Розшук ТЦК у Резерв+ може з’явитися навіть у того, хто вчасно уточнив свої дані й пройшов військово-лікарську комісію. Саме така історія трапилася з військовозобов’язаним, чию справу нещодавно розглянув Харківський окружний адміністративний суд. Давайте розберемося, що пішло не так і чому суд визнав дії територіального центру комплектування протиправними.
Що сталося насправді
Уявіть: ви сумлінно оновили свої військово-облікові дані ще 18 травня 2024 року, пройшли ВЛК у липні, отримали висновок «придатний». У застосунку «Резерв+» усе чисто – дані уточнено вчасно, жодних проблем. І раптом через півтора року ви відкриваєте той самий застосунок і бачите там повідомлення про розшук ТЦК. А ще – примітку про порушення правил військового обліку й навіть пропозицію сплатити штраф.
Саме це сталося з позивачем у справі № 520/6060/26. Чоловік перебував на обліку, всі вимоги закону виконав, однак у лютому 2026 року в його електронному військово-обліковому документі з’явився запис: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП». А дата звернення до Національної поліції – 12 лютого 2026 року.
Звідки це взялося? ТЦК надіслав повістку №6097668 на задекларовану адресу проживання позивача ще 21 грудня 2025 року. Викликали на 16 січня 2026 року – нібито для уточнення даних. Але лист повернувся з позначкою про відсутність адресата. І цього виявилося достатньо, щоб запустити механізм: порушення правил обліку, звернення до поліції, розшук ТЦК у Резерв+.
Чому уточнювати дані вдруге – це дивно
Тут важливий момент. Відповідач сам підтвердив у відповіді на адвокатський запит: повістку №6097668 сформували саме для уточнення даних. Але ж позивач уточнив їх ще 18 травня 2024 року – і це чітко видно в тому ж таки «Резерв+». Плюс у липні 2024-го він пройшов військово-лікарську комісію.
Виникає логічне запитання: навіщо викликати людину для того, що вона вже зробила? І чи можна на підставі неявки за таким викликом вішати на неї статус порушника? Суд, як побачимо далі, відповів однозначно.
Що каже закон про повістки й обов’язки
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у статті 22 справді зобов’язує громадян з’являтися за викликом до ТЦК. Це не викликає сумнівів. Так само як і те, що протягом 60 днів після оголошення мобілізації військовозобов’язані мають уточнити свої облікові дані – через ЦНАП, електронний кабінет або безпосередньо в ТЦК.
Порядок проведення призову, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, деталізує: повістку можуть надіслати поштою – рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. І якщо лист повертається з відміткою про відсутність адресата, день такого повернення вважається днем належного оповіщення.
Формально це виглядає так: повістку надіслали, ви не отримали, лист повернувся – отже, ви повідомлені. Але суд у цій справі пішов глибше.
Ключовий аргумент суду: самого факту повернення листа недостатньо
Суддя Харківського окружного адміністративного суду звернула увагу на принципову річ. Повернення поштового відправлення з позначкою «відсутній адресат» може свідчити про належне оповіщення. Але ця справа – не про оскарження штрафу за неявку. Тут зовсім інший предмет спору.
Позивач оскаржував сам факт внесення відомостей про порушення правил військового обліку та, як наслідок, відображення розшуку ТЦК у Резерв+. І от тут відповідач мав довести, що для таких дій були законні підстави.
А що ми маємо в матеріалах справи? Протокол про адміністративне правопорушення не складався. Постанова про притягнення до відповідальності не виносилася. Сам ТЦК у відповіді на адвокатський запит це підтвердив. Жодного рішення, яке б фіксувало факт порушення, – немає.
Іншими словами: людину де-факто позначили як порушника без належної правової процедури. А це вже питання не технічне, а суто юридичне.
Чому звернення до поліції теж виявилося передчасним
Частина перша статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає: керівник ТЦК звертається до поліції щодо адміністративного затримання та доставлення громадянина лише тоді, коли той вчинив правопорушення за статтею 210-1 КУпАП. Тобто спершу – правопорушення, потім – звернення.
Крім того, Порядок організації та ведення військового обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, у пункті 79 уточнює: звертатися до поліції можна, коли протокол неможливо скласти на місці вчинення правопорушення. Але ж тут не було навіть спроби скласти протокол. Не було зафіксовано самого факту правопорушення.
Повернення листа – це ще не доказ умисного ухилення. А тим більше – не підстава автоматично запускати процедуру розшуку. Суд це підкреслив окремо: факт повернення поштового відправлення не є тотожним встановленню факту адміністративного правопорушення.
Що вирішив суд і чому це часткове задоволення
Позов задовольнили частково. Суд визнав протиправними дії ТЦК щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку. І зобов’язав виключити ці відомості з Реєстру.
А от вимогу видалити дані безпосередньо із застосунку «Резерв+» суд не задовольнив. Пояснення просте й логічне: мобільний застосунок лише відображає те, що міститься в Реєстрі. ТЦК не є технічним адміністратором цього застосунку. Але коли зникне запис із Реєстру – зникне й відображення в «Резерв+».
Крім того, суд стягнув із відповідача судовий збір у розмірі 1 064,96 грн. А от у відшкодуванні витрат на правничу допомогу відмовив – позивач не надав договору з адвокатом, актів виконаних робіт, платіжних документів. Суто технічний момент, але варто пам’ятати: у суді кожна цифра має бути підкріплена папером.
Чому ця справа важлива для інших
Розшук ТЦК у Резерв+ – це не просто прикра позначка в застосунку. Це реальний ризик бути затриманим поліцією та доставленим до центру комплектування. І якщо така ситуація виникла безпідставно – є сенс діяти, а не чекати.
Кілька практичних висновків із цього рішення:
- Якщо ви вчасно уточнили дані, а вас викликають повторно «для уточнення» – це вже викликає питання щодо обґрунтованості такого виклику.
- Сам факт повернення поштового відправлення не робить вас автоматично порушником – потрібен протокол, потрібна постанова, потрібна процедура.
- Будь-які негативні відомості в Реєстрі мають спиратися на докази, а не на припущення ТЦК.
- Якщо щодо вас уже з’явився запис про порушення, але жодного протоколу не складали – це привід звертатися до суду.
Харківський окружний адміністративний суд фактично нагадав просту істину: тягар доказування в таких спорах лежить на державному органі. Не людина має доводити, що вона нічого не порушувала. Це ТЦК має довести, що порушення справді було. І якщо доказів немає – розшук має бути скасований, а відомості – виключені з Реєстру.