Слідчі дії в ТЦК на Закарпатті відбулися просто в кабінеті тимчасово виконувача обов’язків керівника Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Івана Карповича. Про це повідомив журналіст Віталій Глагола. Офіційного підтвердження від правоохоронців поки немає, але в Ужгороді цю тему обговорюють жваво.
Чому вона зачепила так багато людей? Бо йдеться не про дрібне порушення, а про схему, від якої може постраждати кожен, хто має повістку в кишені. Давайте спокійно розберемося, що відомо і які норми закону тут працюють.
Для тих, хто не в курсі: ТЦК та СП – це територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, колишні військкомати. Саме вони ведуть облік військовозобов’язаних, оформлюють повістки й готують документи для військових частин.
Що сталося
За інформацією журналіста, слідчі дії в ТЦК можуть бути пов’язані із затриманням старшого сержанта Ужгородського районного ТЦК Анатолія Штеля. Йому закидають вимагання 6 тисяч доларів. У гривневому еквіваленті це сотні тисяч – сума, яку не кожен готовий віддати просто так.
Йшлося не про законну послугу, а про домовленість зі службовими особами ТЦК. За ці гроші, як переповідають джерела, фігурант обіцяв зняти військовозобов’язаного з розшуку та внести зміни до електронного реєстру Оберіг.
Такі історії зсередини виглядають однаково. Ніхто не обіцяє чуда. Обіцяють конкретні дії: прибрати позначку, оновити відомості, змінити статус.
Про те, що саме робили слідчі в кабінеті, офіційно не повідомлялося. І це зрозуміло: у справах про зловживання впливом деталі зазвичай стають публічними вже після повідомлення про підозру.
Хто такий Іван Карпович
Полковник Іван Карпович очолив Закарпатський обласний ТЦК та СП у статусі тимчасово виконувача обов’язків 4 вересня 2026 року. На цій посаді він змінив Андрія Савчука. А до призначення на Закарпаття керував Дубенським районним ТЦК та СП на Рівненщині.
Людина це не випадкова: кадровий військовий, бойовий офіцер, який бере участь у захисті України з 2014 року. Тож питання, чому слідчі завітали саме до його кабінету, має щонайменше два пояснення. Або він фігурант справи, або слідчі працювали з документами підрозділу, а керівник просто перебував на робочому місці. Гадати не варто – варто дочекатися офіційної інформації.
Що ховається за обіцянкою зняти з розшуку
Військовозобов’язаний потрапляє в розшук після того, як не з’явився за повісткою або не повідомив про зміну місця проживання. Відомості про це осідають у реєстрі Оберіг – електронній системі, де зібрано інформацію про призовників, військовозобов’язаних і резервістів.
Змінювати записи там можуть лише уповноважені посадовці ТЦК та СП. Ось чому у справах такого типу з’являється формулювання про вплив на службових осіб. Сержант не ухвалює рішення сам. Він обіцяє, що потрібне рішення ухвалить хтось інший, і саме за це просить гроші.
До речі, перевірити власні відомості в реєстрі можна через застосунок Резерв+ або звернувшись до найближчого ЦНАП чи ТЦК із письмовою заявою. Якщо у витягу щось не збігається, питання вирішують офіційно, а не через посередників.
Стаття 369-2: чому це не звичайний хабар
Провадження розслідують за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України. Ця норма описує прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення.
Ключове слово тут – вплив. Звичайне хабарництво за статтею 368 Кримінального кодексу означає, що службова особа бере гроші за дію, яку може вчинити своїми повноваженнями. А 369-2 – це торгівля зв’язками: гроші беруть за обіцянку вплинути на рішення іншої людини.
Довести таку домовленість складніше, ніж класичний хабар. Слідству потрібно показати, що особа справді мала зв’язки в ТЦК або принаймні переконувала в цьому. Розмір вигоди теж має значення: законодавець окремо виділяє великий та особливо великий розміри, і від цього залежить покарання.
Що буде далі
Затримання – це лише початок. Зазвичай далі йде повідомлення про підозру, клопотання про запобіжний захід і суд, який вирішує, чи тримати людину під вартою, чи обмежитися заставою. Паралельно слідчі збирають докази: витяги з реєстру, листування, записи розмов, свідчення.
Поки слідчі дії в ТЦК тривають, слідству доведеться відповісти на головне питання. Чи мав сержант реальну можливість вплинути на рішення посадовців? Чи просто використовував чужі проблеми як привід для власного заробітку?
Офіційно поки не підтверджені ні сума, ні статус учасників. А це означає, що закид – ще не вирок. Презумпція невинуватості нікуди не поділася.
Що робити, якщо у вас вимагають гроші
Ситуація, коли в ТЦК натякають на плату за зняття з розшуку, за оновлення відомостей чи за потрібний висновок військово-лікарської комісії, лякає. Саме на страх і поспіх такі схеми й розраховані. Ось кілька практичних кроків.
- Не платіть готівкою і не переказуйте кошти, навіть якщо обіцяють швидкий результат.
- Фіксуйте все: дату, місце, імена, номери телефонів, зміст розмов. Скріншоти й аудіозаписи згодом можуть стати доказами.
- Не залишайтеся сам на сам із проблемою. Порадьтеся з адвокатом, який має досвід у справах про неправомірну вигоду.
- Звертайтеся офіційно: до Державного бюро розслідувань, Національної поліції або на гарячі лінії відомств. Усна скарга працює гірше, ніж зареєстрована заява.
- Не вірте посередникам. Обіцянка вплинути на рішення – це не послуга, а кримінальне правопорушення.
Не менш важливий бік справи – відповідальність того, хто платить. Якщо людина пропонує чи передає гроші за вплив, це теж може стати окремим кримінальним провадженням за статтею 369-2. Тож розмова про те, як усе вирішити за готівку, здатен обернутися проти обох сторін.
Окремо варто сказати про ілюзію результату. Навіть якщо позначку в реєстрі приберуть, обов’язок з’явитися за повісткою нікуди не зникне. А домовленість, укладена в обхід закону, не має жодної юридичної сили.
Найкорисніше в такій ситуації – зібрати документи й не погоджуватися на усні домовленості. Повістка, її неотримання, розшук: усе це має бути відображено в реєстрі. Слідчі дії в ТЦК рано чи пізно завершуються, а от наслідки незаконної домовленості залишаються з людиною надовго.