Пропустили строк подання звітності? Прострочена декларація – це не катастрофа, але ситуація, яка потребує швидких і правильних дій. Ігнорувати проблему точно не варто: штрафи набігають швидше, ніж здається, а до них ще й додається пеня. Давайте розберемося, що робити в першу чергу і скільки доведеться заплатити.
Перший крок – подати декларацію, навіть із запізненням
Найгірше, що може зробити підприємець, – це взагалі не подавати звітність, сподіваючись, що про неї забудуть. Не забудуть. Тому правило номер один: прострочена декларація все одно має бути подана. Чим раніше – тим краще.
Зробити це можна через Електронний кабінет платника податків або через будь-яке інше програмне забезпечення, яке дозволяє формувати і відправляти звітність. Після подання одразу перевірте суму податкових зобов’язань. Якщо є що сплачувати – сплатіть податок і ЄСВ без зволікань.
Тут працює проста логіка: що швидше ви погасите основне зобов’язання, то меншими будуть додаткові фінансові втрати. Держава, звісно, не пробачає запізнень, але заохочує тих, хто виправляється оперативно.
Що каже стаття 120: штраф за саме запізнення
Податковий кодекс розділяє два види порушень: несвоєчасне подання декларації і несвоєчасну сплату податку. Це різні речі, і штрафують за них окремо.
За неподання або несвоєчасне подання податкової декларації відповідає стаття 120 ПКУ. Суми такі:
– 340 гривень за кожен випадок, коли прострочена декларація подана із запізненням або не подана взагалі;
– 1020 гривень – якщо протягом року ви вже отримували штраф за таке саме порушення.
Іншими словами, перший раз ви відбуваєтеся відносно невеликою сумою. А от другий раз за той самий рік обійдеться втричі дорожче. Дрібниця, але неприємна.
Стаття 124: коли прострочили ще й сплату податку
Якщо ви не лише пізно подали звітність, а й затримали сплату податку, визначеного в ній, – вступає в дію стаття 124. І тут уже цифри серйозніші, бо штраф прив’язаний до суми боргу.
Ось як це працює:
– затримка до 30 календарних днів включно – 5% від суми податкового боргу;
– затримка понад 30 календарних днів – уже 10%.
Уявімо, що ви мали сплатити 20 000 гривень податку. Прострочили на три тижні – отримуєте додатково 1 000 гривень штрафу. А якщо прострочили більше ніж на місяць – уже 2 000. Відчутно, правда?
І це ще не все. Крім штрафу нараховується пеня. Вона починає «капати» з 91-го календарного дня після останнього дня, коли ви мали сплатити податок. Тобто перші три місяці після дедлайну пені немає, а далі вона починає наростати щодня. Кредит довіри від держави, так би мовити, вичерпується рівно на 90-й день.
Чи рятує воєнний стан від штрафів
Війна внесла корективи в податкове законодавство, і для багатьох підприємців це стало справжнім порятунком. Але є нюанси – і вони важливі.
Підпункт 69.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу справді передбачає можливість звільнення від відповідальності. Але це не автоматична амністія. Працює вона так: ви маєте довести, що об’єктивно не могли виконати податковий обов’язок через бойові дії або інші обставини воєнного стану.
Для цього до податкової подається заява разом із підтвердними документами. Перелік таких документів і саму процедуру визначає Порядок, затверджений наказом Мінфіну №225.
Ключове слово тут – «об’єктивно». Якщо ви просто забули подати декларацію або у вас не працював інтернет, а фізично ви перебували в безпечному місці й могли звернутися до податкової – штраф, швидше за все, застосують. Сам факт воєнного стану нікого не звільняє автоматично. На це часто сподіваються, але податкова дивиться на ситуацію інакше.
Яку звітність узагалі подають ФОПи
Щоб більше не потрапляти в ситуацію з простроченими деклараціями, варто чітко знати, що і коли ви маєте подавати. А це залежить від вашої групи і системи оподаткування.
Декларація про майновий стан і доходи подається раз на рік. У ній відображається розрахунок ПДФО (податку на доходи фізичних осіб) і військового збору. Це стосується підприємців на загальній системі.
Зовсім інша історія – декларація з ПДВ. Її подають щомісяця, але лише ті ФОПи, які зареєстровані як платники податку на додану вартість. Умовою для реєстрації платником ПДВ є перевищення обороту в 1 мільйон гривень за останні 12 місяців.
Але це далеко не повний перелік. Єдинники теж звітують – за іншими формами і з іншою періодичністю. Тому перед тим як відкласти звітність «на потім», переконайтеся, що ви точно знаєте свої дедлайни. Бо одна прострочена декларація тягне за собою ланцюжок наслідків, які можуть боляче вдарити по бюджету навіть невеликого бізнесу.