Розшук ТЦК – це не просто позначка в «Резерв+», а реальний ризик адміністративного затримання та примусового доставлення до військкомату. Саме з таким записом у реєстрі «Оберіг» зіткнувся позивач у справі № 280/6663/26, яку 14 вересня 2026 року розглянув Запорізький окружний адміністративний суд. І хоча домогтися повного виключення з військового обліку чоловіку не вдалося, рішення містить важливий практичний висновок: внесення даних про розшук без належних доказів вручення повістки є протиправним.
Давайте розберемося, що сталося і які аргументи спрацювали.
Суть конфлікту: виключили, а потім повернули
Позивач досяг 40-річного віку 21 червня 2013 року. На той момент діяла редакція Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», за якою граничний вік перебування у запасі другого розряду для рядового складу становив саме 40 років. Тож чоловіка мали виключити з військового обліку – і, за його словами, це сталося ще у 2014 році.
Але у жовтні 2025 року він виявив, що його знову взяли на облік. У застосунку «Резерв+» з’явилася інформація про перебування на обліку в місцевому ТЦК. А згодом – і запис про розшук ТЦК із формулюванням: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», датований 9 жовтня 2025 року.
Позивач звернувся до суду з трьома вимогами: визнати протиправним поновлення його на військовому обліку, скасувати запис про розшук та встановити судовий контроль за виконанням рішення.
Чому суд відмовив у частині виключення з обліку
Тут важливий момент, який варто знати всім, хто опинився у схожій ситуації. Законодавство про граничний вік перебування у запасі змінювалося двічі. У березні 2014 року цей вік підвищили до 50 років, а в липні того ж року – до 60 років. І суд керувався простою логікою: оскільки позивач не досяг 60 років на момент набрання чинності цими змінами, він підпадає під дію нового закону.
Крім того, Запорізький окружний адміністративний суд послався на позицію Верховного Суду у постанові від 9 квітня 2026 року (справа № 280/6524/24). Там чітко сказано: законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає національним інтересам. Мета змін – розширення кола осіб, на яких поширюється військовий обов’язок, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.
Іншими словами, навіть якщо вас колись виключили з обліку за старим законом, після підвищення граничного віку ви можете бути поновлені – і судова практика це підтверджує. Суд не знайшов протиправності в діях ТЦК щодо поновлення позивача на обліку.
Акт відмови від повістки без відеозапису – не доказ
А от друга частина справи вирішилася зовсім інакше. І саме тут криється практична цінність цього рішення.
08 жовтня 2025 року ТЦК склав акт відмови позивача від отримання повістки. На підставі цього акта у реєстрі «Оберіг» з’явився запис про порушення правил військового обліку, а ТЦК звернувся до Національної поліції для розшуку та адміністративного затримання.
Проте суд звернув увагу на ключову деталь. Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560), належним підтвердженням оповіщення є не лише особистий підпис, а й відеозапис вручення повістки або відеозапис доведення акта відмови.
ТЦК не надав суду жодного відеозапису. Сам по собі акт відмови, складений працівниками центру комплектування, без відеофіксації не є доказом належного оповіщення. А якщо немає доказів оповіщення – немає і факту порушення правил військового обліку.
Суд визнав дії ТЦК у цій частині протиправними та зобов’язав виключити з реєстру відомості про порушення, а також направити до поліції повідомлення про відсутність підстав для розшуку.
Чому це рішення важливе
Чесно кажучи, ситуація із записами про розшук ТЦК у «Резерв+» сьогодні трапляється доволі часто. Людина відкриває застосунок – а там червона позначка і вимога з’явитися до військкомату. При цьому жодної повістки вона могла й не отримувати.
Суд у цій справі чітко дав зрозуміти: без відеозапису акт відмови від повістки не має доказової сили. І якщо ТЦК не може підтвердити факт належного оповіщення – внесення інформації про розшук є безпідставним.
Крім того, пункт 79 Порядку організації та ведення військового обліку (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487) прямо передбачає обов’язок ТЦК повідомляти поліцію, коли підстави для розшуку зникають. І суд застосував цю норму.
Що з судовим контролем
Позивач також просив встановити судовий контроль за виконанням рішення. Але тут суд відмовив. По-перше, це право, а не обов’язок суду. По-друге, на момент ухвалення рішення не було жодних доказів того, що ТЦК ухилятиметься від його виконання. Якщо ж у майбутньому такі докази з’являться – можна звернутися з окремою заявою в порядку статті 382 КАС України.
У підсумку суд частково задовольнив позов: зобов’язав ТЦК видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку та направити повідомлення до Нацполіції про відсутність підстав для розшуку. В іншій частині – відмовив. Також з ТЦК на користь позивача стягнули 1064,96 грн судового збору пропорційно до задоволених вимог.
Головний практичний урок цієї справи простий: якщо ви виявили у «Резерв+» запис про розшук ТЦК, а повістку вам особисто під підпис не вручали і відеозапису не надають – є всі підстави оскаржити такі дії в суді.