Уявіть: ви дізнаєтеся, що на вас накладено штраф 17 000 гривень за неявку до територіального центру комплектування. Причому дізнаєтеся не від самого ТЦК, а від виконавчої служби, яка вже відкрила провадження і стягує з вас гроші. Саме в такій ситуації опинився позивач у справі № 644/11888/25, і йому вдалося довести в суді, що скасування штрафу за неявку до ТЦК – це цілком реально, коли відповідач діє з процедурними порушеннями.
З чого все почалося
11 липня 2025 року начальник одного з районних ТЦК міста Харкова виніс постанову №1538-1п. Згідно з нею, військовозобов’язаного притягнули до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штраф – 17 000 гривень. Причина – нібито неявка за викликом до ТЦК для уточнення облікових даних.
Але є нюанс, і то не один. Про саму постанову чоловік дізнався аж 10 грудня 2025 року. Як? Випадково – з матеріалів виконавчого провадження № 79757784, яке відкрила Державна виконавча служба. До того моменту з нього вже встигли стягнути 34 000 гривень – подвійний розмір штрафу плюс виконавчі витрати.
Коли людина навіть не підозрює, що на неї склали протокол, винесли постанову і відкрили виконавче провадження – це вже серйозний сигнал про те, що процедура була порушена. І суд це підтвердив.
Що вирішував суд і чому позивач мав шанси
Позивач через свого адвоката подав позов до Індустріального районного суду міста Харкова. Основна вимога – визнати постанову ТЦК протиправною та скасувати її. Додатково просив повернути стягнуті кошти, але в цій частині суд відмовив – такий спосіб захисту не передбачений законом у межах цієї категорії справ. Проте головного вдалося досягти: скасування штрафу за неявку до ТЦК відбулося.
Давайте розберемо ключові аргументи, які спрацювали.
Перший і найбільш показовий момент – належне повідомлення. ТЦК стверджував, що ще 26 травня 2025 року згенерував повістку №3714160 і направив її позивачу. Виклик був на 11 червня 2025 року – для уточнення даних. Але що ми бачимо в матеріалах справи? Трекінг поштового відправлення показав: «відправлення не знайдено». Жодного підтвердження вручення, жодної відмітки про відмову, жодного відеозапису – нічого.
А тепер згадаємо, що вимагає пункт 41 Порядку №560, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. Належним підтвердженням оповіщення військовозобов’язаного є або особистий підпис про отримання повістки, або відеозапис вручення, або документи від поштового оператора про вручення чи відмову. У цій справі – жодного з перелічених доказів.
Крім того, спливла ще одна деталь: адреса, вказана в постанові як місце проживання позивача, просто не існує в Харкові. Представник ТЦК у відзиві назвав це «технічною опискою». Але, чесно кажучи, коли йдеться про штраф у 17 000 гривень, технічні описки – слабке виправдання.
Чому суд став на бік позивача
Суддя Попова В.О. дослідила всі обставини і дійшла чіткого висновку: ТЦК не довів правомірність свого рішення. І це ключовий момент для всіх подібних справ. Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України прямо каже: в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень саме відповідач зобов’язаний довести, що він діяв законно.
Що ж надав ТЦК як докази? Фактично – нічого переконливого. Повістка, яка не була вручена. Трекінг, який показав, що відправлення не знайдено. Адреса з помилкою. Протокол, складений без участі позивача, якому навіть не роз’яснили його права. І відзив, у якому відповідач фактично визнав наявність описки.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував: сам факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом. І у цій справі позивач навіть не визнавав вини – він взагалі не знав про існування постанови до грудня 2025 року.
Окремо варто згадати про презумпцію невинуватості. Стаття 62 Конституції України закріплює цей принцип: особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в передбаченому законом порядку. ТЦК не просто не довів вину – він навіть не зміг підтвердити, що позивач отримував виклик.
Що в підсумку
Рішенням від 3 серпня 2026 року суд повністю задовольнив позов у частині скасування штрафу за неявку до ТЦК. Постанову №1538-1п визнано протиправною і скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП – закрито.
Крім того, з ТЦК на користь позивача стягнуто 302 гривні 75 копійок судового збору – пропорційно до задоволених вимог. Це, звісно, не компенсує всього стресу від ситуації, але це хоча б часткове відшкодування витрат на судовий захист.
Чому ця справа важлива
Кожен військовозобов’язаний має право на належну процедуру. Штраф не може бути накладений просто тому, що ТЦК вирішив, ніби ви мали з’явитися. Закон вимагає доказів: врученої повістки, відеозапису, поштового підтвердження. Якщо цього немає – немає і складу правопорушення.
Крім того, ця справа нагадує: якщо ви дізналися про штраф від виконавчої служби, а не від ТЦК, це тривожний дзвіночок. Цілком можливо, що процедуру було порушено, і ви маєте шанси оскаржити постанову в суді. Головне – не пропустити строки звернення і вчасно подати клопотання про їх поновлення, як це зробив адвокат позивача у справі № 644/11888/25.