Уявіть: ви народилися в Україні, але доля закинула вас в іншу країну. Ви отримали новий паспорт, збудували життя, та з роками вирішили повернутися додому. І тут з’ясовується, що поновлення у громадянстві України більше схоже на смугу перешкод, ніж на дружній жест держави. Потрібно відмовитися від попереднього паспорта, прожити в Україні певний строк, пройти купу перевірок. Нещодавно у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт 15410 про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо врегулювання деяких питань, пов’язаних із поновленням у громадянстві України, який може змінити правила гри і полегшити повернення тим, хто втратив українське громадянство, але має паспорт «дружньої» країни.
Давайте розберемося, що саме пропонують змінити і як це вплине на реальних людей. Бо проект вносить точкові, але дуже відчутні правки до Закону «Про громадянство України». Писатиму без канцеляризмів, обіцяю.
Як працює поновлення в громадянстві зараз
За чинним законом особа, яка колись припинила українське громадянство, може його поновити. Але не все так просто. Спочатку треба подати декларацію про визнання себе лише громадянином України. Тобто ви маєте офіційно заявити: «Я відмовляюся від будь-якого іншого громадянства, тепер я тільки українець». Іншими словами, подвійне громадянство у цій ситуації не визнається – а це часто ставить перед складним вибором.
Другий бар’єр – проживання. Якщо ви постійно живете за кордоном, то для відновлення паспорта доводилося повертатися, отримувати посвідку на постійне проживання і чекати щонайменше рік. Тільки після цього – розгляд вашої заяви. Усе це розтягується на місяці, а то й роки. Для когось такі умови стають непереборними.
Звісно, існували винятки – спрощений порядок для іноземців із певних держав. Але до сьогодні навіть у ньому вимагалася та сама декларація «лише громадянином», що зводило нанівець ідею лояльності.
Що саме змінює законопроєкт 15410
Проект вносить дві ключові правки. Перша – зі статті 10 прибирають згадку про декларацію про визнання себе лише громадянином України. Це технічний момент, але він сигналізує про загальний рух до більш гнучкого підходу. На практиці це означає, що для низки процедур більше не вимагатимуть засвідчення виключного громадянства – достатньо буде звичайної декларації про визнання себе громадянином. Різниця величезна, бо зникає обов’язок відрікатися від попереднього паспорта.
Головний же подарунок захований у змінах до статті 10¹ – тієї самої, що регулює спрощений порядок. По-перше, уточнюють, що іноземці з держав, громадяни яких мають право на спрощене набуття українського громадянства, подають декларацію про визнання себе громадянином України (без слова «лише»!) за умови складання іспитів з Конституції, історії України та володіння державною мовою. Це логічний крок – держава просить підтвердити знання, а не зрікатися коріння.
А тепер найважливіше. У статтю 10¹ вписують нову частину:
«Особа, яка припинила громадянство України і є громадянином (підданим) держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку, і подала заяву про поновлення у громадянстві України та декларацію про визнання себе громадянином України, реєструється громадянином України незалежно від того, проживає вона постійно за кордоном чи перебуває в Україні…»
Чому це справжнє спрощення
Кілька рядків змінюють одразу кілька жорстких вимог.
По-перше, поновлення у громадянстві України більше не прив’язане до постійного проживання. Ви можете жити за кордоном, приїхати на місяць, подати заяву – і вас зареєструють громадянином. Жодних вимог про рік очікування, жодних необхідностей спочатку оформлювати посвідку. Звісно, це працюватиме лише для тих, хто має паспорт країни з переліку «спрощенців». Перелік затверджує Кабінет Міністрів – туди входять країни, з якими Україна має тісні гуманітарні чи міграційні зв’язки.
По-друге, можна відмовлятися від іноземного паспорта. Декларація про визнання себе громадянином – це не зречення. Ви просто підтверджуєте, що визнаєте себе громадянином України, а держава приймає це як достатню підставу. У багатьох ситуаціях це рятує від складного процесу виходу з попереднього громадянства, який міг тривати роками.
По-третє, процедура стає швидшею – «реєструється громадянином» означає адміністративний, а не дозвільний характер дії. Тобто за відсутності прямих законних перешкод (про них згадаю далі) вашу заяву просто задовольнять, без політичних чи бюрократичних «роздумів».
Які є обмеження – будьте реалістами
Не все так райдужно, щоб одразу пакувати валізи. По-перше, зберігаються підстави для відмови, передбачені частиною восьмою статті 9. Це стандартний чек-лист безпеки: ваші дії не повинні загрожувати національній безпеці чи громадському порядку; ви не повинні мати незнятої судимості за тяжкий чи особливо тяжкий злочин; не повинні бути засуджені за злочини проти доброчесності правосуддя і так далі. Іншими словами, якщо ваші руки чисті, а наміри чесні – табло горить зеленим.
Крім того, зверніть увагу: поправка стосується лише тих, хто припинив громадянство України (наприклад, через добровільний вихід або втрату за колишнім законом), а не тих, кого позбавили громадянства в порядку скасування незаконного набуття. Також важливо, що особа повинна бути громадянином або підданим саме тієї держави, яка є у затвердженому урядом переліку. Якщо ви, скажімо, маєте паспорт країни, що не потрапила до списку, доведеться йти загальним шляхом.
І не забуваємо про іспити. Спрощений порядок передбачає складання тестів з Конституції, історії та мови – це обов’язкова умова, яку, до речі, проектом чітко зафіксовано. Тож певний мінімальний рівень знань показати все одно доведеться.
Законопроєкт 15410 зараз на стадії розгляду, тому слідкуємо за новинами. Якщо його ухвалять у такому вигляді, сотні людей отримають цивілізований, людський шлях додому. Без декларацій про відмову від власного минулого і без річних очікувань на кордоні. Власне, це і є той випадок, коли право спрощується не для галочки, а для конкретної людської історії.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков