Уявіть: вам виписують штраф 17 000 гривень, хоча ви нічого не порушували. Саме в такій ситуації опинився мешканець Івано-Франківщини, і саме скасування штрафу ТЦК стало для нього єдиним способом відновити справедливість. Рогатинський районний суд розглянув цю справу 03 серпня 2026 року і став на бік позивача. Давайте розберемося, що сталося і чому суд ухвалив саме таке рішення.
Що трапилося: хронологія подій
Шостого вересня 2025 року працівники поліції доставили чоловіка до територіального центру комплектування. Причина – нібито порушення законодавства про мобілізаційну підготовку. У ТЦК швидко з’ясували: військовозобов’язаний має старий висновок військово-лікарської комісії від 2 грудня 1991 року – «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
І тут криється головна проблема. Річ у тім, що з березня 2024 року набрав чинності закон, який зобов’язав усіх обмежено придатних чоловіків віком від 25 до 60 років пройти повторний медичний огляд до 5 червня 2025 року. Чоловік цього не зробив.
У той самий день, 6 вересня, старший офіцер відділення обліку мобілізаційної роботи склав протокол про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А 22 жовтня 2025 року т.в.о. начальника ТЦК виніс постанову №1775 – штраф у розмірі 17 000 гривень.
А що ж сам чоловік?
Позивач наполягав: він не ухилявся від медогляду. У нього хворе серце, він переніс інфаркти міокарда, був оперований у лютому 2024 року та у квітні 2025 року. Більше того – він стверджував, що взагалі не отримував направлення на ВЛК.
Копію протоколу, за його словами, йому не вручили, тож про дату і час розгляду справи він не знав.
І ось що важливо: вже 8 вересня 2025 року – тобто через два дні після складання протоколу – чоловік таки отримав направлення і пройшов військово-лікарську комісію. Результат? Його визнали непридатним до військової служби. А з 16 жовтня 2025 року йому встановили III групу інвалідності.
Логічне запитання: за що ж тоді штраф?
Позиція ТЦК: що каже відповідач
Представники центру комплектування у відзиві на позов наполягали на законності постанови. Їхня логіка проста: чоловік був військовозобов’язаним із висновком ВЛК «обмежено придатний у воєнний час». Пункт 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» зобов’язував його самостійно звернутися до ТЦК для отримання направлення на повторний медогляд. Він цього не зробив – отже, порушив закон.
Також ТЦК посилався на абзац 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», де сказано: громадяни зобов’язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Чому суд не погодився з ТЦК
Суддя Рогатинського районного суду дослідив усі докази і дійшов цікавого висновку. Відповідач – тобто ТЦК – не надав жодного документа, який би підтверджував, що станом на 6 вересня 2025 року існувало рішення ВЛК або ТЦК про необхідність проходження чоловіком медичного огляду.
Говорячи простіше: немає рішення – немає обов’язку. Не можна покарати людину за невиконання того, чого від неї офіційно не вимагали.
Крім того, суд звернув увагу на важливу деталь. Частина 3 статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. А обов’язок проходити повторний медогляд, встановлений Прикінцевими положеннями згаданого закону, формально не є частиною саме мобілізаційного законодавства.
Суд також послався на висновок Верховного Суду у справі №601/952/16 від 17 липня 2019 року. Там чітко зазначено: об’єктивна сторона правопорушення за статтею 210-1 КУпАП передбачає невиконання приписів статей 21 та 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію». А доказів такого невиконання ТЦК суду не надав.
Ключовий принцип: тягар доказування лежить на відповідачеві
Тут спрацював фундаментальний принцип адміністративного судочинства. Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України говорить: в адміністративних справах обов’язок доводити правомірність свого рішення покладається на суб’єкта владних повноважень. Тобто не чоловік мав доводити, що він не порушував, а ТЦК мав довести, що порушення було.
І ТЦК із цим завданням не впорався.
Як наслідок – скасування штрафу ТЦК відбулося в повному обсязі. Суд не лише скасував постанову №1775 від 22 жовтня 2025 року, а й закрив справу про адміністративне правопорушення. Крім того, на користь позивача стягнули судовий збір у розмірі 532,48 гривні за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Що ця справа означає для інших
Це рішення – не поодинокий випадок, а частина судової практики, яка поступово формується. Воно нагадує просту істину: будь-яке адміністративне стягнення має бути обґрунтованим. Якщо вам виписали штраф, а ви вважаєте його безпідставним – варто звертатися до суду.
Кілька практичних моментів, які варто взяти до уваги:
- Якщо вас звинувачують у невиконанні обов’язку пройти ВЛК, перевірте, чи було офіційне рішення ТЦК або ВЛК про направлення на медогляд. Без такого рішення притягнення до відповідальності – під великим питанням.
- Завжди фіксуйте, чи вручили вам копію протоколу і чи повідомили про дату розгляду справи. Це ваші процесуальні гарантії.
- Якщо у вас є проблеми зі здоров’ям – збирайте медичні документи. У цій справі довідка про непридатність і встановлення інвалідності стали додатковими аргументами, хоча й не головними.
- Пам’ятайте про 10-денний строк на оскарження постанови з дня її винесення. Пропустите – доведеться ще й поважність причин пропуску доводити.
Скасування штрафу ТЦК – це не диво, а нормальна робота судової системи, коли вона спирається на закон і докази. І ця справа з Рогатина – гарний тому приклад. Суд не закрив очі на те, що відповідач просто не зміг обґрунтувати своє рішення, і саме це стало вирішальним.