Скасування постанови ВЛК про придатність до військової служби – результат, якого домагаються багато військовозобов’язаних, але отримують далеко не всі. Кіровоградський окружний адміністративний суд 09 листопада 2026 року у справі №340/2819/26 ухвалив рішення на користь позивача, щоправда, частково. Довідку військово-лікарської комісії від 29.03.2026 №2026-0329-2245-5246-0 суд визнав протиправною і скасував. А от накази про призов та зарахування до військової частини залишив чинними. Чому так сталося і що з цього варто взяти кожному, хто готується до подібного спору?
Що взагалі трапилося
Історія почалася 29 березня 2026 року. Позивача привезли до приміщення територіального центру комплектування працівники поліції. Того ж дня він отримав направлення №6966005 на проходження військово-лікарської комісії. І того ж дня комісія визнала його придатним до військової служби.
Ось тут і криється перша проблема. Увесь шлях, від доставлення до ТЦК до висновку про придатність, умістився в один день. Для людини з хронічними хворобами, яка потребує додаткових обстежень, це майже неможливо.
Далі події розвивалися стрімко. Наказом начальника ТЦК від 29.03.2026 №737 позивача призвали на військову службу під час мобілізації та направили до військової частини НОМЕР_1. Невдовзі його зарахували до списків особового складу.
Коли здоров’я підводить прямо в ТЦК
Під час перебування в територіальному центрі чоловікові стало зле. Артеріальний тиск різко підскочив і не коригувався. Бригаду екстреної медичної допомоги викликали двічі.
Перший виклик о 19:16 зареєстрували під номером 2343. У картці записали скарги на погане самопочуття та високий тиск. Медики зазначили, що пацієнт потребує госпіталізації, бо тиск не вдавалося збити. Але черговий ТЦК відпускати його відмовився і написав заяву про взяття відповідальності за його стан.
Другий виклик надійшов того ж дня о 20:00 під номером 1846, уже через повідомлення про втрату свідомості. І тут стався зовсім неприємний епізод: працівників швидкої до позивача не допустили.
Ці факти підтвердили картки викликів і лист КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» від 04.05.2026 №219. Суд поставився до них уважно. Бо коли людині настільки зле, що вона непритомніє, висновок «Здоровий» виглядає щонайменше дивно.
Що вимагає закон від військово-лікарської експертизи
Порядок огляду визначає Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (далі – Положення №402). Це головний документ для всіх, хто проходить ВЛК.
Пункт 3.2 Положення №402 вимагає, щоб військовозобов’язаного оглянули хірург, терапевт, невропатолог, психіатр, офтальмолог, оториноларинголог, а за потреби й інші лікарі. Пункт 3.4 зобов’язує провести загальний аналіз крові та сечі, серологічні дослідження, рентген грудної клітки, ЕКГ. А особам старшим 40 років ще й вимір внутрішньоочного тиску та аналіз крові на цукор.
Усі результати мають потрапити до картки обстеження та медичного огляду. Її форма затверджена додатком 13 до Положення №402. Саме цей документ показує, кого і як оглядали, які дослідження робили, що зі скарг урахували.
Дії органів влади обмежені частиною другою статті 19 Конституції України: діяти можна лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Для військово-лікарської експертизи це означає чітке дотримання Положення №402.
І ось тут починається найцікавіше.
Головна причина, чому постанову ВЛК скасували
Суд двічі, ухвалами від 02.06.2026 та 26.10.2026, витребував у відповідачів матеріали військово-лікарської комісії. Просив і картку обстеження та медичного огляду, і висновки лікарів, і результати аналізів.
Відповідачі не надали нічого, крім самої довідки від 29.03.2026 №2026-0329-2245-5246-0. А в ній, до слова, стоїть діагноз «Здоровий», код Z02.3 за МКХ-10. Жодних відомостей про обсяг обстеження, про реакцію на скарги, про оцінку медичних документів.
Тут важливий момент. В адміністративній справі про протиправність рішення суб’єкта владних повноважень обов’язок довести його правомірність лежить на самому відповідачеві. Це пряма норма частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Простими словами, не позивач має доводити, що його оглянули погано. Це комісія повинна показати, що зробила все як треба. Довідка – лише підсумок. Вона не замінює первинних документів і не дає змоги перевірити, як саме до цього підсумку дійшли. Саме тому скасування постанови ВЛК про придатність до військової служби стало логічним наслідком.
Ще один штрих. 11 Регіональна військово-лікарська комісія, розглянувши скаргу позивача, листом від 15.04.2026 №1188/782 повідомила командира військової частини: у чоловіка є захворювання хребта і психічне захворювання, які під час первинного огляду не врахували. Тому його треба направити на контрольне обстеження та медичний огляд.
Це рішення, до речі, обов’язкове до виконання і має бути реалізоване протягом місяця. Сам факт такого направлення не означає непридатності. Але він прямо підтверджує: під час першої ВЛК щось важливе пропустили.
Чи можна йти до суду, не чекаючи відповіді на скаргу
Відповідачі наполягали: спершу треба було вичерпати адміністративний шлях, а вже потім іти до суду. Суд із цим не погодився.
Верховний Суд у постанові від 15.10.2026 у справі №440/2634/25 розтлумачив абзац четвертий пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення №402. Згідно з цим висновком, адміністративний і судовий способи оскарження постанов ВЛК обласних ТЦК та СП альтернативні. Тобто людина може обрати будь-який із них, а не проходити обидва по черзі.
Окремо суд наголосив: він не переоцінює діагнози. Визначення ступеня придатності належить до компетенції лікарів, і для цього потрібні спеціальні знання. Схожі позиції Верховний Суд висловлював у постановах від 13.06.2018 у справі №806/526/16 та від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.
Але предмет цього спору інший. Суд перевіряв не правильність діагнозу, а дотримання процедури. І саме тут знайшов порушення. Отже, скасування постанови ВЛК про придатність до військової служби цілком укладається в логіку, яку підтримує Верховний Суд.
Чому наказ про призов залишили в силі
А тепер про ту частину, яка для багатьох стане холодним душем. Позов задовольнили лише частково.
Вимоги скасувати наказ начальника ТЦК від 29.03.2026 №737 про призов та наказ командира військової частини про зарахування до списків суд відхилив.
Причина в правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23. Процедура призову на військову службу під час мобілізації незворотна. Вона вже відбулася. Визнання призову протиправним не повертає людину в попередній статус військовозобов’язаного.
Верховний Суд розмежовує два різні правовідносини: призов і проходження служби. Порушення процедури призову саме собою не є підставою для звільнення військовослужбовця. Звільнення відбувається окремо, за статтею 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Сам призов проводять за Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560. Згідно з пунктом 81 цього Порядку, призов оформлюється наказом керівника районного (міського) ТЦК.
До того ж позивач уже вибув з військової частини НОМЕР_1. Витягом із наказу від 05.04.2026 №95 його виключили зі списків особового складу у зв’язку з направленням до нового місця служби. Тобто вимога виключити його зі списків стосувалася дій, які на момент розгляду справи вже були вчинені.
Суд зауважив: виключення зі списків однієї частини через переведення не те саме, що звільнення зі служби. І якщо стан здоров’я справді не дозволяє служити, людина має право ініціювати нове проходження ВЛК. Якщо комісія визнає її непридатною, тоді й постане питання про звільнення.
Навіть скасування постанови ВЛК про придатність до військової служби не змінює автоматично статус людини. Це, мабуть, найважливіший практичний висновок зі справи.
Щодо судового збору: оскільки позов задовольнили частково, суд стягнув на користь позивача 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань військово-лікарської комісії. Апеляційну скаргу можна подати протягом 30 днів до Третього апеляційного адміністративного суду.
