Спадкування може відбуватись за законом та за заповітом. Право на спадкування в першу чергу мають особи, зазначені у заповіті. Якщо ж заповіт відсутній, визнаний недійсним, спадкоємці за заповітом відмовилися від спадщини або не прийняли її, а також якщо заповіт охоплює не все майно, спадкування здійснюється за законом відповідно до положень Цивільного кодексу України.
Глава 86 ЦК України встановлює черговість спадкування за законом: спадкоємці набувають право на спадщину залежно від ступеня спорідненості, а кожна наступна черга закликається лише у разі відсутності, усунення, неприйняття або відмови від спадщини спадкоємців попередньої черги.
Якщо спадкоємець помирає раніше спадкодавця або після відкриття спадщини, але до її прийняття, застосовуються два правові механізми: спадкова трансмісія та спадкування за правом представлення.
Спадкова трансмісія
У разі, коли спадкоємець за законом або за заповітом помирає вже після відкриття спадщини і не встигає її прийняти, право на прийняття його частки переходить до його спадкоємців. Це правило не поширюється на право на обов’язкову частку.
Прийняття спадщини у межах трансмісії здійснюється протягом строку, який залишився від загального шестимісячного строку. Якщо цей час становить менше трьох місяців, він продовжується до тримісячного мінімуму (ст. 1276 ЦК України).
Спадкування за правом представлення
Спадкування за правом представлення — це особливий порядок спадкування за законом. Він застосовується тоді, коли спадкоємець помирає до моменту відкриття спадщини, і його нащадки фактично «заступають» його місце, успадковуючи частку, яка б належала йому за життя.
Цей механізм не є окремою підставою спадкування, а лише особливим способом визначення осіб, що отримують частку.
Згідно зі ст. 1266 ЦК України:
- внуки й правнуки спадкодавця успадковують частку, яка належала б їхнім батькам, бабі або дідові;
- прабаба та прадід — частку, яка належала б їхнім дітям (бабі або дідові спадкодавця);
- племінники — частку, яка належала б їхнім батькам (братові чи сестрі спадкодавця);
- двоюрідні брати та сестри — частку, що належала б їхнім батькам (дядькові чи тітці спадкодавця).
Якщо за правом представлення спадкують кілька осіб, частка померлого родича ділиться між ними порівну.
У прямій низхідній лінії (діти → онуки → правнуки тощо) право представлення застосовується без обмеження ступеня спорідненості.
Основні відмінності між правом представлення та спадковою трансмісією
- Підстава застосування
- Право представлення діє лише при спадкуванні за законом.
- Трансмісія застосовується як за законом, так і за заповітом.
- Час смерті спадкоємця
- Право представлення: спадкоємець помер до відкриття спадщини.
- Трансмісія: спадкоємець помер після відкриття спадщини, але не прийняв її.
- Коло осіб, які можуть спадкувати
- За правом представлення спадкують тільки родичі спадкодавця, визначені законом.
- При спадковій трансмісії спадкоємцями можуть бути й інші особи, зокрема ті, що призначені у заповіті померлого спадкоємця.