Ви прокидаєтесь, зазираєте в мобільний застосунок і бачите: на картку прийшло 300 000 гривень від мами. Перша думка — “нічого собі”. Друга — “а чи не заблокують рахунок?” і “чи треба платити податок?”. Родичі можуть переказувати гроші на вашу банківську картку без жодного встановленого законом ліміту на суму зарахування. Але життя трохи складніше за просту цифру — час від часу банк таки цікавиться походженням коштів, а податкові наслідки напряму залежать від того, хто саме й для чого надіслав вам гроші.
Жодних лімітів на вхід — але пам’ятайте про плутанину
Найпоширеніша страшилка звучить так: “НБУ обмежив перекази між фізособами до 150 000 гривень на місяць”. Вона не зовсім хибна, просто переплутані напрямки. Регулятор справді встановлював тимчасове обмеження з жовтня 2024 року — але воно стосувалося вихідних переказів із картки на картку. Тобто того, скільки ви самі можете відправити іншим людям за місяць. У квітні 2025 року Нацбанк ухвалив рішення не продовжувати дію цього ліміту.
Тому сьогодні загального порогу для вхідних переказів між фізичними особами не існує. Родич має змогу переслати вам хоч 5 000, хоч 500 000 гривень — з погляду банківських нормативів це дозволено. Сам факт великого зарахування не означає автоматичного блокування рахунку чи обов’язку миттєво сплачувати податок.
Коли банк запитує: “Звідки гроші?”
Правила фінансового моніторингу вимагають від банків перевіряти операції, що мають ознаки підозрілих. Переказів від родичів це теж стосується. Ініціювати запит можуть, коли сума разово або сукупна за місяць перевищує 400 000 гривень — це так званий поріг обов’язкового фінмоніторингу. Однак банк має право зацікавитися й значно меншими сумами, якщо операція видається нетиповою для вашого рахунку.
Ось кілька ситуацій, які привертають увагу служби комплаєнсу:
• надходження суми, що в рази перевищує ваші звичайні обороти;
• кілька дрібних переказів від різних людей за короткий час;
• призначення платежу, яке явно не відповідає суті (наприклад, “за товар” між родичами);
• одразу після зарахування ви знімаєте все готівкою або переказуєте далі.
У таких випадках банк надсилає повідомлення з проханням пояснити джерело коштів. І це не привід для паніки — ви просто надаєте документи, що підтверджують законність походження грошей.
Податки: хто є хто за родинними зв’язками
Тут усе впирається в те, чи вважатиметься переказ подарунком, позикою або поверненням боргу. Бо Податковий кодекс України по-різному ставиться до доходів, отриманих від різних категорій родичів.
Якщо вам дарує гроші близький родич першого ступеня споріднення — батьки, чоловік/дружина, діти (у тому числі усиновлені), рідні брати й сестри, дідусь/бабуся чи онуки — податок на доходи фізичних осіб і військовий збір сплачувати не потрібно. Це прямо передбачено статтею 174 ПКУ. Для таких близьких осіб ставка 0%.
Коли гроші надходять від інших родичів — дядька, тітки, двоюрідних братів/сестер — вони вже не входять до переліку “нульових”. У такому разі утримується 5% ПДФО та 1,5% військового збору від суми, що перевищує неоподатковувану межу (у 2025 році це 2 870 гривень). І зверніть увагу: податковим агентом виступає отримувач, тобто ви самі. Протягом 40 днів після закінчення кварталу, в якому отримали подарунок, слід подати декларацію про майновий стан і доходи та сплатити нараховані зобов’язання.
Якщо ж переказ — усього лише повернення боргу, він не вважається доходом і не оподатковується. Щоправда, це бажано підкріпити розпискою або договором позики, щоб у разі запиту від банку чи податкової мати підтвердження.
Як підготуватись, щоб усе пройшло гладко
Коли родичі переказують гроші на вашу картку, найкраща стратегія — одразу думати про гіпотетичні запитання від банку. Це займає кілька хвилин, а нерви зберігає надовго.
По-перше, грамотно заповнюйте призначення платежу. Уникайте абстракцій на кшталт “переказ” чи “на життя”. Краще написати “допомога сім’ї”, “подарунок на день народження” або “повернення безвідсоткової позики згідно з договором від…”.
По-друге, якщо сума справді велика — понад 400 000 гривень або помітно вища за ваші звичні надходження — заздалегідь підготуйте документи. Для подарунка підійде письмовий договір дарування, підписаний обома сторонами. Жодного нотаріального посвідчення не вимагається, якщо інше не передбачено законом (для грошей — точно ні). Для позики або її повернення знадобиться боргова розписка чи договір позики із зазначенням суми й строку.
По-третє, тримайте ці документи хоча б у вигляді сканів у телефоні. Якщо банк надішле смс із проханням пояснити походження коштів, ви зможете відповісти за лічені хвилини, прикріпивши потрібний файл у чаті підтримки або через онлайн-кабінет.
Кілька слів про справжню безпеку
Окремо варто нагадати: навіть коли родич переказує гроші з найкращими намірами, не варто тримати великі залишки на картці, якою ви розраховуєтесь у супермаркетах та інтернеті. Надійніше перевести суму на депозит або на окремий рахунок, до якого не прив’язана платіжна картка з публічними реквізитами. Це не юридична вимога, а правило здорового глузду, що захищає від шахрайства.
І ще один життєвий нюанс: якщо ви отримуєте допомогу від батьків на купівлю квартири, банк, який видає іпотеку, може попросити показати, що це не кредит у третіх осіб. Тоді договір дарування стане безцінним документом. Тому навіть коли гроші надійшли без жодних запитань, маленька письмова угода, зроблена одразу, закриває масу майбутніх ризиків.
Тож коли родичі переказують гроші на вашу картку, головний орієнтир — не обмеження НБУ, а прозорість операції та ступінь родинного зв’язку. Сам факт отримання солідної суми не перетворює вас на порушника, але зобов’язує розуміти різницю між дарунком від сестри та поверненням боргу від троюрідного брата.