В справах про розлучення непоодинокими є випадки, коли подружжя спочатку подає позов про розірвання шлюбу, а вже згодом – позов про поділ спільного майна подружжя.
Іноді, від моменту розлучення до пред’явлення вимог щодо поділу майна подружжя, проходить досить багато часу, бо іноді колишні дружина чи чоловік або просто зволікають, або ж ще сподіваються на відновлення стосунків, або просто думають, що будь-коли зможуть отримати свою частку у спільному майні. Однак, у цивільному праві (відповідно й у сімейному праві) існує таке поняття як позовна давність.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сімейний кодекс у частині 2 ст.72 визначає, що до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Початок перебігу позовної давності в справах про поділ спільного майна подружжя у більшості випадків розпочинається у момент припинення шлюбу, у разі розірвання шлюбу органом РАЦС або у разі розірвання шлюбу судом.
Однак, бувають випадки, коли один з подружжя не має всієї інформації про спільне майно, або про свої права на майно чи про вагомі обставини щодо спільної власності, тоді, початком перебігу строку позовної давності або обставинами, які впливають на його обчислення можуть бути:
- момент, коли позивач дізнався, міг або повинен був дізнатися про порушення свого права на майно;
- обставини, за наявності яких порушення права на спільне майно могло розпочатись чи/та існувати ще до моменту припинення шлюбу;
- наявність/відсутність у позивача можливості або обов’язку дізнатись про порушення свого права ще до моменту розірвання шлюбу;
- наявність/відсутність поважних причин пропущення, переривання, поновлення позовної давності, підтверджених належними та відповідними доказами.
Приділити увагу визначенню моменту початку перебігу строку позовної давності варто обом сторонам спору про майно, а особливо – адвокатам, як позивача, так і відповідача.