Скасування штрафу ТЦК – тема, яка сьогодні хвилює тисячі військовозобов’язаних українців. Новобаварський районний суд Харкова 13 серпня 2026 року ухвалив рішення, що стане в нагоді кожному, хто отримав постанову за частиною 3 статті 210 КУпАП. Суд скасував штраф у 17 000 гривень, накладений на військовозобов’язаного за порушення правил військового обліку. Причина? Елементарна, але фатальна для ТЦК – сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Розберімо цю історію детально, бо в ній приховано кілька юридичних уроків, які краще засвоїти на чужому досвіді.
Що саме сталося: хронологія подій
Уявіть собі звичайну ситуацію. Чоловік (у рішенні суду він фігурує як ОСОБА_1) ще в квітні 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення, переїхав в інший регіон і отримав довідку внутрішньо переміщеної особи. Документ йому видали 11 квітня 2022 року. Здавалося б – стандартна процедура, через яку пройшли мільйони.
Але далі починається те, за що згодом і довелося відповідати. Отримавши статус ВПО, чоловік не став на військовий облік у територіальному центрі комплектування за новим місцем проживання. Обов’язок це зробити випливає зі статті 37 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У період воєнного стану військовозобов’язаний, який став ВПО, повинен у семиденний строк з дати взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи з’явитися до ТЦК за місцем перебування.
Тобто крайній термін для нашого героя – 18 квітня 2022 року. Він цього не зробив. І ось тут починається найцікавіше.
Факт порушення ТЦК зафіксував аж 9 січня 2026 року. Майже через чотири роки. А 23 квітня 2026 року начальник центру комплектування виніс постанову № R483308 про накладення штрафу в розмірі 17 000 гривень за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Штраф чималий. І отримавши таку постанову, чоловік пішов до суду.
Процедура за статтею 279-9 КУпАП: спрощено, але не безконтрольно
Тут варто зробити невеликий відступ і пояснити, як узагалі відбувається притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку в особливий період. Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає спеціальну процедуру – стаття 279-9.
Суть її проста. Якщо військовозобов’язаний не оспорює порушення і згоден на розгляд справи без його присутності, він подає відповідну заяву – особисто або через електронний кабінет. Керівник ТЦК протягом трьох днів перевіряє викладені факти і виносить постанову. Без протоколу, без виклику особи.
Саме так і сталося. Чоловік 16 квітня 2026 року подав заяву через «Резерв+», де не оспорював факт порушення. І ТЦК, посилаючись на цю заяву, виніс постанову.
На перший погляд – усе законно. Але суд побачив те, чого не помітив (або вирішив проігнорувати) ТЦК.
Строки давності: магія статті 38 КУпАП
Кодекс України про адміністративні правопорушення у статті 38 встановлює чіткі часові межі для накладення адміністративного стягнення. В особливий період штраф за статтями 210 та 210-1 може бути накладений протягом трьох місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Зверніть увагу на другу частину цього правила: «не пізніше одного року з дня вчинення». Це абсолютна, нездоланна межа. Вона не залежить ні від дати виявлення, ні від визнання особою своєї провини, ні від будь-яких інших обставин.
Коли ж було вчинено порушення у цій справі? Обов’язок стати на військовий облік виник 11 квітня 2022 року. Семиденний строк сплив 18 квітня 2022 року. Саме з цієї дати порушення вважається вчиненим. Один рік потому – це 19 квітня 2023 року.
А тепер подивіться на дату постанови: 23 квітня 2026 року. Строк пропущено більш ніж на три роки.
Суд прямо застосував пункт 7 частини 1 статті 247 КУпАП. Ця норма каже: провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду спливли строки, передбачені статтею 38. І це імператив – жодних «але», жодних винятків.
Чому не спрацювали аргументи ТЦК
Відповідач у відзиві на позов наполягав на законності своїх дій. Логіка була така: особа сама визнала порушення, сама подала заяву, процедура за статтею 279-9 КУпАП дотримана – отже, штраф правомірний.
Суд нагадав просту, але принципову річ. Спрощена процедура не скасовує строків давності. Стаття 279-9 зобов’язує керівника ТЦК перевірити викладені в заяві факти – і це включає перевірку того, чи взагалі можна притягати особу до відповідальності. Якщо строки вийшли – не можна. І це не питання розсуду посадової особи, а прямий обов’язок.
Крім того, суд звернув увагу на важливу процесуальну деталь. Частина 2 статті 77 КАС України покладає тягар доказування правомірності рішення саме на суб’єкта владних повноважень – тобто на ТЦК. А відповідач не надав суду жодних матеріалів справи про адміністративне правопорушення, окрім копії самої постанови. Ані протоколу (хоча в цій ситуації він і не вимагався), ані доказів, ані будь-чого іншого. Сама лише постанова.
Це ще один аргумент, який зіграв проти ТЦК.
Рішення суду: що в результаті
Новобаварський районний суд міста Харкова у справі № 638/9428/26 задовольнив позов повністю. Постанову № R483308 від 23 квітня 2026 року визнано протиправною та скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрито.
Крім того, суд стягнув на користь позивача витрати зі сплати судового збору – 532 гривні 48 копійок. Цікава деталь: позивач сплатив 665,60 грн, однак оскільки позов подавався через систему «Електронний суд», застосовується понижувальний коефіцієнт 0,8. Надмірно сплачену суму можна повернути окремим клопотанням.
Практичні уроки для військовозобов’язаних
Ця справа – наочний приклад того, що навіть визнання порушення не робить штраф автоматично законним. Скасування штрафу ТЦК цілком реальне, якщо посадова особа проігнорувала строки, встановлені статтею 38 КУпАП.
Ось кілька моментів, які варто взяти на замітку:
– обов’язок стати на військовий облік як ВПО виникає з дати отримання довідки, а семиденний строк відраховується саме від неї;
– адміністративне стягнення за частиною 3 статті 210 КУпАП може бути накладене не пізніше одного року з дня вчинення правопорушення – це абсолютна межа;
– сплив цього строку є безумовною підставою для закриття провадження, і не має значення, визнала особа провину чи ні;
– тягар доказування законності постанови лежить на ТЦК, а не на тому, кого оштрафували.
Якщо ви отримали постанову про штраф і бачите, що з моменту порушення минуло більше року – це вагомий привід звернутися до суду. Скасування штрафу ТЦК у такій ситуації має серйозні юридичні перспективи. Єдине, що критично важливо – не пропустити десятиденний строк на оскарження, передбачений статтею 286 КАС України. Рахунок іде на дні, тож зволікати не варто.