Списання податкового боргу у процедурі неплатоспроможності фізичної особи – тема, яка викликає чимало суперечок між боржниками та податковою. З одного боку, Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) справді передбачає можливість визнати податкові зобов’язання безнадійними. З іншого – автоматичного списання не існує. Саме про це йдеться у свіжій постанові Верховного Суду у справі №922/1240/25, де судді Касаційного господарського суду скасували рішення нижчих інстанцій і чітко пояснили: формального підходу тут недостатньо.
Давайте розберемося, що ж сталося у цій справі і які висновки варто взяти на озброєння.
Як усе починалося: борги, реструктуризація і списання
У травні 2025 року Господарський суд Харківської області відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Топчій О.М. Розпочалася процедура реструктуризації боргів – стандартний шлях для людини, яка опинилася у скрутному фінансовому становищі.
Серед кредиторів опинилося Головне управління ДПС у Харківській області. Сума вражає: понад 11,7 мільйона гривень податкового боргу. З них 7,7 мільйона – основне зобов’язання, а ще 4 мільйони – штрафні санкції та пеня. Цифри серйозні, тож не дивно, що боржник і керуючий реструктуризацією вирішили піти шляхом, який пропонує частина друга статті 125 КУзПБ.
Керуючий реструктуризацією звернувся до суду з клопотанням: визнати весь податковий борг безнадійним і списати його. Суд першої інстанції погодився. Апеляція – теж. Логіка була простою: борг виник у межах трьох років до відкриття провадження, отже, за імперативними приписами Кодексу України з процедур банкрутства, він підлягає списанню.
Але податкова з таким підходом не погодилася і пішла до Верховного Суду. І, як виявилося, не дарма.
Що сказав Верховний Суд: три ключові моменти
Касаційний господарський суд у складі колегії суддів під головуванням Погребняка В.Я. дійшов висновку, що попередні рішення були передчасними. І ось чому.
Перше. Суди не дослідили структуру податкового боргу. А це критично важливо, адже частина перша статті 125 КУзПБ прямо каже: деякі борги взагалі не підлягають реструктуризації. Наприклад, заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. План реструктуризації можна затвердити лише після повного погашення таких зобов’язань. Чи перевірили це суди? Ні.
Друге. Частина податкового боргу була підтверджена судовими рішеннями. Зокрема, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №520/12804/19 стягнуто 4,3 мільйона гривень, а рішенням від 14.02.2024 у справі №520/25735/23 – ще 6 мільйонів. І тут спрацьовує правило з пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України: якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення або до визнання боргу безнадійним. Тривале невиконання судового рішення не звільняє боржника від обов’язку платити.
К слову, Верховний Суд неодноразово висловлював цю позицію – зокрема у справах №822/2243/17, №826/8231/15 та №908/673/24. І в постанові у справі №922/1240/25 він лише підтвердив сталість цього підходу.
Третє – і, мабуть, найважливіше. Судова палата для розгляду справ про банкрутство у постанові від 27.05.2026 у справі №908/1194/24 сформулювала принципову позицію: трирічний критерій, передбачений частиною другою статті 125 КУзПБ, не можна застосовувати формально.
Не просто «три роки»: що насправді треба перевіряти
Верховний Суд наголосив: сама лише відповідність податкового боргу трирічному строку не звільняє суд від обов’язку перевірити низку обставин. І це не просто порада – це вимога.
Що саме має з’ясувати суд?
По-перше, момент виникнення податкового боргу. Це не дата податкового повідомлення-рішення, не дата акта перевірки і навіть не дата судового рішення про стягнення. Податковий борг виникає тоді, коли узгоджене грошове зобов’язання не сплачене у встановлений строк. Треба встановити момент узгодження, строк сплати і перший день прострочення – лише після цього можна коректно відрахувати три роки.
По-друге, майновий стан боржника. Якщо людина має реальну можливість погасити борги, списання податкового боргу суперечитиме меті процедури реструктуризації. Інститут неплатоспроможності створений для чесних боржників, які об’єктивно не можуть розрахуватися з кредиторами, а не для тих, хто просто хоче уникнути сплати податків.
По-третє, поведінку боржника – з погляду добросовісності. Чи не зловживає він процедурою? Чи виконав керуючий реструктуризацією всі передбачені законом дії? Це теж має бути перевірено.
І нарешті, потрібно враховувати перебіг самої процедури реструктуризації. Списання боргів – не самостійний механізм, а елемент цієї процедури, який реалізується під судовим контролем.
Чому це важливо для боржників і кредиторів
Позиція Верховного Суду у справі №922/1240/25 – це не просто чергове рішення. Це сигнал для всіх учасників справ про неплатоспроможність фізичних осіб.
Для боржників: розраховувати на автоматичне списання податкового боргу не варто. Суд перевірятиме все – від моменту виникнення заборгованості до вашої добросовісності. Якщо у вас є активи або доходи, достатні для погашення боргів, про списання можна забути.
Для податкових органів: це підтвердження того, що Кодекс України з процедур банкрутства не скасовує дію Податкового кодексу України. Податковий борг, підтверджений судовим рішенням, продовжує існувати до повного погашення – якщо тільки він не підпадає під чітко визначені податковим законодавством випадки безнадійності.
Для судів: формальне порівняння дат більше не працює. Потрібен повноцінний аналіз обставин справи – інакше рішення не встоїть у касації.
Справу №922/1240/25 направили на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. І тепер цей суд має врахувати всі зауваження Верховного Суду: дослідити структуру боргу, перевірити момент його виникнення, оцінити майновий стан боржника та його добросовісність.
Це рішення ще раз доводить: банкрутство фізичної особи – не лазівка для ухилення від податків, а інструмент для тих, хто справді опинився у безвиході. І межа між цими двома ситуаціями проходить саме там, де закінчуються формальності й починається реальний аналіз обставин.