Уявіть: ви оновлюєте військово-обліковий документ у застосунку «Резерв+» і раптом бачите, що перебуваєте у розшуку ТЦК. Жодних повісток не отримували, про адміністративне правопорушення не чули, а статус уже «висить» у державному реєстрі. Саме в такій ситуації опинився позивач у справі №560/3327/26, і його історія закінчилася частковою перемогою в суді.
Давайте розберёмся, що вирішив Хмельницький окружний адміністративний суд і які висновки з цього може зробити кожен військовозобов’язаний.
Що трапилося насправді
Чоловік перебував на військовому обліку. У лютому 2025 року він пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії (ВЛК), за результатами якого отримав довідку про придатність до служби в частинах забезпечення. ВЛК застосувала статті 22б, 38б, 40г, 64г, 84 Розкладу хвороб.
Позивач із таким висновком категорично не погодився. Він наполягав: у нього тяжка форма епілепсії, що підтверджується медичною документацією, але комісія не врахувала ці дані під час огляду.
А далі – ще гірше. 18 лютого 2026 року, оновивши документ у «Резерв+», чоловік виявив, що ТЦК оголосив його в розшук. Ось тут і почався судовий спір.
Чому розшук ТЦК визнали незаконним
Суд пішов за логікою закону, і вона виявилася досить чіткою. Оголошення особи в розшук територіальним центром комплектування – це не просто «галочка» в електронній системі. Це інформація, яка вноситься до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. А Реєстр – штука серйозна: його ведення регулюється окремим Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» (№1951-VIII).
Ключовий момент – підстави для внесення даних про порушення правил військового обліку. Закон №1951-VIII у статтях 7 і 8 містить вичерпний перелік відомостей, які можна вносити до Реєстру. Серед них – інформація про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ідеться про дату, номер та короткий зміст протоколу або постанови.
Іншими словами: спочатку має бути складений протокол, потім винесена постанова про адмінправопорушення, а вже потім – запис у Реєстрі. Жодних інших підстав для появи статусу «в розшуку» закон не передбачає.
Що ми бачимо в цій справі? Відповідач не надав суду жодного доказу притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Більше того – не було навіть доказів того, що чоловікові взагалі надсилали повістку. Тобто процедуру порушили двічі: спочатку не викликали належним чином, а потім внесли дані про розшук без законних підстав.
Суд визнав такі дії протиправними та зобов’язав ТЦК виключити інформацію про розшук із Реєстру – зокрема із систем «Оберіг» та «Резерв+». Це важливий прецедент: розшук ТЦК не може бути свавільним рішенням посадовця, він потребує дотримання чіткої процедури, передбаченої законом.
Чому з медичним висновком ВЛК не склалося
А от друга частина позову – про скасування довідки ВЛК – успіху не мала. І тут варто уважно розібрати причини, бо вони показові.
Порядок оскарження рішень військово-лікарських комісій визначається Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України №402. Цей документ встановлює чітку ієрархію: постанови позаштатних ВЛК оскаржуються до штатних ВЛК регіону. Лише постанови регіональних ВЛК та Центральної ВЛК можна оскаржити безпосередньо до суду.
Позивач же звернувся одразу до суду, оминувши регіональну ВЛК. Він не подав скаргу, не попросив провести повторний медичний огляд, не скористався правом на контрольне обстеження. Фактично – перестрибнув через обов’язковий досудовий етап.
Крім того, суд послався на усталену позицію Верховного Суду: адміністративний суд не може оцінювати професійні дії лікарів, встановлювати діагнози чи визначати відповідність захворювання конкретній статті Розкладу хвороб. Це потребує спеціальних медичних знань. Суд перевіряє лише процедуру – чи дотримався відповідач установленого порядку під час ухвалення рішення.
Чесно кажучи, логіка тут зрозуміла: суддя не може замінити собою військово-лікарську комісію. Це дискреційні повноваження ВЛК, і перебирати їх на себе суд не вправі.
Практичний висновок для тих, хто опинився в подібній ситуації
Якщо ви побачили в «Резерв+» статус розшуку, але вам не вручали повістку і не складали протокол про адмінправопорушення – це привід звертатися до суду. Практика показує, що суди уважно перевіряють підстави внесення такої інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Без постанови про притягнення до відповідальності за статтями 210 чи 210-1 КУпАП розшук ТЦК є незаконним.
А от якщо ви не згодні з висновком ВЛК – алгоритм інший. Спочатку скарга до регіональної ВЛК і вимога провести повторний медичний огляд. І лише потім, якщо це не дало результату, можна йти до суду – але вже оскаржуючи постанову регіональної комісії.
Суд також стягнув на користь позивача 1331,20 грн судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Дрібниця, але приємно – державний орган заплатив за свою помилку.