підстав для дострокового повторного проходження ВЛК не існувало.
Суд підкреслив: відомості про перший медогляд та ступінь придатності містилися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. ТЦК про це знав. Або принаймні мав знати.
І ось тут – найцікавіше. Повторне проходження ВЛК не просто дублювало попередній висновок, а змінило його суть. Замість «придатний до служби в частинах забезпечення» з’явилося «придатний» без обмежень. А це вже два різні правові становища з абсолютно різними наслідками для військовослужбовця.
Що таке «придатний до частин забезпечення» і чим це відрізняється від повної придатності
Тут важливий момент, який часто недооцінюють. Коли ВЛК пише «придатний до служби у військових частинах забезпечення», це означає конкретне обмеження. Людина не може служити в Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах чи підрозділах спецпризначення.
Натомість повна придатність відкриває шлях до будь-якого підрозділу. Включно з тими, де ризик для життя суттєво вищий.
Тому зміна ступеня придатності – це не формальність. Це зміна долі людини.
Що вирішив суд
Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав: процедуру порушено. Дострокове направлення на ВЛК без достатніх підстав – це істотне порушення, яке позбавило позивача обґрунтованих сподівань на належну поведінку державного органу.
Суд послався на принцип правомірних очікувань, сформульований Конституційним Судом України: органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів закону, а й своїх обіцянок та пробуджених у людини очікувань. Той, хто діє добросовісно на підставі чинного права, не повинен відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань.
Крім того, суд нагадав про позицію Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України»: державні органи зобов’язані діяти вчасно, послідовно й прозоро. Ризик помилки державного органу покладається на саму державу, а помилки не виправляються за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Що в підсумку?
По-перше, визнано протиправною та скасовано постанову ВЛК від 20 лютого 2026 року.
По-друге, скасовано наказ про призов на військову службу під час мобілізації.
По-третє, скасовано наказ командира військової частини про зарахування до списків особового складу.
І нарешті – суд зобов’язав військову частину прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби.
Важливий нюанс про компетенцію суду
Варто розуміти: адміністративний суд не перевіряє правильність медичного діагнозу. Це дискреційні повноваження ВЛК – тобто виключна компетенція лікарів. Суд не може сказати: «у вас діагноз не той» або «насправді ви непридатні».
Але суд перевіряє процедуру. І якщо процедуру порушено – рішення ВЛК можна скасувати. Саме так і сталося у цій справі.
Верховний Суд неодноразово підтверджував цей підхід. Зокрема, у постанові від 10 лютого 2022 року у справі №160/7153/20 та у постанові від 16 квітня 2025 року у справі №160/31586/23.
Чому це рішення важливе
По-перше, воно нагадує: висновок ВЛК діє 12 місяців. Не пів року, не три місяці, не «поки ТЦК не захоче інакше». Рівно 12 місяців з моменту огляду. І якщо вас змушують проходити комісію повторно до закінчення цього строку – вимагайте пояснень, на якій підставі.
По-друге, суд чітко розмежував ступені придатності. Зміна «обмеженої» придатності на «повну» без медичних підстав – це не технічне уточнення, а істотна зміна правового становища.
По-третє, рішення підтверджує: якщо призов відбувся з процедурними порушеннями, суд може не лише скасувати наказ про мобілізацію, а й зобов’язати військову частину звільнити людину зі служби.
Колеги-юристи, до речі, звернули увагу на ще один момент. Суд відхилив посилання на практику Верховного Суду у справі №160/2592/23, де позивач оскаржував лише дії щодо порушень під час ВЛК, а не сам наказ про мобілізацію. У нашому ж випадку оскаржувалися конкретні акти – і це спрацювало.
Що робити, якщо ви опинилися в схожій ситуації
Фіксуйте все. Дати проходження ВЛК, номери довідок, зміст висновків. Якщо вас направляють на повторний медогляд достроково – вимагайте письмове направлення із зазначенням підстав. Без документального підтвердження ваша позиція в суді буде слабшою.
І головне: не зволікайте. Час у таких справах працює проти вас.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 червня 2026 року у справі №160/6956/26 – поки що не остаточне і може бути оскаржене. Але його логіка заслуговує на увагу всіх, хто стикається з подібними ситуаціями під час мобілізації.