Прокурори Закарпаття спрямували понад 1,7 мільйона гривень на потреби 26-го Закарпатського полку Національної гвардії України. За ці кошти військові закуповують безпілотники та необхідне обладнання для виконання бойових завдань. Про це повідомила Закарпатська обласна прокуратура.
Новина коротка. А за нею – механізм, про який мало хто замислюється. Чи мають державні службовці право перераховувати гроші військовій частині? Як полк обліковує таке майно? І де проходить межа між щирою допомогою та конфліктом інтересів? Давайте розберемося по черзі.
Що саме передали військовим
Керівник обласної прокуратури Мирослав Пацкан зазначив, що допомога має бути конкретною та відповідати потребам військових. Він також подякував нацгвардійцям за службу й захист України. Тобто йдеться не про формальний жест, а про закриття реальних запитів підрозділу.
За надану підтримку командир 26-го Закарпатського полку Національної гвардії України, полковник Сергій Лук’янчиков, вручив колективу обласної прокуратури відомчі відзнаки. Військові публічно дякують тим, хто тримає тил, і це вже звична практика воєнного часу.
Чи має право прокуратура допомагати армії
Прокуратура – державний орган, її робота врегульована Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII. Але прокурори та працівники відомства залишаються громадянами. Вони можуть робити благодійні внески, купувати спорядження, перераховувати кошти на потреби військових формувань.
Основою для такої діяльності слугує Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 5 липня 2012 року № 5073-VI. Він прямо називає підтримку Збройних Сил України та інших військових формувань серед напрямів благодійності. Поруч діє Закон України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року № 1932-XII, який визначає засади оборонного забезпечення держави.
Тут важливий момент. Службове становище не можна використовувати для тиску чи обміну послугами. Якщо колектив збирає гроші як добровільний внесок, питань немає. Якщо ж за допомогою очікують на конкретне рішення у кримінальному провадженні, це вже конфлікт інтересів і привід для внутрішньої перевірки.
Як частина отримує допомогу
Національна гвардія України діє на підставі Закону України «Про Національну гвардію України» від 13 березня 2014 року № 876-VII. Формування фінансується з державного бюджету й підпорядковується Міністерству внутрішніх справ.
Додаткова підтримка законом не заборонена. Але кожна військова частина має власний порядок приймання майна: техніку ставлять на облік, призначають відповідальну особу, оформлюють акт приймання-передачі. Без цих паперів дрон чи тепловізор залишаються просто річчю в коробці. Їх неможливо ні списати, ні відремонтувати, ні передати далі.
Закарпаття – тиловий регіон, проте війна там відчувається щодня. Через область проходять гуманітарні вантажі, тут живуть родини військових і переселенці. Тож участь місцевих установ у підтримці армії давно перестала бути чимось винятковим.
Дрони давно перестали бути розкішшю
Безпілотники змінили характер цієї війни. Ними ведуть розвідку, коригують вогонь, шукають поранених і знищують техніку противника. Один апарат іноді живе кілька вильотів, тому потреби підрозділів не закриваються раз і назавжди.
Саме тому постійна підтримка цінніша за разові акції. Практика, коли колективи державних органів збирають кошти на дрони, стала масовою по всій країні. Прокурори Закарпаття теж долучилися до неї.
Чому про таку допомогу повідомляють публічно
Прокуратура оголосила про передання коштів не випадково. Публічність тут працює як запобіжник: будь-який журналіст чи активіст може перевірити, чи справді техніка дійшла до підрозділу. До того ж відкритість заохочує інші колективи робити так само.
Ще один бік питання – звітність. Кошти, передані військовій частині, мають бути обліковані за правилами бухгалтерського обліку, а посадові особи, які їх передають, відповідають за цільове використання. Саме тому в таких історіях завжди фігурують акти, накладні та листування.
Як допомогти правильно
Кілька простих правил, які збережуть вам нерви й гроші:
- звертайтеся напряму до підрозділу або до фонду з підтвердженою репутацією, а не до незнайомців у чатах;
- оформлюйте передачу документально: акт, накладна чи розписка захищають і вас, і військових;
- не переказуйте кошти на особисті картки без офіційного підтвердження збору;
- уточнюйте, чи має частина підтверджений запит на конкретне обладнання.
Шахрайство під виглядом волонтерства кваліфікують за статтею 190 Кримінального кодексу України. Привласнення чужого майна або коштів службовою особою – це вже стаття 191 ККУ. Обидва склади правоохоронці застосовують під час війни досить часто, і саме прокурори підтримують обвинувачення в таких справах.
Сам благодійний внесок не створює для людини додаткового податкового навантаження. А майно, передане військовій частині, не потрапляє до категорії доходу, який оподатковують. Це один із тих нюансів, через які важливо діяти офіційно.
У прокуратури є й прямий інтерес до армії
Окрім благодійності, у відомства є службові завдання, пов’язані з військом. Розслідування злочинів проти обороноздатності, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України за статтею 114-1 ККУ, розкрадання в оборонних закупівлях. Для цього в системі прокуратури створили окремий підрозділ – Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони.
Передання коштів і службовий нагляд за армією – дві різні історії, які не суперечать одна одній. Прокурори Закарпаття не стають замовниками для полку й не впливають на рішення його командування. Вони допомагають так, як це дозволяє закон.
Якщо ваш колектив теж хоче долучитися, почніть із простого: напишіть запит до конкретної частини й запитайте, чого їй бракує. Один дрон, куплений за документами та переданий за актом, корисніший за десять гучних обіцянок.