Скасування відстрочки від мобілізації – це не просто формальність, яку ТЦК може провернути за один день. Хмельницький окружний адміністративний суд нещодавно поставив крапку у справі, де військовозобов’язаному скасували відстрочку буквально «на місці» – і того ж дня мобілізували. Давайте розберемося, що пішло не так і чому суд став на бік позивача.
Що трапилося: хроніка подій
Уявіть: ви маєте на руках довідку про відстрочку від призову, яка діє до листопада. Доглядаєте за хворою матір’ю – все офіційно, з висновком лікарсько-консультативної комісії. І ось вам надходить повістка – з’явитися для уточнення облікових даних. Ви приходите. А замість уточнення даних отримуєте повідомлення: вашу відстрочку скасовано. Причина – «неналежно оформлені документи». І в той самий день вас направляють на військово-лікарську комісію, визнають придатним, а наступного дня – наказ про призов.
Саме це і сталося з позивачем у жовтні 2025 року. 25 вересня йому видали довідку про відстрочку на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – як особі, що здійснює постійний догляд за хворою матір’ю. Відстрочка мала діяти до 4 листопада 2025 року. Але вже 8 жовтня, коли чоловік прибув за повісткою, йому повідомили: відстрочку скасовано. А 9 жовтня – наказ про призов і направлення до військової частини.
Що не так із процедурою скасування
Тут важливий момент. Порядок проведення призову під час мобілізації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560, чітко регулює, як саме має відбуватися скасування відстрочки. І це не «голова комісії подумав і вирішив».
По-перше, для скасування відстрочки комісія повинна мати офіційну інформацію про втрату особою законних підстав для неї. Не припущення, не здогадки – а підтверджені дані. Пункт 60 Порядку №560 прямо каже: перевірка підстав для відстрочки здійснюється, зокрема, при отриманні офіційної інформації про втрату особою законних підстав.
По-друге, рішення ухвалює комісія, а не одноосібно її голова. І оформлюється воно протоколом. У нашому ж випадку в повідомленні значилося, що відстрочку скасував особисто голова комісії – без жодного протоколу.
По-третє, форма повідомлення про скасування відстрочки – це Додаток 10 до Порядку №560, а не Додаток 7. Різниця суттєва: Додаток 7 – це відмова у наданні відстрочки, а Додаток 10 – скасування вже наданої. У нашій справі ТЦК використав «не той» бланк. Формально – документ складений за зразком для відмови, а не для скасування.
І нарешті, повідомлення про скасування має бути належним чином надіслане – поштою з повідомленням про вручення або на електронну пошту, вказану в заяві. Суд двічі витребовував у відповідачів докази направлення цього повідомлення позивачу. Результат? Жодних доказів не надано. Простіше кажучи, людині навіть не дали шансу дізнатися про скасування відстрочки до того, як її мобілізували.
А що з доказами?
Окрема історія – підстави для скасування. У повідомленні йшлося про те, що в позивача нібито є брат, який не є особою з інвалідністю і може здійснювати догляд за матір’ю. Серйозний аргумент, якщо він підтверджений. Але коли суд запитав у ТЦК докази – їх не виявилося.
Відповідач надав лише витяг із Державного реєстру актів цивільного стану, з якого видно, що позивач – друга дитина у матері. І все. Жодної інформації про те, чи є цей брат працездатним, де він перебуває, чи може він реально доглядати за хворою матір’ю. Суд чітко вказав: сам по собі запис про черговість народження не доводить, що брат відповідає критеріям пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Витяг не містить навіть відомостей про стать, родинний зв’язок із позивачем, стан здоров’я чи місце перебування цієї людини.
Крім того, у матеріалах справи не було жодного належного доказу, що позивач дійсно отримав повідомлення про скасування відстрочки. А це вже пряме порушення його права на оскарження – людина просто не знала, що її відстрочку скасовано, поки не отримала наказ про призов.
Медичний огляд за один день – це нормально?
Ще один нюанс, який не залишився поза увагою суду. 8 жовтня позивач пройшов ВЛК. У картці обстеження зафіксовано, що він відмовився від огляду у терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога, ЛОРа та психіатра. Попри це, у картці стоять печатки, підписи лікарів і членів ВЛК, а також зазначені конкретні діагнози. Суд звернув увагу: незрозуміло, на чому базуються ці медичні висновки, якщо профільні спеціалісти позивача навіть не оглядали.
Що вирішив суд
Суд визнав протиправним і скасував саме повідомлення про скасування відстрочки №7/2713-6 від 08.10.2025. Логіка проста: немає законних підстав для скасування – немає і самого скасування.
Далі – наказ про призов. Оскільки він був виданий наступного дня після незаконного скасування відстрочки, яка насправді мала діяти до 4 листопада, суд визнав протиправним і його. Мобілізація відбулася всупереч законним правам позивача.
А от вимогу зобов’язати ТЦК повторно оформити відстрочку суд не задовольнив. Причина в тому, що на момент розгляду справи позивач уже набув статусу військовослужбовця і перебуває у списках особового складу частини. Процедура призову, як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, є незворотною – навіть визнання її протиправною не повертає людину в попередній стан автоматично.
Що робити в такій ситуації? Суд підказав: якщо обставини, які були підставою для відстрочки, зберігаються – позивач має право звернутися з рапортом до командира військової частини для вирішення питання про звільнення зі служби. Це вже інша процедура, передбачена Положенням про проходження громадянами України військової служби, затвердженим указом Президента України №1153/2008.
Стягнуто також судовий збір – по 600 гривень із кожного з двох ТЦК на користь позивача.
Коротко про головне для тих, хто в подібній ситуації
Якщо вам скасували відстрочку – перевірте, чи дотримана процедура. Чи є протокол комісії? Чи надані вам докази втрати підстав для відстрочки? Чи використана правильна форма повідомлення (Додаток 10, а не Додаток 7)? Чи отримали ви це повідомлення належним чином?
Якщо хоч на одне з цих питань відповідь «ні» – такі рішення можна і треба оскаржувати. Ця справа показує, що суди готові ретельно перевіряти дії ТЦК і не приймати голослівні аргументи за докази.