Скасування відстрочки від мобілізації – це не просто формальність, яку комісія при ТЦК може провернути за один день. Історія зі справи № 500/1595/26, яку розглянув Тернопільський окружний адміністративний суд 14 липня 2026 року, показує: іноді посадовці діють настільки поспішно й необґрунтовано, що суд просто не може залишити це без реакції.
Уявіть: чоловік має на руках усі документи, що підтверджують його право доглядати за хворим батьком. Відстрочка оформлена, дані внесені в електронний військово-обліковий документ. І раптом – за один день комісія скасовує відстрочку, проводить медогляд і видає наказ про мобілізацію. Саме так сталося з позивачем 16 березня 2026 року. Давайте розберемо, що пішло не так і чому суд став на бік військовозобов’язаного.
Що сталося: хронологія подій
12 січня 2026 року чоловік подав через центр надання адміністративних послуг заяву про оформлення відстрочки. Підстава – пункт 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Він доглядав за батьком, який мав третю групу інвалідності й потребував постійного стороннього догляду.
До заяви долучив усе, що вимагає Порядок проведення призову, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560: висновок лікарсько-консультативної комісії про потребу батька в догляді, свідоцтво про народження (щоб підтвердити родинний зв’язок), акт про встановлення факту догляду, паспорт та облікову картку платника податків.
Відстрочку надали. В електронному військово-обліковому документі з’явився запис: відстрочка до завершення мобілізації, тип – пункт 9 частини 1 статті 23 Закону.
А далі – 16 березня 2026 року. Комісія збирається, голосує і скасовує раніше надану відстрочку. У той самий день чоловіка направляють на військово-лікарську комісію, визнають придатним і видають наказ №75 про призов. Ще за два дні – наказ командира військової частини №87 про зарахування до списків особового складу.
Колесо закрутилося за лічені години. Але чи законно?
Три причини скасування – і чому жодна не спрацювала
У протоколі №25 від 16 березня 2026 року комісія вказала три підстави для скасування відстрочки. Розглянемо кожну.
Перша: форма №080-4/о не підтверджує потребу в постійному сторонньому догляді. Суд із цим категорично не погодився. Річ у тім, що довідка за формою №080-4/о видається на підставі первинних медичних документів – у цьому випадку висновку ЛКК від 8 грудня 2025 року №136. А цей висновок чітко засвідчував: батько позивача не може самостійно пересуватися й самообслуговуватися, потребує соціальної послуги з догляду.
Інакше кажучи, якщо є первинний медичний документ із потрібними реквізитами, то похідна довідка №080-4/о – цілком легітимне підтвердження.
Друга: відсутня печатка ЛКК на формі №080-4/о. Але ж печатка ЛКК стояла на первинному висновку від 8 грудня 2025 року, а форма №080-4/о містила прямокутну й круглу печатки лікувального закладу. Суд звернув увагу: загалом подані документи мали всі обов’язкові реквізити – дати, номери, прізвища членів комісії, їхні підписи.
Третя – і найцікавіша: є сестра, яка може здійснювати догляд. Тут комісія просто вийшла за межі закону. Відповідно до пункту 58-1 Порядку №560, військовозобов’язаний, який доглядає за своїми батьком чи матір’ю, взагалі не зобов’язаний зазначати в заяві інформацію про інших працездатних членів сім’ї. Це обов’язок стосується лише тих, хто доглядає за батьками дружини або чоловіка. А для рідних батьків – достатньо підтвердити родинний зв’язок і факт догляду. Позивач усе це зробив.
Отже, жодна з трьох причин скасування відстрочки не витримала судової перевірки.
Голосування 3:3 – рішення без більшості
Крім змістовних проблем, суд виявив і процедурну. У протоколі №25 зафіксовано присутність семи членів комісії. А от результати голосування: «за» – 3, «проти» – 3, утримались – 0. Тобто шість голосів із семи присутніх. Хто був сьомим і чому не голосував – невідомо.
Але головне навіть не це. За рівного розподілу голосів рішення не вважається ухваленим. Немає більшості – немає й законного скасування відстрочки. Проста арифметика, яку комісія чомусь проігнорувала.
Один день, який усе змінив
Окремо суд наголосив на швидкості, з якою розгорталися події. Рішення про скасування відстрочки та наказ про призов – усе в один день, 16 березня 2026 року. Це фактично позбавило чоловіка можливості реалізувати право на повторне звернення із заявою про відстрочку.
А Порядок №560, між іншим, передбачає: військовозобов’язаний, якому скасували відстрочку, має отримати повідомлення – поштою або на електронну адресу. Йому дають шанс прибути до ТЦК, повернути довідку й, за потреби, подати нову заяву з підтвердними документами.
Тут нічого цього не зробили. Жодного повідомлення, жодного шансу.
Що вирішив суд і чому це важливо
Тернопільський окружний адміністративний суд визнав протиправним і скасував рішення комісії про скасування відстрочки. Також визнав протиправним і скасував наказ про призов №75 від 16 березня 2026 року в частині, що стосувалася позивача. Більше того – суд зобов’язав військову частину звільнити чоловіка з військової служби та виключити зі списків особового складу.
Це рідкісний, але показовий випадок. Суд прямо застосував принцип «плодів отруєного дерева»: якщо первинне рішення (скасування відстрочки) було незаконним, то й усе, що з нього виросло – наказ про мобілізацію, зарахування до військової частини – не може вважатися законним.
Ключовий момент: суд не просто визнав помилку, а забезпечив реальне відновлення прав людини. Адже саме по собі скасування наказу про призов не звільняє військовослужбовця зі служби – для цього потрібне окреме рішення про виключення зі списків частини.
Суд також нагадав про принцип легітимних очікувань. Отримавши відстрочку, позивач мав усі підстави розраховувати, що держава не втручатиметься свавільно. І коли комісія порушила це очікування – без належних причин, без дотримання процедури, без більшості голосів – суд виправив ситуацію.
В окремих вимогах позивачу відмовили. Наприклад, суд не став зобов’язувати комісію поновлювати відстрочку, оскільки її строк (до 4 травня 2026 року) вже минув. І не скасував наказ військової частини про зарахування до списків – бо цей акт уже вичерпав свою дію, а реальне поновлення прав забезпечується саме звільненням зі служби.
Крім того, суд стягнув на користь позивача половину сплаченого судового збору – 532,48 грн. Бо позов задоволено частково, а витрати розподіляються пропорційно.
Ця справа – не просто перемога конкретної людини. Вона окреслює межі, в яких мають діяти комісії ТЦК, коли йдеться про скасування відстрочки від мобілізації. Недостатньо просто написати «форма не та» або «є інші родичі». Треба дивитися на суть документів, дотримуватися процедури й пам’ятати: за кожним протоколом стоять реальні люди, їхні сім’ї та їхнє право на захист.