Страхове відшкодування після ДТП – тема, яка рано чи пізно може торкнутися кожного. І коли трагедія вже сталася, питання грошей стоїть особливо гостро. Адже за сухими рядками законів і судових рішень – реальні сім’ї, які втратили близьку людину і тепер змушені боротися ще й за справедливу компенсацію.
Саме таку ситуацію розбирав Верховний Суд у справі, що стала важливим орієнтиром для всіх, хто стикається з наслідками дорожньо-транспортних пригод.
Що трапилося на трасі Р-62
У грудні 2021 року, близько п’ятої ранку, водій автомобіля Renault Master рухався автодорогою Р-62 через село Кам’яна на Чернівеччині. Наближаючись до АЗС, він втратив контроль над транспортним засобом – автомобіль пішов у занос і вилетів на зустрічну смугу. Там сталося лобове зіткнення з Volkswagen Sharan.
Водій Volkswagen помер у лікарні від отриманих травм. У нього залишилася дружина та двоє дітей.
Винуватця аварії, засудженого за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, звільнили від реального ув’язнення – суд призначив 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки. А от із цивільними позовами все виявилося значно складніше.
Що вирішили суди першої та апеляційної інстанцій
Сторожинецький районний суд стягнув на користь дружини загиблого із ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 305 027,16 грн. До цієї суми увійшли:
– 156 000 грн – шкода у зв’язку зі смертю потерпілого;
– 15 985,16 грн – витрати на його лікування;
– 3 564,52 грн – компенсація за тимчасову втрату працездатності;
– 977,48 грн – моральна шкода через лікування;
– 128 500 грн – відшкодування за знищений автомобіль.
Окремо з роботодавця винуватця – ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС» – стягнули по 400 000 грн моральної шкоди дружині та кожній із двох дітей загиблого, а також матеріальну шкоду дружині.
Апеляційний суд залишив це рішення без змін. І тоді страхова компанія пішла до Верховного Суду.
Про що сперечалася страхова
Головний аргумент представника «Арсенал Страхування» був простим і, як з’ясувалося, цілком обґрунтованим: дружина загиблого не є потерпілою в розумінні Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Звучить як юридична казуїстика? Насправді це принциповий момент.
Річ у тім, що статус потерпілої у кримінальному провадженні – це одне. А статус потерпілої за страховим законом – зовсім інше. І вони не тотожні.
Хто такий потерпілий для страхової компанії
Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№ 1961-IV) чітко визначає: потерпілий – це особа, життю, здоров’ю або майну якої безпосередньо заподіяна шкода внаслідок ДТП.
Колегія суддів Верховного Суду звернула увагу на важливу деталь: у цьому законі немає жодної згадки про те, що до потерпілих прирівнюються спадкоємці, законні представники чи правонаступники.
Більше того, статті 23-27 згаданого закону чітко розмежовують: є потерпілий – той, кому безпосередньо заподіяли шкоду, і є інші особи, які лише у визначених законом випадках можуть претендувати на страхове відшкодування.
Коротко кажучи, список тих, хто має право на виплати, розширеному тлумаченню не підлягає. І це принципова позиція.
Що це означає на практиці
Тепер найцікавіше. Шкода, пов’язана з лікуванням, тимчасова втрата працездатності та моральна шкода через біль і страждання від ушкодження здоров’я – усе це відшкодовується виключно тому, хто цю шкоду зазнав особисто. І коли мова заходить про страхове відшкодування таких витрат, родичі загиблого не можуть автоматично зайняти його місце.
Іншими словами, якби потерпілий вижив, він сам отримав би ці гроші від страхової. Але оскільки він помер, його дружина не набуває права вимагати ці суми від страховика.
Верховний Суд прямо послався на низку своїх попередніх рішень у подібних справах – від 2018, 2022 та 2024 років. І в кожному з них позиція незмінна: витрати на лікування, компенсація за тимчасову непрацездатність і пов’язана з цим моральна шкода можуть бути стягнуті зі страхової лише на користь самого потерпілого.
А от із заподіювача шкоди – тобто з винуватця ДТП – родичі мають право стягнути ці витрати за загальними нормами Цивільного кодексу України. Зокрема, за статтями 23 та 1166 ЦК. Тут уже працюють зовсім інші правила.
Доля знищеного автомобіля
Окрема історія – з відшкодуванням за транспортний засіб. Суди визнали Volkswagen Sharan фізично знищеним, оскільки вартість ремонту перевищувала його ринкову вартість до аварії.
Але тут сплив інший нюанс. За п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі фізичного знищення авто власнику відшкодовується різниця між вартістю машини до ДТП і після неї. Тобто для правильного розрахунку страхового відшкодування треба знати не лише, скільки авто коштувало до аварії, а й скільки коштують його залишки.
Суди першої та апеляційної інстанцій цього не врахували – вони виходили лише з вартості авто до ДТП і страхового ліміту.
Але це ще не все. Верховний Суд нагадав про усталену практику: якщо потерпілому присуджують повну вартість знищеного автомобіля, то самі залишки цього авто мають бути передані тому, хто платить. У цьому випадку – страховій компанії. Велика Палата Верховного Суду ще у 2023 році підтвердила цей підхід.
Місцевий суд свого часу повернув автомобіль дружині загиблого. Касаційний суд це виправив – тепер Volkswagen Sharan переходить у власність «Арсенал Страхування».
А що з витратами на пам’ятник
Страхова намагалася оскаржити й стягнення витрат на спорудження надгробного пам’ятника. Мовляв, немає належних доказів.
Але тут аргументи компанії не спрацювали. Дружина надала договір купівлі-продажу від 5 жовтня 2023 року. У ньому чітко зафіксовано: кошти за виготовлення та встановлення пам’ятника сплачені повністю, що підтверджено підписами обох сторін. Суд визнав цей доказ цілком достатнім.
Що змінив Верховний Суд
Касаційний суд частково задовольнив скаргу страховика. Із загальної суми 305 027,16 грн, яку мала виплатити компанія, виключили три складові: 15 985,16 грн витрат на лікування, 3 564,52 грн компенсації за тимчасову втрату працездатності та 977,48 грн моральної шкоди через лікування.
Разом мінус 20 527,16 грн. До стягнення зі страхової залишилося 284 500 грн. Плюс компанія отримує у власність залишки автомобіля.
Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалила це рішення 20 травня 2026 року. Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.