Скасування штрафу ТЦК – тема, що сьогодні цікавить чи не кожного військовозобов’язаного. Коли в застосунку «Дія» раптом з’являється борг у десятки тисяч гривень, а ви навіть не знаєте, звідки він узявся, – це викликає щонайменше розгубленість. Саме в такій ситуації опинився позивач у справі, яку нещодавно розглянув Дніпровський районний суд Дніпропетровської області. І рішення виявилося досить показовим.
Що сталося: хронологія подій
Уявіть собі картину. 8 березня 2026 року чоловіка затримують представники ТЦК та СП прямо на вулиці. Блокують автомобіль, витягують із салону і, як стверджує позивач, всупереч його волі везуть до військкомату. Там йому вручають повістку з вимогою з’явитися 16 березня 2026 року. Після цього – примусове проходження військово-лікарської комісії.
Але найцікавіше трапляється далі. Вже 9 березня 2026 року – тобто за тиждень до дати, зазначеної в повістці, – т.в.о. начальника ТЦК виносить постанову №R410259 про накладення штрафу в розмірі 17 000 гривень. Підстава: неприбуття за викликом у строк та місце, вказані в повістці. Як можна не з’явитися до дати, яка ще не настала? Питання риторичне. Щоправда, у матеріалах справи фігурувала й інша повістка – №6242137, якою позивача зобов’язували з’явитися ще 26 грудня 2025 року. Саме вона, ймовірно, і стала формальною підставою для штрафу.
Крім того, за результатами повторного проходження ВЛК позивачу встановили ІІІ групу інвалідності та визнали непридатним до військової служби. Протокол засідання штатної військово-лікарської комісії від 5 липня 2026 року це офіційно підтверджує.
Позиція ТЦК: автоматика без доказів
У відзиві на позов представник ТЦК пояснив свою логіку. Військовозобов’язаному направляли повістку для уточнення облікових даних із відміткою «вручити особисто». Не з’явився, причин не повідомив – отже, порушення. На цій підставі в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг» автоматично сформувалися відомості про порушення правил військового обліку. А далі – автоматичне формування постанови про штраф.
Але коли суд почав вивчати докази, виявилося, що жодного належного підтвердження вручення повістки у справі немає. Ні поштового повідомлення, ні підпису про отримання, ні акта про відмову – нічого. Порожньо.
Що каже закон про належне оповіщення
Тут важливий момент. Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, чітко визначає: що вважається належним підтвердженням оповіщення військовозобов’язаного.
Якщо повістку надсилають поштою, належним доказом є: день отримання поштового відправлення особою (підтверджується документами від поштового оператора); день проставлення відмітки про відмову отримати лист; або день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою проживання. Усе це прямо передбачено підпунктом 2 пункту 41 Порядку №560.
Окремо постанова КМУ №1147 від 8 жовтня 2024 року внесла зміни до Правил надання послуг поштового зв’язку. Відтепер рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» вручаються особисто адресату. Якщо ж протягом трьох робочих днів після інформування людина не з’явилася за листом – працівник пошти робить позначку «адресат відсутній» і повертає відправлення назад. Тільки ця процедура, до речі, і вважається належним оповіщенням.
У нашій справі – нічого подібного. Жодних доказів направлення повістки поштою, жодних доказів її повернення з відповідною відміткою. Сухий нуль.
Тягар доказування лежить на ТЦК
Кодекс адміністративного судочинства України говорить чітко й недвозначно. Частина 2 статті 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Тобто не позивач має доводити, що він нічого не порушував, а ТЦК має довести, що порушення було.
Суд нагадав і про положення Кодексу України про адміністративні правопорушення. Стаття 280 КУпАП зобов’язує орган, який розглядає справу, з’ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа, чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність. Стаття 251 КУпАП прямо покладає обов’язок збирання доказів на осіб, уповноважених складати протоколи.
Простіше кажучи: немає доказів належного вручення повістки – немає складу правопорушення. І суд це підтвердив.
До речі, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на який так люблять посилатися в ТЦК, також не скасовує цих базових процесуальних вимог. Стаття 22 цього закону дійсно зобов’язує громадян з’являтися за викликом, але виклик має бути оформлений належним чином. Не можна просто написати в реєстрі «не з’явився» і виписати штраф – без належних доказів скасування штрафу ТЦК стає лише питанням часу та грамотно складеного позову.
Чому позивач виграв
Суд встановив кілька ключових обставин. По-перше, відповідач не надав жодного належного доказу повідомлення позивача про необхідність з’явитися до ТЦК. По-друге, оскаржувана постанова №R410259 була винесена 9 березня 2026 року – а повістка, про яку згадує позивач, вимагала явки 16 березня 2026 року. Хронологічна нестиковка очевидна. По-третє, позивач узагалі був визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я.
За таких обставин Дніпровський районний суд Дніпропетровської області визнав постанову про накладення штрафу протиправною та скасував її. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП було закрито. Крім того, суд стягнув на користь позивача судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань ТЦК.
Керувався суд Кодексом адміністративного судочинства України – його статтями 72, 77, 90, 139 та 286. Частина 3 статті 286 КАС України дає місцевому загальному суду право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Саме це право суд і реалізував.
Що це означає для інших
Ця справа – не виняток, а радше ілюстрація того, як має працювати правосуддя. Якщо вам виписали штраф за неявку до ТЦК, але повістку належним чином не вручали – ви маєте цілком реальні шанси домогтися скасування штрафу ТЦК через суд. Тягар доказування лежить на військкоматі, і якщо він не може підтвердити факт оповіщення – постанова не встоїть.
Варто пам’ятати і про строки: оскаржити постанову можна протягом десяти днів з дня її винесення. Якщо ж ви не отримали копію постанови вчасно – строк може бути поновлений за вашим клопотанням. І ще один практичний момент: у цій справі позивач дізнався про штраф через застосунок «Дія». Постанову на руки він не отримував. Це ще раз підкреслює: відсутність паперового документа у вас на руках не означає, що штрафу не існує. Перевіряйте «Дію» і не зволікайте з оскарженням.
Судове рішення у цій справі набирає законної сили через десять днів з дня проголошення, якщо апеляційна скарга не буде подана. Практика скасування штрафу ТЦК поступово формується, і ця справа – ще один вагомий аргумент на користь військовозобов’язаних у подібних спорах. Адже саме Кодекс адміністративного судочинства України у статті 286 дає суду повноваження скасовувати такі постанови та закривати провадження – і цей механізм працює.