Скасування штрафу ТЦК у 17 000 гривень стало можливим завдяки одній простій обставині. Військкомат не зміг довести, що чоловік взагалі отримав повістку. Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області рішенням від 22 вересня 2026 року у справі №2-а/346/83/26 визнав постанову про адміністративне правопорушення протиправною та закрив провадження. Розберімося, чому це важливо для кожного, хто має справу з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Як усе почалося
Історія типова. Чоловік проходив військово-лікарську комісію, кілька разів бував у ТЦК, але про жоден штраф не знав. 2 червня 2026 року він отримав поштою копію постанови про відкриття виконавчого провадження №81100690. З неї випливало, що з нього хочуть стягнути 34 000 гривень, причому сама постанова про штраф датована 13 лютого 2026 року. Ось така неприємна несподіванка.
Про існування постанови №R353625 чоловік не знав. Ніхто йому її не вручав, поштою копію не надсилав, про розгляд справи не повідомляв. Виходить, що про покарання він дізнався лише через чотири місяці, та й то від державного виконавця.
Що каже ТЦК
Позицію військкомату легко передбачити. У Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів сформували повістку №5933110 на ім’я чоловіка. З’явитися треба було 11 січня 2026 року о 09:00 для уточнення даних. Повістку надіслали рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання.
Лист повернувся. У довідці ф.20 стояла відмітка, що адресата за вказаною адресою немає. Після цього ТЦК звернувся до поліції, аби доставити громадянина для складення протоколу. 10 лютого 2026 року чоловіка привезли до військкомату, де й склали протокол №160/26 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Від пояснень він відмовився.
Де починається правда
Тут важливий момент, який часто випускають з уваги. Сам факт, що поштове відправлення повернулося, ще не означає належного оповіщення. Закон чітко перелічує, що саме підтверджує виклик до ТЦК, коли повістку надсилають поштою.
Абзац 1 частини першої та частина третя статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII зобов’язують громадян з’являтися за викликом. Але обов’язок виникає лише тоді, коли виклик дійшов до людини належним чином.
Пункт 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, називає вичерпний перелік випадків. Це або день отримання листа, підтверджений поштовим оператором, або день відмітки про відмову отримати відправлення, або день відмітки про відсутність особи за адресою. Просто повернення конверта без цих позначок не працює.
Що мав зробити листоноша
Правила надання послуг поштового зв’язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, описують процедуру. Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» вручають особисто. Якщо людини немає вдома, працівник пошти телефонує їй за наявним номером або кидає в поштову скриньку повідомлення ф.22а.
Далі за Регламентом внутрішньої поштової кореспонденції АТ «Укрпошта» №6668 є ще кілька обов’язкових кроків. На зворотному боці відправлення зазначають дату, коли повідомлення ф.22а вклали в скриньку. В аркуші ф.8 ставлять причину невручення. Пункт 6.12.4 цього Регламенту прямо вимагає інформувати адресата телефоном.
Чого не вистачило військкомату
Суд дослідив матеріали і побачив прогалини. У справі не було конверта з позначкою «Повістка ТЦК». Не було доказів, що на листі вказали номер телефону чоловіка. Не було підтверджень, що його справді телефоном повідомили про надходження листа. Не було копії повідомлення ф.22а з відповідною позначкою. Не було й дати вкладення цього повідомлення до поштової скриньки.
Ось і виходить, що єдиний документ, на який спирався ТЦК, це довідка про повернення листа. Але цього замало. За частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме відповідач має довести правомірність свого рішення. Сумніви тлумачать на користь людини, про це прямо сказано в частині 3 статті 62 Конституції України.
Суд підкреслив: без належних, достатніх і допустимих доказів оповіщення притягнути до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП неможливо.
Ще одна деталь
Цікава й інша обставина. Згідно зі свідоцтвом про хворобу від 10 березня 2026 року №2026-0310-1131-4695-7, чоловік визнаний непридатним до військової служби. До речі, це сталося вже після винесення постанови. Але факт залишається фактом: людина, яку карали за неявку до військкомату, мала серйозні проблеми зі здоров’ям.
Чим усе закінчилося
Коломийський міськрайонний суд задовольнив позов повністю. Постанову №R353625 від 13 лютого 2026 року скасували, а справу про адміністративне правопорушення закрили. Крім того, з бюджетних асигнувань відповідача стягнули 665,60 гривні судового збору на користь позивача.
Що це означає для вас
Якщо ви отримали штраф від ТЦК за неявку за повісткою, не поспішайте платити. Перш за все перевірте, чи є докази, що вас справді повідомили. Просто надіслати лист недостатньо. Потрібні або ваш особистий підпис у повідомленні про вручення, або відмітка про відмову, або відмітка про відсутність за адресою, зроблена за всіма правилами.
Уважно подивіться на конверт і супровідні документи пошти. Чи був телефонний дзвінок? Чи вкладали повідомлення ф.22а в скриньку? Чи стояла на звороті дата? Якщо хоч одна ланка випадає, у вас є сильні підстави оскаржити постанову в суді. Строк на звернення до адміністративного суду у таких справах короткий, тому зволікати не варто.
Як показує ця справа, скасування штрафу ТЦК часто тримається на процедурних дрібницях, які чиновники вважають неважливими. І ще одне. Скасування штрафу ТЦК не виникає саме собою, лише тому що ви не згодні. Суд оцінює документи, і працює це в обидва боки. Тому зберіть усі папери, які маєте: довідки, виписки, повідомлення від пошти. Навіть дрібниця на кшталт дати на конверті може стати вирішальним аргументом.