Скасування постанови ВЛК – процедура, яка може кардинально змінити статус військовозобов’язаного. Особливо коли людина навіть не здогадується, що її медичний висновок переглянули. У справі №320/60501/25 Київський окружний адміністративний суд визнав протиправним рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, яка скасувала постанову про непридатність до служби без повторного огляду особи.
Давайте розберемося, що сталося і чому ця справа важлива для кожного, хто проходить військово-лікарську комісію.
Що трапилося: від непридатності до «придатного» без відома
У грудні 2022 року позивач пройшов медичний огляд ВЛК при одному з районних територіальних центрів комплектування. За результатами обстеження лікарі визнали його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Підставою стала стаття 39 «а» графи III Розкладу хвороб – довідку оформили 9 грудня 2022 року за №185/10.
Здавалося б, питання закрите. Людина отримала статус непридатного і більше не підлягала мобілізації. Але у червні 2025 року все змінилося.
До Центральної військово-лікарської комісії ЗС України надійшов запит від старшого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції. Слідчий, у межах кримінального провадження №4202310210000104, просив скасувати висновок ВЛК і направити громадянина на повторний огляд. І ЦВЛК це зробила – 12 червня 2025 року протоколом №2025-0612-1414 довідку про непридатність скасували.
Ключовий момент: жодного медичного огляду перед цим не проводили. Позивача не викликали, не обстежували, навіть не повідомили про перегляд його справи. Лікарі ЦВЛК вивчали лише папери – копію довідки ВЛК, копію тимчасового посвідчення військовозобов’язаного та інформацію про перетин державного кордону.
Як людина дізналася про скасування постанови ВЛК
У липні 2025 року позивач спробував перетнути державний кордон України. І саме там, на пункті пропуску, йому повідомили: в системі «Оберіг» немає відомостей про виключення з військового обліку. Постанову ВЛК, яка підтверджувала непридатність, скасовано.
Уявіть собі цю ситуацію. Ви впевнені, що за станом здоров’я не підлягаєте призову, маєте на руках відповідний документ – а на кордоні дізнаєтеся, що ваш статус анулювали без вашого відома. Саме так і сталося у цій справі.
Після цього адвокат позивача почав з’ясовувати обставини. Запити до ТЦК, до ЦВЛК, до слідчого – скрізь відмовляли у наданні інформації. ТЦК посилався на конфіденційність, слідчий – на таємницю досудового розслідування. Лише у серпні 2025 року ЦВЛК письмово підтвердила: так, постанову переглянули та скасували за зверненням слідчого.
Що вирішив суд
Київський окружний адміністративний суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження. І рішення, ухвалене 12 червня 2026 року, стало на бік позивача.
Суд визнав протиправним та скасував рішення ЦВЛК, оформлене протоколом №2025-0612-1414. Але що важливіше – суд зобов’язав Центральну військово-лікарську комісію провести повторний медичний огляд позивача відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони №402.
Чому суд ухвалив саме таке рішення? Тут важливий момент. Суд не оцінював медичний діагноз позивача і не вирішував, придатний він до служби чи ні. Це виключна компетенція військово-лікарських комісій. Але суд перевірив процедуру – і знайшов у ній суттєві порушення.
Що саме порушила ЦВЛК
По-перше, оскаржуване рішення не містило належного мотивування. Протокол ЦВЛК обмежився загальним формулюванням про «невідповідність законодавству», але не пояснив, у чому конкретно полягала ця невідповідність. Жодних посилань на результати обстежень, висновки спеціалістів чи конкретні порушення під час первинного огляду – просто формальне скасування.
По-друге, комісія ухвалила рішення на підставі вкрай обмеженого набору документів: копія довідки ВЛК, копія посвідчення військовозобов’язаного та дані про перетин кордону. Жодної медичної карти, результатів аналізів, висновків профільних спеціалістів. Суд прямо вказав – це порушує принципи повноти та всебічності медичної експертизи.
По-третє, позивач взагалі не проходив медичний огляд перед скасуванням попередньої постанови. А Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України чітко регламентує обов’язковість такого огляду. Проходження ВЛК – це не право, а обов’язок, і жодне рішення про придатність чи непридатність не може бути суто паперовим.
На які правові позиції спирався суд
Під час розгляду справи суддя Щавінський В.Р. послався на низку важливих висновків Верховного Суду.
У постанові від 13 червня 2018 року (справа №806/526/16) Верховний Суд зазначив: розглядаючи спори щодо рішень ВЛК, суд перевіряє законність висновку лише в межах процедури його прийняття. Оцінювати обґрунтованість діагнозу суд не може – це дискреційні повноваження лікарів.
Схожу позицію Верховний Суд висловив і в постанові від 26 липня 2023 року (справа №200/3265/21-а): дискреційні повноваження не безмежні, орган зобов’язаний діяти обґрунтовано, добросовісно та мотивовано.
А у справі №160/31586/23 (постанова від 16 квітня 2025 року) Верховний Суд наголосив: рішення ВЛК має бути належним чином мотивованим. І хоча питання придатності до служби – це компетенція комісії, суд вправі перевіряти, чи дотримано вимоги Положення №402.
Саме ці правові позиції і застосував Київський окружний адмінсуд. Скасування постанови ВЛК без повноцінного медичного обстеження, без належного мотивування і без повідомлення особи – це порушення процедури, яке не може залишатися без юридичних наслідків.
Що це означає на практиці
Рішення у справі №320/60501/25 формує важливий прецедент. Воно чітко показує: ЦВЛК справді має повноваження переглядати та скасовувати рішення нижчих комісій. Але робити це вона повинна не формально, а з дотриманням усіх вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Якщо вашу постанову ВЛК скасували без вашого відома, без повторного огляду і без належного обґрунтування – ви маєте підстави для судового оскарження. І судова практика, як бачимо, стає на бік військовозобов’язаних у таких ситуаціях.
Суд також стягнув на користь позивача 1211,20 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ЦВЛК. Дрібниця, звісно, але теж показова – державний орган відповідає за свої неправомірні рішення гривнею.
Крім того, варто звернути увагу на цікаву деталь: суд вийшов за межі позовних вимог. Позивач просив лише скасувати рішення ЦВЛК, але суд додатково зобов’язав комісію провести повторний медичний огляд. Це зроблено для ефективного захисту прав – щоб рішення суду не залишилося порожнім папірцем, а реально відновило порушене право людини на справедливу оцінку стану її здоров’я.