Скасування постанови ВЛК – рідкісний, але цілком реальний інструмент захисту прав військовозобов’язаного. Саме про це йдеться у справі № 560/9357/26, яку розглянув Хмельницький окружний адміністративний суд. Історія чоловіка, якого мобілізували за один день, маючи на руках направлення на госпіталізацію до психіатричної лікарні, викликає чимало запитань до роботи військово-лікарської комісії.
Давайте розберемося, що сталося, чому суд став на бік позивача і які висновки з цього можна зробити.
Що трапилося з військовозобов’язаним
Уявіть: людина отримує направлення на стаціонарне лікування у Хмельницьку обласну психіатричну лікарню. Документ виданий 22 квітня 2026 року КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня». А вже через два дні, 24 квітня, цю людину затримують, доставляють до територіального центру комплектування, проводять військово-лікарську комісію – і того ж дня визнають здоровою та придатною до військової служби. Більше того, одразу видають наказ про призов і мобілізацію та відправляють до військової частини.
Саме так сталося з позивачем. Незважаючи на пред’явлене направлення до психлікарні, ВЛК при ТЦК оформила довідку №2026-0424-1306-4930-3, де чорним по білому написано: здоровий, придатний.
А тепер – увага. Вже 28 квітня, тобто через чотири дні після «визнання здоровим», солдат потрапляє на стаціонарне лікування у той самий Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги. Пізніше, після виписки 20 травня, він знову опиняється на лікуванні – цього разу у військовому шпиталі. Консультативний висновок спеціаліста КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» від 8 травня 2026 року підтвердив: у чоловіка легка розумова відсталість із поведінковими розладами, він потребує лікування та дообстеження.
На чому наполягали сторони
Позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову ВЛК, а також наказ начальника ТЦК про призов і мобілізацію. Окремою вимогою було зобов’язати військову частину прийняти рішення про звільнення зі служби та виключити солдата зі списків особового складу.
Відповідачі – ТЦК, ВЛК і військова частина – заперечували проти позову. Їхня логіка була простою: чоловік пройшов медичний огляд, визнаний придатним, призваний законно. Наказ про зарахування до списків частини видано на підставі поіменного списку ТЦК.
Однак суд подивився на ситуацію інакше. І ось тут криється найцікавіше.
Процедура має значення: що перевіряє суд
Є принципова позиція Верховного Суду, висловлена ще у постанові від 13 червня 2018 року (справа №806/526/16). Вона зводиться ось до чого: адміністративний суд не оцінює професійні дії лікарів, не ставить під сумнів діагнози і не вирішує, до якої статті Розкладу хвороб віднести те чи інше захворювання. Для цього потрібні спеціальні медичні знання, яких у судді немає.
Але суд має повне право – і навіть зобов’язаний – перевірити, чи дотримана процедура медичного огляду. Тобто чи все було зроблено за правилами, визначеними Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402.
І от у цій справі процедура виявилася порушеною.
По-перше, лікарі ВЛК мали б провести повноцінні клінічні та лабораторні дослідження для встановлення діагнозу. Пункти 3.4 і 3.5 Положення №402 чітко цього вимагають. Проте з матеріалів справи не видно, що такі дослідження взагалі проводилися.
По-друге, у довідці ВЛК не було жодних відомостей про проблеми зі здоров’ям позивача. Хоча на руках у нього було направлення на госпіталізацію до психіатричної лікарні, видане двома днями раніше.
По-третє, відповідачі не надали суду доказів того, що медичний огляд проводився належним чином. А за Кодексом адміністративного судочинства саме на них, як на суб’єктів владних повноважень, покладається обов’язок доводити правомірність своїх рішень.
Чому скасування постанови ВЛК стало неминучим
Суд прямо вказав: неповний медичний огляд, проведений формально, порушує процедуру. А раз процедура порушена – постанова ВЛК є необґрунтованою і підлягає скасуванню.
Логіка тут залізна. Скасування постанови ВЛК автоматично тягне за собою скасування наказу про призов, адже цей наказ базувався саме на висновку про придатність. І якщо висновку більше немає – наказ втрачає законну підставу.
Суд також нагадав про частину другу статті 2 КАС України. Рішення суб’єкта владних повноважень має бути обґрунтованим, тобто прийнятим з урахуванням усіх обставин. У цьому випадку – не врахували ні направлення до психлікарні, ні реальний стан здоров’я людини.
Що отримав позивач у результаті
Суд задовольнив позов повністю. Ось конкретний результат:
- постанову ВЛК, оформлену довідкою від 24 квітня 2026 року, визнано протиправною та скасовано;
- наказ начальника ТЦК №5417 від 24 квітня 2026 року в частині призову позивача скасовано;
- військову частину зобов’язано прийняти рішення про звільнення солдата з військової служби та виключити його зі списків особового складу;
- з ТЦК стягнуто судовий збір у розмірі 1331,20 грн та витрати на правничу допомогу – 10 000 грн.
Про що варто пам’ятати
Скасування постанови ВЛК можливе навіть тоді, коли ви вже перебуваєте у військовій частині. Суд не лізе в медицину – він дивиться на процедуру. І якщо вас оглянули формально, не провели потрібних досліджень, проігнорували медичні документи – це підстава для скасування.
Крім того, ця справа показує: відповідачі часто не можуть довести, що огляд був повноцінним. Весь тягар доказування лежить на них – і це ваша перевага.
Ну і практична порада: фіксуйте все. Направлення, висновки лікарів, виписки зі стаціонару – кожен документ може стати вирішальним аргументом. Якби не направлення від 22 квітня та подальше лікування у психлікарні, довести формальність огляду було б значно складніше.
Справа № 560/9357/26 – гарний приклад того, що навіть у період воєнного стану процедура не повинна перетворюватися на порожню формальність. І суд це підтверджує.