Скасування штрафу ТЦК – тема, яка болить тисячам військовозобов’язаних. Здається, що коли постанова вже на руках і штраф у 17 000 гривень висить, шансів немає. Але рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2026 року у справі №343/1772/26 показує протилежне: інколи досить уважно подивитися на трекінг поштового відправлення, щоб розвалити все обвинувачення.
Давайте розберемо цю історію по кроках. Тут багато деталей, і кожна з них важить.
Що взагалі сталося
Чоловік перебуває на військовому обліку, має третю групу інвалідності та оформлену відстрочку від призову. Тобто, здавалося б, до нього взагалі не має бути питань щодо мобілізації.
24 липня 2026 року він відкрив застосунок «Резерв+» і побачив несподіване: він у розшуку. Причина – нібито неявка за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Жодної повістки він не тримав у руках і про виклик не знав. Тому того ж дня чоловік сам прийшов до ТЦК, щоб з’ясувати, звідки взялася така інформація. Скасування штрафу ТЦК за неявку за повісткою тут виглядало майже безнадійно, адже він фактично з’явився сам.
Наслідок виявився гіршим за очікування. Просто в приміщенні ТЦК на нього склали протокол №477 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Підставою стало твердження, що йому нібито надсилали повістку №8107999 на 15 липня 2026 року, а він не прибув.
Що каже закон і що було насправді
Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період передбачена саме ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Санкція тут серйозна: від однієї тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Але щоб покарати людину, потрібно довести склад правопорушення. У цій категорії справ ключове питання одне: чи була особа належно оповіщена про виклик?
Абзац 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII справді зобов’язує громадян з’являтися за викликом ТЦК у строк та місце, зазначені в повістці. Однак обов’язок виникає лише тоді, коли повістку вручили належним чином.
Тут і починаються цікаві деталі. Повістку справді відправили рекомендованим листом – за №R067218190445. Тільки ось трекінг «Укрпошти» розповідає зовсім іншу історію, ніж хотілося б ТЦК.
Подивіться самі на хронологію:
- 7 липня відправлення прийнято;
- 9 липня воно прибуло до відділення;
- 10 липня невдала спроба вручення з відміткою «інші причини»;
- 11 липня лист уже повернуто відправнику з поміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Зверніть увагу: між невдалою спробою і поверненням минула одна доба. Не три робочі дні, а буквально один день.
Триденний строк, який ніхто не витримав
Ось тут і ховається головна похибка ТЦК. За Правилами надання послуг поштового зв’язку, які уряд змінив постановою від 8 жовтня 2024 року №1147, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» вручаються особисто.
Якщо адресата немає за адресою, працівник поштового зв’язку має:
- зателефонувати на наявний номер телефону та/або
- залишити в поштовій скриньці повідомлення про надходження листа.
І лише якщо протягом трьох робочих днів після такого інформування людина не прийшла по лист, працівник може поставити відмітку «адресат відсутній за зазначеною адресою» і повернути відправлення.
У цій справі суд прямо зазначив: матеріали не містять доказів, що позивача взагалі поінформували про надходження листа – ні дзвінком, ні повідомленням у скриньці. А навіть якщо припустити, що інформування було 10 липня, то вже 11 липня лист поїхав назад. Триденний строк не сплив навіть близько.
Сама лише відмітка «одержувач відсутній» не робить оповіщення належним. Саме ця деталь і стала першою підставою для висновку про скасування штрафу ТЦК.
Постанова без суті
Другий, не менш вагомий аргумент – це сам текст оскаржуваної постанови №1/1/11313 від 29 липня 2026 року. Штраф за нею – 1000 неоподатковуваних мінімумів, тобто 17 000 гривень.
Стаття 283 КУпАП вимагає, щоб постанова містила опис обставин, установлених при розгляді справи. А статті 251 і 280 КУпАП зобов’язують всебічно, повно й об’єктивно з’ясувати, чи було правопорушення і чи винна особа.
Що ж було в документі? Переважно посилання на норми закону. Суд не зміг зрозуміти з постанови, який саме обов’язок не виконав чоловік, коли, де і за яких обставин це сталося. Текст виявився навіть незавершеним і внутрішньо суперечливим.
Об’єктивна сторона правопорушення просто не визначена. А без цього неможливо перевірити, чи є взагалі склад. Суд підкреслив: він не має права сам замість ТЦК вигадувати обставини або дописувати постанову.
Розгляд без людини
Третій аргумент стосується процедури. Позивач розповів, що прийшов 29 липня на розгляд справи у визначений час, але йому відповіли: справу вже розглянули без нього, постанову отримуйте у вікні.
За статтею 268 КУпАП особа має право знайомитися з матеріалами, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. За загальним правилом, справу розглядають за участі особи.
Так, для правопорушень за статтями 210 і 210-1 КУпАП існує виняток – стаття 249 і стаття 279-9 КУпАП дозволяють розгляд без людини. Але тільки за наявності її письмової заяви про те, що вона не оспорює порушення і згодна на розгляд за її відсутності.
Такої заяви чоловік не писав. Отже, законних підстав розглядати справу без нього не було.
Що з цього випливає для вас
Це рішення – гарний приклад того, як працює принцип презумпції невинуватості. Усі сумніви тлумачаться на користь особи, а недоведена вина дорівнює доведеній невинуватості. Цю позицію свого часу підтвердив і Конституційний Суд України у рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010.
Обов’язок довести правомірність свого рішення лежить на ТЦК – це прямо випливає з ч. 2 ст. 77 КАС України. Особа не повинна доводити, що вона не порушувала закон.
Суд у справі №343/1772/26 позов задовольнив повністю. Постанову про адміністративне правопорушення скасували, а провадження закрили на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу правопорушення.
Якщо ви отримали подібний штраф, ось що варто зробити. Перше – зберегти й уважно вивчити трекінг поштового відправлення. Друге – перевірити, чи справді вас повідомляли про надходження листа і чи витримали триденний строк. Третє – подивитися на текст постанови: чи є там конкретний опис вашої дії чи бездіяльності, а не просто цитати законів. Четверте – з’ясувати, чи була ваша заява про згоду на розгляд справи без вас.
Будь-яка з цих деталей може стати основою для оскарження. І, як показує практика, скасування штрафу ТЦК – це не казка, а цілком досяжний результат, якщо уважно працювати з доказами та процедурою. Апеляційну скаргу в цій справі можна подати до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів.