Site icon Лук'янчиков Олег Адвокат

Скасування постанови про адміністративне правопорушення: чому суд не повірив ТЦК

straf tck

Скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – саме такого результату домігся чоловік, якого ТЦК та СП оштрафував на 17 000 гривень за нібито неявку за повісткою. Рішення у справі №607/21637/26 ухвалив 15 жовтня 2026 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області. Головував суддя О. О. Дуда.

Історія почалася з постанови №R288882 від 8 січня 2026 року. Її виніс тимчасово виконуючий обов’язки начальника ТЦК. За документом, чоловік не прибув за викликом у строк та місце, вказані в повістці, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Підставою стали відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Покарання виявилося суворим – штраф 17 000 гривень. Саме стільки передбачає ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за повторне протягом року порушення правил військового обліку. Але, к слову, саму подію правопорушення позивач заперечував від першої хвилини.

Що казав чоловік на свій захист

Позивач наполягав: він не отримував ні постанови, ні повісток, і взагалі не знав про відкриття справи. Жодних заяв, згаданих у постанові, він не подавав і не підписував. Це вже викликає питання до якості матеріалів, які зібрав ТЦК.

Далі – ще цікавіше. У 2025 році чоловік добровільно прибув до ТЦК та СП, пройшов військово-лікарську комісію та надав усі актуальні військово-облікові дані. Після цього, за його словами, відповідач жодного разу не викликав його – ні телефоном, ні повісткою за адресою проживання.

А з 23 червня 2026 року позивач мобілізований і проходить військову службу в лавах Збройних Сил України. Про існування штрафу він дізнався вже під час служби. Ось чому окремим питанням стало поновлення строку на оскарження.

Строк на оскарження поновили

За ч. 2 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України позов про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення подають протягом десяти днів. Відлік іде з дня ухвалення рішення. Для постанов у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксованих автоматично, – з дня вручення.

Десять днів минули давно. Але суд погодився, що причини пропуску поважні. Служба в ЗСУ та неотримання документів – цілком об’єктивні обставини, які заважають вчасно подати позов. Тому строк поновили на підставі ст. 121 КАС України.

Тут важливий момент. Поновлення строку – не формальність. Без нього суд навіть не перейшов би до суті спору. Тож перший крок позивача виявився вирішальним.

Хто має доводити вину

В адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень діє особливе правило. За ч. 2 ст. 77 КАС України обов’язок довести правомірність свого рішення лежить на відповідачеві. Не на людині, яку оштрафували, а на тому, хто виніс постанову.

Це логічно. Державний орган має довести, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Таку вимогу містить ч. 2 ст. 19 Конституції України.

І ось тут у ТЦК виникла проблема. Представник відповідача до суду не з’явився, причини неявки не повідомив. Доказів того, що чоловікові було відомо про виклик, суду не надали. Без такого доведення будь-яке скасування постанови про адміністративне правопорушення у суді стає майже неминучим.

Чому доказів виявилося замало

Суд підкреслив: ніхто не може бути підданий заходу впливу інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Це частини перша та друга ст. 7 КУпАП. Провадження у таких справах ведуть на основі суворого додержання законності.

Адміністративним правопорушенням за ст. 9 КУпАП є протиправна, винна дія чи бездіяльність. Притягнути людину можна лише за наявності події правопорушення та доведеної вини. А умисел, за ст. 10 КУпАП, означає, що особа усвідомлювала протиправний характер своєї поведінки і свідомо допускала наслідки.

Тобто чоловік мав знати, що його викликають до ТЦК, і свідомо не з’явитися. Довести саме цю обставину – завдання відповідача. Він його не виконав.

Ще один недолік постанови виявився зовсім грубим. В ній неналежно викладено об’єктивну сторону правопорушення – не вказано, коли саме позивач мав з’явитися за повісткою. А без дати та місця події годі говорити про склад проступку.

Право бути присутнім на розгляді

Справу розглянули без позивача. І це окрема історія.

За ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яку притягають до адміністративної відповідальності, має чимало прав:

Розглядати справу без людини можна лише у виняткових випадках. А саме коли є дані про своєчасне повідомлення про місце і час розгляду. І якщо від особи не надійшло клопотання про відкладення.

Тут таких даних не було. Виходить, що постанову винесли без належного повідомлення. За висновком суду, це безумовна підстава для її скасування. Людину фактично позбавили можливості захищатися.

Що вирішив суд у справі №607/21637/26

Позов задовольнили повністю. Суд визнав постанову протиправною і скасував її. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрили.

Скасування постанови про адміністративне правопорушення означає просту річ: штраф 17 000 гривень платити не треба. Ніяких правових наслідків для людини ця постанова вже не створює.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу подають до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд. Строк – десять днів з дня проголошення рішення. Ті, хто не був присутній у засіданні, можуть подати скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії.

Що з цього варто взяти іншим

Історія показова. Посадовець ТЦК виніс постанову на основі реєстрових даних, навіть не переконавшись, що людина знала про виклик. Формально підхід виглядає простим: є запис у реєстрі – є порушення. На практиці такий підхід не витримує перевірки в суді.

Якщо ви отримали штраф за неявку за повісткою, якої не бачили, – не поспішайте платити. Спершу подивіться на дату постанови та строки оскарження. Потім з’ясуйте, чи є докази вашого повідомлення. У багатьох справах їх просто немає.

Не забувайте й про строк. Десять днів – короткий період, але його можна поновити, якщо є поважні причини. Служба в ЗСУ, хвороба, тривале неотримання копії рішення – усе це суди враховують.

І ще один момент, який варто тримати в голові. У справах проти державних органів вам не потрібно доводити свою невинуватість. Доводити правомірність постанови має сам орган. Якщо він цього не робить – суд стає на ваш бік.

Скасування постанови про адміністративне правопорушення у цій справі стало можливим саме тому, що відповідач не надав жодного доказу. Ні повістки з підписом, ні відомостей про вручення, ні даних про дату явки. Порожнеча в матеріалах – і постанова розсипалася.

Exit mobile version