Військово-лікарські комісії (ВЛК) в Україні отримали нові повноваження: тепер вони офіційно перевірятимуть іноземців та осіб без громадянства, які хочуть служити за контрактом у ЗСУ. 27 травня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15015, який усуває давню прогалину у військовому законодавстві.
До цього моменту виходила парадоксальна ситуація. Іноземець міг піти служити до українського війська, але жодна норма закону не зобов’язувала його проходити медичну перевірку придатності до служби. Те, що є обов’язковим для кожного українського громадянина, для іноземців просто не існувало на папері.
Що конкретно змінює закон
Законопроєкт №15015 розширює повноваження ВЛК у двох напрямках.
По-перше, комісії тепер офіційно визначатимуть придатність до військової служби за контрактом для кандидатів із числа іноземців та осіб без громадянства. Тобто кожен, хто захоче приєднатися до ЗСУ не маючи українського паспорта, пройде той самий медичний відбір, що і громадяни України.
По-друге, ВЛК отримують повноваження встановлювати причинний зв’язок поранень, отриманих іноземцями під час бойових завдань. Це технічний, але дуже важливий момент. Без офіційного висновку комісії людина не може підтвердити, що поранення пов’язане саме з виконанням бойового завдання, а від цього залежать виплати, компенсації та юридичний статус травми.
Чому це стало необхідним саме зараз
Україна активніше шукає способи збільшити чисельність Сил оборони. Про залучення іноземців до служби публічно говорив міністр оборони Михайло Федоров – це один із напрямків роботи з питань комплектування армії.
Заступник міністра, генерал-лейтенант Євген Мойсюк, пояснив логіку законопроєкту просто: «Як правова держава, ми ставимо іноземців у такі самі умови, як і наших громадян, щодо медичного, фінансового та іншого забезпечення, але законодавство не передбачає проведення ВЛК для них».
Тут йдеться не про формальність. Якщо людина несе реальну службу і ризикує здоров’ям – вона має отримувати реальний захист і гарантії. Без повноважень ВЛК щодо іноземців ця система просто не працювала.
Рівні умови – не просто декларація
Принцип рівності умов для іноземних та українських військовослужбовців – це не лише питання справедливості. Це ще й практична необхідність для нормального функціонування армії.
Уявіть: два бійці служать в одному підрозділі, виконують однакові завдання, отримують поранення в одному бою. Але один – громадянин України, а інший – ні. До ухвалення цього закону їхній юридичний статус у частині медичного підтвердження бойових поранень суттєво відрізнявся. Тепер ця різниця зникає.
Міноборони продовжує розробляти ширші механізми залучення іноземців до виконання завдань у складі ЗСУ та інших компонентів Сил оборони. Законопроєкт №15015 – один із кроків у цьому напрямку, але, судячи з усього, не останній.