Ви, мабуть, помітили: у новинах раз по раз з’являються повідомлення про те, що Україна отримала черговий транш від партнерів. Але гроші не приходять просто так. Щоб міжнародна фінансова допомога Україні надходила без затримок, держава має виконати десятки “домашніх завдань”. Одне з них – ухвалити закони, які змінюють правила гри в економіці, фінансах та навіть у лісовому господарстві. Верховна Рада зробила важливий крок: сім таких законопроєктів пройшли перше читання.
Давайте розберемося, про що саме йдеться і як ці рішення пов’язані з вашими зарплатами, пенсіями та звичним життям.
Чому парламент поспішає саме зараз?
Секрет простий: левова частка бюджетних видатків сьогодні покривається не податками, а зовнішніми надходженнями. Прем’єр-міністр Сергій Корецький прямо сказав: без другого читання цих законів фінансування може зупинитися. А це ризик для зарплат бюджетників, пенсій, соціальних програм і навіть оборони. Тобто сім ухвалених документів — це не просто бюрократичний ритуал, а перепустка до наступних траншів.
Кожен із законопроєктів закриває конкретний пункт із меморандумів із МВФ, домовленостей із ЄС чи вимог Світового банку. І от що саме доведеться змінити.
Міжнародні посилки: кінець епохи безмитного шопінгу
Перше, що впадає в око, – зміни в оподаткуванні та митному оформленні посилок із-за кордону. Зараз ви можете замовити товар на суму до 150 євро і не сплатити жодної гривні податку. Це зручно, але створює дірку в бюджеті та ставить у нерівні умови українських продавців. Законопроєкт пропонує знизити безмитний ліміт і запровадити чіткі правила для всіх відправлень.
Ініціатива не випадкова. Європейські партнери вказують на те, що безконтрольний потік дрібного імпорту – це сіра зона для контрафакту та ухилення від податків. Унормування цієї сфери – один із маяків для отримання наступного пакету міжнародної фінансової допомоги Україні.
Банкрутство без страху: шанс для малого бізнесу
Ще одне домашнє завдання – спрощена процедура банкрутства для невеликих компаній та фізичних осіб-підприємців. Уявіть, що кав’ярня не витримала кризи і накопичила борги. Сьогодні шлях до цивілізованого закриття або перезапуску настільки довгий і дорогий, що підприємець просто зникає в тіні. Новий закон має дати механізм, за якого можна чесно “перезавантажитися” за кілька місяців, а не років.
Це не просто турбота про бізнесменів. Здорова процедура банкрутства повертає довіру кредиторів і очищає ринок від нежиттєздатних проєктів. Саме тому її і внесли до списку критичних реформ.
Фонд гарантування вкладів і НКРЕКП: захист ваших грошей та тарифів
Законопроєкти, що стосуються Фонду гарантування вкладів, на перший погляд технічні. Насправді йдеться про те, щоб механізм виплат у разі банкрутства банку спрацьовував швидко і без збоїв. Кожен вкладник має бути впевнений, що його гроші повернуть без зайвої бюрократії.
Поруч із цим стоять зміни щодо НКРЕКП – національного регулятора у сфері енергетики та комунальних послуг. Партнери наполягають на його реальній незалежності. Коли регулятор політично слабкий, тарифи перетворюються на інструмент популізму, а інвестори оминають країну. Тому посилення інституційної спроможності НКРЕКП – це в тому числі про стабільні ціни на світло й тепло у довгостроковій перспективі.
Лісове господарство та європейські правила
Гармонізація лісового законодавства з нормами ЄС може здатися надто далекою від гаманця пересічного українця. Але це не так. Україна має колосальні лісові ресурси, які часто вивозять як дешеву сировину. Європейські стандарти передбачають прозорий облік деревини, сертифікацію та стале управління. Як наслідок – менше нелегальних рубок, більше готової продукції з високою доданою вартістю і, що важливо, доступ до європейського ринку на чесних умовах.
Для міжнародної фінансової допомоги Україні цей крок сигналізує про здатність країни контролювати власні активи, а не просто проїдати позики.
Сек’юритизація та облігації з покриттям: гроші з майбутнього
Це, мабуть, найскладніша частина пакета, але спробуємо пояснити на пальцях. Сек’юритизація – це механізм, який перетворює майбутні платежі (наприклад, за кредитами) на цінні папери, які можна продати інвесторам. Облігації з покриттям дають змогу банкам залучати довгі гроші під заставу надійних активів, скажімо, іпотечних кредитів.
Для чого це потрібно? Щоб фінансова система не залежала виключно від коротких депозитів і зовнішніх вливань. Розвинений ринок капіталу – це спосіб залучити приватні інвестиції в економіку без друкування грошей і нових боргів. Саме тому цей законопроєкт потрапив до списку вимог.
А що далі?
Крім семи документів, які отримали “зелене світло” в першому читанні, Верховна Рада вже повністю ухвалила ще один. Він готується на підпис Президенту. Який саме – у повідомленні не уточнюється, але, найімовірніше, це той, що не викликав суперечностей і був найпростішим у доопрацюванні.
Окремо у парламенті представили проєкт Державного бюджету на 2027 рік. І хоч він не є частиною “пакета виживання”, його параметри напряму зав’язані на тому, чи вчасно надійде зовнішнє фінансування. Бюджет згорстаний так, що найменша затримка з траншами змусить уряд різати видатки вже в першому кварталі.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков