Скасування постанови ВЛК про придатність до військової служби – саме цього домігся чоловік, оскарживши висновок комісії у Рівненському окружному адміністративному суді. Рішення у справі №460/3887/26 ухвалили 28 жовтня 2026 року. Головуюча суддя – К.М. Недашківська.
Історія доволі типова для нинішніх реалій. Людину визнали придатним, призвали, а вона пішла до суду, бо медичні документи розповідали зовсім іншу історію про її здоров’я. Суд позивача підтримав, але лише частково. Давайте розберемося, чому.
Що сталося насправді
Усе почалося з медичного огляду. Позаштатна постійно діюча ВЛК оформила довідку від 12.02.2026 №2026-0212-1908-1461-7. За цим документом солдата запасу визнали придатним до військової служби. Підставою стала стаття 4в графи II Розкладу хвороб.
Діагноз у довідці звучав так: «Хронічний вірусний гепатит “С”, безсимптомне носійство». Нібито нічого страшного, людина може служити.
Того ж дня, 12 лютого 2026 року, начальник територіального центру комплектування видав наказ №600. Чоловіка призвали на військову службу та направили до військової частини. Він одразу втратив статус військовозобов’язаного і став військовослужбовцем.
А тепер ключовий момент. Виписка з медичної карти амбулаторного хворого від 13.02.2026 показує зовсім інший діагноз. Гострий вірусний гепатит С, важкий перебіг, цитолітичний синдром. Код МКХ-10: В17.1. Ще й гіперурикемія в придачу.
Відчуваєте різницю? В одному документі – «безсимптомне носійство», у другому – важкий перебіг гострої хвороби. Це два різних світи з точки зору придатності до служби.
Додамо до цього результати ультразвукового сканування від 23.02.2026. Лікарі зафіксували ознаки гепатозу, що відповідає ступеню фіброзу F3. Це вже серйозне ураження печінки, а не легка недуга.
Що казали сторони
Позивач наполягав: його хвороба не належить до статті 4в графи II Розкладу хвороб. А отже, він непридатний до військової служби. Просив задовольнити позов повністю.
Відповідачі, ТЦК та ВЛК, вибудували інший захист. Визначення діагнозу й придатності – це дискреційні повноваження комісії. Суд не має права перебирати на себе функції медичного органу. Мовляв, у спорах про оскарження рішень ВЛК суд перевіряє лише дотримання процедури. Оцінювати підставність висновку він не може, бо не є медичною установою. Плюс на момент мобілізації довідка була чинною, тож усе законно.
Які норми застосував суд
Суд виходив із низки актів. Серед них:
- Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII;
- Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII;
- Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (постанова КМУ від 16.05.2024 №560);
- Порядок організації та ведення військового обліку (постанова КМУ від 30.12.2022 №1487).
Головний документ для нашої теми – Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони від 14.08.2008 №402. Саме воно містить Розклад хвороб, який визначає ступінь придатності.
Ось як виглядає стаття 4 цього Розкладу щодо вірусних гепатитів:
- тяжкі форми, які важко піддаються лікуванню і значно порушують функції органів, – непридатні до служби;
- гепатити з помірними порушеннями – придатні лише у частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах, підрозділах логістики та зв’язку;
- гепатити з незначними порушеннями або без них – придатні.
Погодьтеся, між «важким перебігом» і «безсимптомним носійством» лежить величезна прірва. І саме тут ховається суть спору.
Де межа судового втручання
Тут варто зупинитися окремо, бо це болить багатьом. Суд чесно визнав: оцінювати медичний діагноз і правильність рішення лікарів він не уповноважений. Встановлення придатності чи непридатності – це виключна компетенція військово-лікарських комісій.
Але далі суд зробив важливий крок. Він подивився не на зміст діагнозу, а на якість самої процедури. І побачив проблему: медичний огляд провели не всебічно, без урахування медичних документів, які описували реальний стан позивача.
Це тонкий, але дуже практичний момент. Суд не сказав «ви здоровий» чи «ви хворі». Він сказав: комісія не врахувала все, що мала врахувати. Саме тому вимога про скасування постанови ВЛК про придатність до військової служби підлягала задоволенню.
Що підтвердило порушення
Тут стала в пригоді ще одна обставина. 16 Регіональна ВЛК листом від 07.06.2026 повідомила: позивача направили на медичний огляд гарнізонною ВЛК з усіма наявними медичними документами, щоб визначити ступінь придатності.
По суті, система сама визнала, що попередній огляд був неповним. Якщо людину треба оглядати заново, значить, перший раз щось пішло не так.
Тому першу вимогу суд задовольнив. Постанову ВЛК, оформлену довідкою від 12.02.2026 №2026-0212-1908-1461-7, визнали протиправною та скасували.
Чому з ТЦК не вийшло
А ось із діями територіального центру комплектування суд не погодився. І тут логіка залізна.
Станом на 12.02.2026 довідка про придатність була чинною. Її ніхто не скасовував, не оспорював, вона діяла. Отже, у ТЦК були законні підстави обліковувати чоловіка як придатного. Дії відповідача відповідали вимогам законодавства.
Ось чому суд відмовив у другій вимозі. Скасування довідки не робить автоматично протиправними дії, які на той момент спиралися на чинний документ. Це як скасувати квиток заднім числом – контролер у вагоні нічого не порушував.
Про судові витрати та апеляцію
Позов задовольнили частково. За частиною третьою статті 139 КАС України судові витрати розподілили між сторонами пропорційно до задоволених вимог. На користь позивача стягнули 665,60 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ВЛК.
Апеляційну скаргу можна подати протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Подають її безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Що робити, якщо ви в схожій ситуації
Кілька практичних думок, коли йдеться про скасування постанови ВЛК про придатність до військової служби.
По-перше, зберіть усі медичні документи. Виписки, результати УЗД, аналізи, висновки вузьких спеціалістів. Саме вони стають тим самим доказом, що огляд був неповним.
По-друге, звертайте увагу на розбіжності в діагнозах. Якщо ВЛК пише одне, а лікувальний заклад – інше, це вже підстава для сумнівів у всебічності огляду.
По-третє, пам’ятайте про межу. Суд не «переграє» лікарів. Він перевіряє, чи дотрималися вони процедури, чи врахували всі документи, чи діяли в межах повноважень. Будуйте позицію навколо цього, а не навколо спроби довести суду свій діагноз.
І ще одне. Номер справи та номер довідки ВЛК – це ті деталі, які варто тримати під рукою. У цій історії вирішальною стала довідка №2026-0212-1908-1461-7 і справа №460/3887/26. Конкретика завжди сильніша за загальні скарги на несправедливість.
Кожен такий спір – це не просто боротьба за папір. За ним стоїть здоров’я конкретної людини і, часом, усе її життя.