Скасування відстрочки від призову, яку чоловік мав для постійного догляду за хворою матір’ю, обернулося мобілізацією за один день. Тернопільський окружний адміністративний суд у справі №500/2828/26 визнав такі дії незаконними. Давайте розберемося, що саме пішло не так у комісії ТЦК і чому позивач виграв процес.
Що сталося насправді
Позивач перебував на військовому обліку та мав чинну відстрочку від призову до 03.05.2026. Її надали на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 №3543-XII. Причина проста: чоловік займався постійним доглядом за хворою матір’ю, яка була особою з інвалідністю другої групи.
Тридцятого березня 2026 року він добровільно з’явився до ТЦК, щоб пройти військово-лікарську комісію. А вже наступного дня, 31 березня, начальник територіального центру видав наказ №90 про призов на військову службу й відправлення до військової частини. Про скасування відстрочки йому письмово не повідомили та не пояснили правових підстав такого кроку.
Загалом чоловіка зарахували до списків особового складу військової частини, поставили на всі види забезпечення та призначили на посаду курсанта. Він став військовослужбовцем на підставі рішення, яке суд згодом назвав протиправним.
Які документи були в людини
Коли позивач подавав заяву про відстрочку, він додав повний пакет паперів. Серед них:
- довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №734417, яка підтверджувала другу групу інвалідності матері, встановлену довічно;
- висновок лікарсько-консультативної комісії (форма №080-4/о) №92 від 30.04.2025 про потребу матері в соціальній послузі з догляду;
- акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 30.06.2025, складений комісією Збаразької міської ради;
- свідоцтво про народження позивача, яке підтверджувало родинні зв’язки.
Комісія цю заяву розглянула й відстрочку надала. Спершу до 05.11.2025, потім продовжила до 02.02.2026, а далі автоматично до 03.05.2026. Тобто йдеться про рішення органу, який спершу визнав право людини беззаперечним.
Що написала комісія у протоколі
Далі почалося найцікавіше. У витягу з протоколу Комісії №34 від 30.03.2026 під номером 94 з’явилося рішення щодо позивача з таким обґрунтуванням: “скасувати, додаток … відповідає встановленому … є сестра”. Результати голосування: “за” – 3, “проти” – 3, “утрималися” – 0.
Погляньте уважно на ці цифри. За скасування відстрочки проголосували рівно половина членів комісії, проти – рівно половина. Такий результат важко назвати переконливим рішенням колегіального органу.
Окремо позивачу надіслали повідомлення №4593 від 30.03.2026. У ньому причиною скасування назвали те, що в акті про встановлення факту постійного догляду “відсутня реєстрація згідно вимог статті 23 Закону №3543-XII, Порядку №560”.
Чому ця логіка не витримала перевірки
Тут важливий момент. Ні стаття 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, ні Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, не вимагають окремої реєстрації цього акта. Такої процедури просто не існує. Суд прямо зазначив: жоден з наведених нормативних актів такої вимоги не передбачає.
Другий аргумент про сестру теж розсипався. За пунктом 58-1 названого Порядку той, хто доглядає за своїми батьком чи матір’ю, взагалі не зобов’язаний у заяві вказувати інших працездатних членів сім’ї, які могли б здійснювати догляд. Це правило стосується лише ситуацій із батьками дружини чи чоловіка. Тож посилання на наявність сестри не мало жодного правового значення.
Ключове ще ось у чому. Перевірка підстав для відстрочки можлива лише тоді, коли до ТЦК надійшла офіційна інформація про втрату особою законних підстав. Жодного такого повідомлення комісія не отримувала та суду не надала. А отже, і законних причин скасовувати власне рішення у неї не було.
Що вирішив суд
Суд визнав скасування відстрочки від призову протиправним та скасував рішення комісії, оформлене протоколом №34 від 30.03.2026. Наслідком стало поновлення відстрочки на той період, на який її й було надано.
Крім того, суд визнав протиправним і скасував наказ начальника ТЦК №90 від 31.03.2026 у частині призову та направлення позивача на службу. Так само скасували наказ командира військової частини №95 від 31.03.2026 про зарахування чоловіка до списків особового складу. Військову частину зобов’язали виключити його зі списків і звільнити з військової служби.
Цікаво, що суд відмовив у вимозі окремо зобов’язати ТЦК та комісію поновити відстрочку. Логіка проста: скасування протиправного рішення про скасування вже саме собою відновлює відстрочку. Додаткового рішення з цього питання не потрібно. Також відмовили в позові до військової частини, яка насправді нічого щодо позивача не вирішувала.
Про відповідальність держави за власні помилки
Окремої уваги вартий підхід суду до принципу належного урядування. Суд нагадав: ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а не на людину, якої ця помилка торкнулася. Якщо орган влади не дотримується власних процедур, він не має отримувати вигоду зі своїх протиправних дій.
Іншими словами, незаконне скасування відстрочки від призову не може породжувати правомірний результат. Суд послався на доктрину “плодів отруйного дерева”: якщо джерело доказів неналежне, то й усе, що з нього випливає, теж не має сили. А зарахування людини до військової частини було похідним від протиправного наказу про призов і самостійних правових підстав для існування не мало.
Тут варто додати одну практичну деталь. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн, хоча за пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” військовозобов’язані у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, від сплати звільнені. Суд роз’яснив, що ці гроші можна повернути, подавши відповідне клопотання.
Якщо у вас схожа ситуація і відстрочку скасували без жодного офіційного підтвердження втрати підстав, варто уважно подивитися на сам текст рішення комісії. Часто там немає нічого, крім загальних фраз. А загальна фраза – це не підстава. Це привід іти до суду.