Розстріл військових на Харківщині стався 13 жовтня. Невідомий відкрив вогонь з автоматичної зброї та вбив п’ятьох військовослужбовців. Одна з версій, яку перевіряє слідство, – причетність російського військового, який міг утекти з полону.
Про це в коментарі “Українській правді” повідомила начальник управління медіаконтенту, підполковник поліції Вікторія Пономарьова. Офіційна заява коротка: дата, місце, зброя, кількість загиблих. Жодних припущень уголос.
“13 жовтня в Харківській області невідомий відкрив вогонь з автоматичної зброї та вбив п’ятьох військовослужбовців”, – сказала вона.
Згодом про розстріл військових на Харківщині висловилися і в 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Бригада підтвердила загибель своїх військовослужбовців. І додала: за попередньою інформацією, до вбивства можуть бути причетні особи, які, ймовірно, є громадянами Росії.
Ось тут і виникає питання, на яке зараз шукають відповідь і слідчі, і журналісти. Що в цій історії вже підтверджено фактами, а що поки залишається робочою гіпотезою?
Версія слідства – це ще не обвинувачення
Кримінальне провадження завжди починається з версій. Слідчий вносить відомості про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і на це в нього є 24 години за ст. 214 КПК України. Далі він висуває версії та перевіряє кожну з них.
Версія – це припущення. Її перевіряють експертизами, свідченнями, документами, відеозаписами. Доки доказів немає, говорити про винних зарано.
Версій у такій справі зазвичай кілька. Втеча з полону – лише одна з них, і слідство не зобов’язане звітувати про кожну на етапі перевірки. Коли залишиться та, яку підтверджують докази, з’явиться підозра.
Ще один момент, про який часто забувають. Людина стає підозрюваним не тоді, коли про неї написали в новинах. А тоді, коли слідчий повідомляє їй про підозру за ст. 276 КПК України. До цього моменту вона для закону – ніхто у справі.
Винність встановлює виключно суд. Це пряма норма ст. 62 Конституції України – презумпція невинуватості. Жодні коментарі та версії її не скасовують.
Військовополонений: що дає цей статус
Якщо у справі про розстріл військових на Харківщині версія про втечу з полону підтвердиться, з’явиться ще один правовий шар. Поводження з військовополоненими регулює Женевська конвенція про поводження з військовополоненими 1949 року. Статті 82-85 визначають, як і за що таку людину можна судити.
Логіка така. Сам факт участі в бойових діях злочином не є, і за нього полоненого не переслідують. А от кримінальні злочини – зовсім інша площина. За них відповідають, і статус полоненого тут не захист.
Втім, цей статус не дає автоматичного імунітету від українського правосуддя. Він дає процедуру, додаткові гарантії та вимогу довести обставини до кінця.
Та й сама версія потребує доказів. Чи справді ця людина була в полоні? Коли і як вона зникла? Чи є документи, списки обмінів, свідчення, записи камер? Без цього залишається тільки припущення.
Окремо варто сказати про громадянство. Те, що особа, ймовірно, є громадянином Росії, саме собою не визначає ні кваліфікацію, ні хід справи. Значення мають дія та докази, а не паспорт.
Чому в історії про розстріл військових на Харківщині так мало деталей
Матеріали досудового розслідування не розголошують без дозволу слідчого або прокурора. Це ст. 222 КПК України, і правило поширюється і на журналістів, і на посадовців.
Тому офіційні повідомлення виглядають скупо. П’ятеро загиблих, дата, зброя. Решта – в матеріалах справи.
Такий підхід дратує, але він захищає розслідування. Розголошені деталі здатні зіпсувати свідчення, знищити докази й дати підозрюваному час підготуватися.
Що буде далі
Офіційні деталі у справах про загибель військових зазвичай публікують обласна поліція, Офіс Генерального прокурора та Державне бюро розслідувань. Саме там з’являться повідомлення про підозру, кваліфікацію та перші встановлені обставини.
Кваліфікація залежить від того, що доведуть слідчі. Умисне вбивство двох або більше осіб – це п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, санкція сягає довічного позбавлення волі. Додатково може виникнути й ст. 438 КК України, але лише за певних обставин, і це вже питання окремої розмови.
Спершу слідчі мають встановити, хто стріляв, звідки взялася зброя і чому ця людина опинилася саме там.
Якщо ви живете в тому районі й бачили щось 13 жовтня, не варто писати про це у соцмережах. Найкорисніше – зателефонувати 102 або зайти в найближче відділення поліції. У справі про розстріл військових на Харківщині один свідок, який дав свідчення, важить більше, ніж сотня коментарів під новиною.