Скасування постанови ТЦК – тема, яка сьогодні хвилює тисячі військовозобов’язаних українців. Штрафи за непроходження військово-лікарської комісії сиплються один за одним, і далеко не кожен знає, що з цим робити. А дарма. Свіжий приклад зі Славутського міськрайонного суду Хмельницької області (справа № 682/1748/26) показує: навіть коли здається, що все втрачено, грамотна юридична позиція здатна переламати ситуацію.
Уявіть собі: ви дізнаєтеся про штраф у 17 000 гривень не з постанови ТЦК, а від державного виконавця, який раптово заблокував вашу банківську картку. Саме так сталося з чоловіком, якого ми умовно назвемо позивачем. 23 червня 2026 року він виявив, що його рахунки заарештовано, а причина – постанова № 658 від 23 вересня 2025 року. Тобто документ пролежав майже дев’ять місяців, перш ніж людина про нього дізналася. І це лише початок історії.
Що ставили в провину
Територіальний центр комплектування звинуватив чоловіка в порушенні частини третьої статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суть претензії: він нібито не пройшов повторний медичний огляд військово-лікарською комісією до 5 червня 2025 року. А вимагав цього Закон № 3621-IX від 21 березня 2024 року – точніше, його прикінцеві та перехідні положення.
Тут важливий момент: обов’язок пройти повторний огляд ВЛК стосувався не всіх підряд. Закон чітко каже – йдеться про громадян від 25 до 60 років, яких до набрання чинності цим законом визнали обмежено придатними до військової служби. Саме вони мали самостійно звернутися до ТЦК по направлення на медкомісію.
А тепер питання на мільйон: чи був позивач узагалі обмежено придатним? Ось тут і криється перша серйозна проблема для ТЦК.
Перший аргумент: не доведено, що був обов’язок
У протоколі про адміністративне правопорушення № 732 від 3 вересня 2025 року не містилося жодних відомостей про те, що позивача раніше визнавали обмежено придатним. Взагалі жодного слова. А без цього факту руйнується весь ланцюжок: немає обмеженої придатності – немає обов’язку проходити повторний огляд – немає складу правопорушення.
Суд звернув увагу на статтю 251 КУпАП, за якою саме на уповноважених осіб покладається обов’язок збирати докази. Іншими словами, не позивач мав доводити, що він не був обмежено придатним, а ТЦК мав довести зворотне. Не довів. Жодних документів про обмежену придатність до набрання чинності Законом № 3621-IX відповідач суду не надав.
Чесно кажучи, це доволі типова картина. ТЦК часто виписують штрафи, не перевіривши базових передумов. А суди, як бачимо, такі проколи не прощають.
Другий аргумент: пропущено строки
Якщо перший аргумент уже виглядає переконливо, то другий – це просто контрольний постріл. І він стосується строків, у межах яких ТЦК має право накладати адміністративне стягнення.
За загальним правилом статті 38 КУпАП, штраф можна накласти не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення. Але для порушень, передбачених статтями 210 і 210-1 КУпАП в особливий період, діє спеціальна норма: три місяці з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення.
Коли ж ТЦК виявив правопорушення? Суд логічно припустив: 6 червня 2025 року – наступного дня після граничної дати для проходження ВЛК. Саме тоді уповноважений орган отримав (точніше, мав отримати) відомості про те, що особа не пройшла медкомісію.
Тут є тонкість, на яку варто звернути увагу. День виявлення правопорушення – це не день складання протоколу. Верховний Суд неодноразово це підкреслював, зокрема у постановах № 461/1393/16-а від 21 листопада 2019 року та № 149/2498/17 від 28 лютого 2019 року. Протокол можна скласти будь-коли, але строк для накладення стягнення відраховується від моменту, коли про порушення стало відомо.
Отже, що ми маємо? Виявлення – 6 червня 2025 року. Три місяці – це до 6 вересня 2025 року. А постанова № 658 датована 23 вересня 2025 року. Тобто на 17 днів пізніше допустимого строку.
Суд також відкинув спробу трактувати це правопорушення як триваюче. За позицією Верховного Суду, викладеною ще в постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17, триваюче правопорушення – це безперервне невиконання обов’язку. А обов’язок пройти ВЛК до конкретної дати вичерпується фактом її настання. Не пройшов до 5 червня – правопорушення вважається вчиненим саме цього дня. Жодної «тривалості».
Що вирішив суд
Славутський міськрайонний суд 13 серпня 2026 року задовольнив позов повністю. Постанову № 658 визнано протиправною та скасовано. Провадження у справі закрито одразу з двох підстав: відсутність складу правопорушення (бо не доведено самого обов’язку проходити ВЛК) і закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Керувався суд, зокрема, пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП, яка прямо каже: якщо строки за статтею 38 вийшли – провадження не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Ця справа цікава ще й тим, що відповідач навіть не подав відзив на позов і не з’явився в судове засідання. Неповідомлення про поважні причини неявки – додатковий штрих, який свідчить про ставлення до справи з боку ТЦК. Але навіть якби представник відповідача прийшов, ключові аргументи – недоведеність обмеженої придатності та пропуск строків – навряд чи вдалося б спростувати.
Практичні уроки
Скасування постанови ТЦК – це не якась абстрактна теорія, а цілком реальний механізм захисту. І справа № 682/1748/26 це наочно підтверджує. Якщо вам виписали штраф за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, варто одразу перевірити дві речі: чи справді ви належите до категорії осіб, які мали проходити повторний огляд ВЛК, і чи не вийшли строки для накладення стягнення.
До речі, про строки. Багато хто вважає, що відлік починається з моменту складання протоколу. Це помилка. Судова практика чітко стоїть на тому, що день виявлення – це день, коли ТЦК дізнався (або об’єктивно мав дізнатися) про порушення. А це часто буває набагато раніше за дату протоколу.
І ще одне. Якщо ви отримали постанову через виконавчу службу, а не особисто – це не привід опускати руки. Так, строк на оскарження формально може бути пропущений, але його можна поновити, довівши, що ви не знали про постанову раніше. У цій справі позивач дізнався про штраф майже через дев’ять місяців – і суд прийняв позов до розгляду.
Тож коли йдеться про скасування постанови ТЦК, головне – не панікувати, а уважно проаналізувати, чи дотримано щодо вас процедуру і чи є взагалі юридичні підстави для штрафу. Як показує практика, шанси на успіх доволі високі.