У Держпраці надали роз’яснення що робити, якщо на підприємстві не можна встановити перерву для відпочинку та харчування.
Згідно ст. 66 Кодексу законів про працю України працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Час такої перерви не включається в робочий час. Перерва для відпочинку та харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.
У правилах внутрішнього трудового розпорядку мають бути передбачені час початку та закінчення перерви. Така перерва може бути як загальною для всього підприємства, так і з «плаваючим» графіком, коли працівники мають перерву в різний час для того, щоб забезпечити безперервний час роботи самого підприємства чи установи.
Законодавство надає працівникам право використовувати час перерви на свій розсуд, адже час перерви не включається в робочий час, а тому працівник може відлучатись з місця роботи куди вважає за потрібне.
На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові має бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.
