1 вересня Верховна Рада не змогла ухвалити законопроєкт №15460, який мав повністю змінити правила митного оформлення міжнародних поштових та експрес-відправлень. «За» проголосували лише 194 депутати, хоча для прийняття рішення потрібно щонайменше 226 голосів. Тепер документ відправили на доопрацювання – за це проголосували 244 нардепи.
Тобто зміни, на які чекали і бізнес, і міжнародні партнери, знову відкладаються. Давайте розберімося, що саме пропонували парламентарі і чому цей законопроєкт взагалі з’явився.
Для чого це все затівалося
Насправді законопроєкт №15460 – це частина великого пазла. Його розробляли, щоб узгодити Митний кодекс із іншим документом – №15112-д. Той стосується оподаткування ПДВ операцій в електронній торгівлі. Крім того, Україна має гармонізувати своє законодавство з нормами ЄС.
А тепер – головне. Скасування пільги зі сплати ПДВ для міжнародних посилок вартістю до €150 – це не просто чиясь примха. Це умова для отримання Україною третього траншу від МВФ. Йдеться приблизно про $700 млн. Плюс другий транш макрофінансової допомоги від ЄС на €3,7 млрд.
У межах оновленого меморандуму з МВФ Україна зобов’язалася ухвалити ці зміни як структурний маяк. Спочатку крайнім терміном був кінець березня, потім його зсунули на кінець липня. Але, як бачимо, строк уже не виконано.
Що саме пропонував законопроєкт №15460
Документ визначав одразу кілька важливих речей. По-перше, правила застосування курсів валют, коли нараховується та сплачується ПДВ під час дистанційного продажу товарів. По-друге, повноваження митних органів контролювати поштові та експрес-відправлення вартістю до €150.
Також законопроєкт встановлював чіткий порядок декларування товарів і момент, коли виникають зобов’язання зі сплати митних платежів. Простими словами – хотіли навести лад у тому, що зараз працює за принципом «якось воно буде».
Ключова новація – маркетплейси стають відповідальними
Тут важливий момент. Автори документа пропонували додати маркетплейси та їхніх посередників до переліку осіб, які зобов’язані сплачувати митні платежі. Для них розробляли окремі правила обліку, забезпечення та сплати ПДВ.
Уявіть ситуацію: ви замовляєте товар на умовному AliExpress чи Amazon. Раніше вся відповідальність за сплату податків фактично лягала на покупця або поштового оператора. Тепер же планувалося, що сам маркетплейс-нерезидент має подбати про ПДВ. Зручно для покупця? Безумовно. Але й вимагає серйозної перебудови роботи самих платформ.
Цікаво, що законопроєкт передбачав перехідний період. Протягом нього операторів поштового зв’язку, експрес-перевізників і маркетплейси не штрафували б за неповну або несвоєчасну сплату ПДВ. Але лише за умови, що податок згодом сплатять повністю. Такий собі тест-драйв для бізнесу, щоб налагодити процеси без адміністративного тиску.
Скільки грошей мала отримати держава
За оцінками авторів законопроєкту, його ухвалення забезпечило б додаткові надходження до бюджету. Йдеться приблизно про 10 млрд грн на рік.
Це суттєва сума. Особливо якщо зважити, що зараз мільйони посилок з-за кордону проходять взагалі без оподаткування. Просто тому, що їхня вартість не перевищує €150.
Чому це питання буксує вже не перший раз
У травні Верховна Рада вже провалила схожий законопроєкт №12360. Він теж містив зміни до Митного кодексу, необхідні для скасування пільги на міжнародні посилки. Не пройшло.
Потім, 31 липня, Кабінет Міністрів зареєстрував новий документ – якраз той самий №15460. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 26 серпня рекомендував його до розгляду. Але і цього разу голосів не вистачило.
Тепер документ на доопрацюванні. Яким він повернеться до сесійної зали і чи повернеться взагалі – питання відкрите.
Коли закон таки ухвалять (а це, схоже, питання часу), процедура митного оформлення міжнародних відправлень зміниться для всіх. І для пересічних покупців, і для великих маркетплейсів. Зникне аномалія, коли посилка за €140 проходить без ПДВ, а за €151 – уже з податком. Правила стануть єдиними та зрозумілими.
Головне зараз – щоб депутати знайшли компромісний варіант, який влаштує і бізнес, і міжнародних партнерів. Адже йдеться не просто про податки. Йдеться про репутацію країни, яка взяла на себе зобов’язання і має їх виконувати.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков