Скасування постанови ВЛК – тема, яка хвилює багатьох військовозобов’язаних. Особливо коли йдеться про ситуації, де лікарі ухвалюють рішення, не провівши всіх обов’язкових обстежень. Саме такий випадок став предметом розгляду в Харківському окружному адміністративному суді, і рішення у справі №520/9446/26 від 8 вересня 2026 року варте уваги кожного, хто проходить або вже пройшов військово-лікарську комісію.
Давайте розберемося, що сталося, чому суд став на бік позивача в одних вимогах і відмовив в інших, та які висновки з цього можна зробити для себе.
Що трапилося: хронологія подій
У жовтні 2025 року чоловіка призвали на військову службу під час мобілізації. Процедура виглядала стандартно: територіальний центр комплектування направив його на медичний огляд, військово-лікарська комісія визнала придатним до служби, після чого видали довідку №2025-1022-1040-2904-3 від 22 жовтня 2025 року. Далі – наказ про призов і зарахування до списків особового складу військової частини.
Але позивач із таким розвитком подій не погодився. Він звернувся до суду, вимагаючи скасувати і постанову ВЛК, і наказ про призов, і наказ про зарахування до частини, а також саму постановку на військовий облік. І, чесно кажучи, частина його аргументів виявилася більш ніж переконливою.
Чому медичний огляд визнали неповноцінним
Ключовий момент, який зруйнував позицію відповідачів, – це порушення процедури медичного огляду. Суд дослідив картку обстеження позивача і виявив там серйозні прогалини.
Пункт 3.4 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, чітко визначає перелік обов’язкових досліджень для військовозобов’язаних. Це загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на ВІЛ, гепатит B, гепатит C, реакція на сифіліс (RW), визначення групи крові та резус-належності. Також обов’язковими є ЕКГ і рентген органів грудної клітки. Для осіб старше 40 років додається вимірювання внутрішньоочного тиску й аналіз крові на цукор.
І ось тут цікаво. Картка обстеження позивача містила лише дані про ЕКГ та рентген. А от загальний аналіз крові, сечі, серологічні тести, визначення групи крові – усього цього в документах не було. Тобто, лікарі зробили висновок про придатність до служби, навіть не маючи на руках результатів базових лабораторних досліджень.
Суд прямо зазначив: ці аналізи могли вплинути на висновки лікарів щодо придатності особи до військової служби. І з цим важко сперечатися. Як можна стверджувати, що людина здорова, якщо ви навіть не перевірили базові показники її організму?
Ефект доміно: що потягнуло за собою скасування постанови ВЛК
Коли суд визнав постанову ВЛК протиправною, наступні рішення – наказ про призов і наказ про зарахування до військової частини – теж втратили юридичну силу. Логіка тут проста: якщо сама процедура медичного огляду проведена з порушеннями, то й усе, що побудовано на її результатах, не може вважатися законним.
Суд послався на доктрину «плодів отруйного дерева», сформульовану Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України» та «Яременко проти України». Суть її в тому, що коли джерело доказів є неналежним, то й усі докази, отримані з цього джерела, вважаються такими ж. Тобто, дефект на початку процедури робить дефектними всі її результати.
У підсумку суд скасував і наказ начальника ТЦК «Про призов військовозобов’язаних під час мобілізації» №1545/МВ від 22 жовтня 2025 року в частині призову позивача, і наказ командира військової частини №168 від тієї ж дати в частині зарахування до списків особового складу.
Що не вдалося оскаржити
А ось тут починається не менш повчальна частина історії. Позивач також вимагав визнати протиправною саму постановку на військовий облік і зобов’язати військову частину звільнити його зі служби. І в цих вимогах суд відмовив.
Щодо військового обліку – ситуація така. Позивач посилався на те, що раніше був виключений з обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (йшлося про попередню судимість за тяжкий чи особливо тяжкий злочин). Але з 18 травня 2024 року, після змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, такі особи підлягають взяттю на облік і можуть бути призвані. Виняток – лише засуджені за злочини проти основ національної безпеки, а позивач не довів, що його випадок підпадає під цей виняток.
Крім того, пункт 81 Порядку №560 передбачає: якщо призов відбувається не за місцем перебування на обліку, особа береться на облік у тому ТЦК, який здійснює призов. Тож дії відповідача в цій частині були цілком правомірними.
Чому не звільнили зі служби
І тут ми підходимо до, мабуть, найбільш несподіваного для позивача повороту. Суд відмовив у вимозі про звільнення з військової служби, спираючись на позицію Верховного Суду.
У постанові від 5 лютого 2025 року у справі №160/2592/23 Верховний Суд висловився чітко: процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною. Це означає: навіть якщо суд визнав процедуру призову протиправною, це не повертає особу до попереднього стану автоматично. Тобто, недостатньо просто довести порушення – для звільнення зі служби потрібна окрема підстава, передбачена статтею 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
До слова, позивач намагався послатися на іншу постанову Верховного Суду – від 11 квітня 2024 року у справі №520/7954/22. Але суд нагадав про принцип, сформульований Великою Палатою: коли є пізніша правова позиція, застосовувати потрібно саме її. Тож пріоритет отримала постанова 2025 року.
Практичний бік справи
Це рішення – хороший приклад того, як формальні порушення процедури можуть призвести до реальних юридичних наслідків. Якщо ви проходите медичний огляд, зверніть увагу: вам зобов’язані провести всі обов’язкові дослідження, перелічені в пункті 3.4 Положення №402. Це не чиясь примха, а пряма вимога закону.
І ще один важливий нюанс – у воєнний час перелік лікарів, які мають вас оглянути, дещо скорочений. Згідно з пунктом 3.2 Положення, обов’язковими є хірург, терапевт, невропатолог, психіатр, офтальмолог та оториноларинголог. Інші спеціалісти залучаються лише за медичними показаннями. А от обсяг лабораторних досліджень залишився тим самим, і саме його недотримання стало фатальним для рішення ВЛК у цій справі.
Стягнення судового збору теж показове: з ТЦК – 2129,92 грн, з військової частини – 1064,96 грн. Суд фактично розподілив відповідальність між двома суб’єктами владних повноважень, чиї рішення визнав незаконними. І це ще один аргумент на користь того, що оскарження має сенс, якщо є реальні процедурні порушення.
Коли йдеться про долю людини, формальності раптом перестають бути просто формальностями. Кілька непроведених аналізів крові – і весь ланцюжок мобілізаційних рішень розсипався в суді. Бо право любить точність, а процедура – послідовність. І якщо десь у цьому ланцюжку бракує ланки, вся конструкція втрачає міцність.