Стягнення податкового боргу – це та процедура, яка рано чи пізно наздоганяє кожного, хто ігнорує податкові повідомлення. І йдеться не лише про бізнес. Звичайні громадяни, власники квартир і будинків, теж ризикують опинитися у кріслі відповідача. Саме це сталося з мешканцем Хмельниччини, чию справу нещодавно розглянув місцевий окружний адміністративний суд.
Податкова звернулася до суду з позовом про стягнення 3406,14 грн. Борг утворився через несплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Простіше кажучи – людина володіла житловою нерухомістю, отримувала повідомлення від ДПС, але гроші до бюджету не надходили.
Давайте розберемося, як узагалі виникає податковий борг і чому суд став на бік податкової. Тут важливий момент: ця історія – не про якогось злісного неплатника. Вона про те, що незнання або банальне «не отримав листа» не звільняє від обов’язку платити.
Що вважається податковим боргом
Податковий кодекс України дає чітке визначення. Відповідно до підпункту 14.1.175 статті 14, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, яку платник не сплатив у визначений строк, плюс непогашена пеня. Зверніть увагу на слово «узгодженого». Якщо ви не оскаржили податкове повідомлення-рішення – сума вважається узгодженою автоматично.
У нашому випадку борг склався з двох податкових повідомлень-рішень. Перше – від вересня 2022 року на 1634,89 грн. Друге – від лютого 2023 року на 1771,25 грн. Разом – 3406,14 грн.
Кожен платник податків зобов’язаний сплачувати податки і збори в строки, встановлені Податковим кодексом України. Це передбачено підпунктом 16.1.4. І жодних винятків для тих, хто «не знав» або «не отримував листів», закон не робить.
Як суд повідомляв відповідача
Окремої уваги заслуговує процедура повідомлення. Суд відкрив провадження 13 серпня 2025 року. Ухвалу надіслали двома способами: в електронний кабінет відповідача (доставлено того ж дня) і рекомендованим листом за адресою, вказаною в позовній заяві.
І ось тут починається найцікавіше. Конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Багато хто думає: не отримав листа – значить, суд не повідомив належним чином. Але ні. Судова практика давно виробила інший підхід. Адміністративні суди не зобов’язані розшукувати фактичне місце проживання відповідача. Повернутий конверт із позначкою «адресат відсутній», «за закінченням терміну зберігання» чи подібними – це належний доказ виконання судом свого обов’язку.
Таку правову позицію підтвердив Верховний Суд у постановах від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 та від 23 червня 2020 року у справі №640/740/19.
Відповідач не подав відзиву на позов. Суд зробив усе, що міг: електронний кабінет, поштове відправлення. Інших контактів у матеріалах справи просто не було.
Коли податкове повідомлення вважається врученим
А тепер – ключова норма, яку варто знати кожному. Пункт 58.3 статті 58 Податкового кодексу України говорить: якщо пошта не може вручити податкове повідомлення-рішення через відсутність платника за адресою, відмову його прийняти або з інших причин – документ вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про невручення.
Тобто обидва податкові повідомлення-рішення, направлені на адресу хмельничанина і повернуті з відміткою «за закінченням терміну зберігання», юридично були йому вручені. Після цього в нього було 10 календарних днів на сплату (пункт 57.3 статті 57 ПК України). Він цього не зробив – і сума набула статусу податкового боргу.
Чесно кажучи, багато людей досі вважають: не розписався в отриманні – значить, нічого не винен. Це небезпечна ілюзія.
Податкова вимога: останній шанс перед судом
Коли борг уже виник, контролюючий орган зобов’язаний надіслати податкову вимогу. Це передбачено пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України. І в цій справі податкова таку вимогу направила – 7 вересня 2023 року.
Вимога – це формальний документ, який фіксує: ви маєте борг, і ми про нього нагадуємо востаннє. Якщо і після цього гроші не надходять – дорога до суду відкрита.
Крім податкових повідомлень-рішень та вимоги, позивач надав суду інтегровану картку платника й розрахунок суми позовних вимог. Цих документів виявилося достатньо, щоб довести наявність і розмір боргу.
Чому суд задовольнив позов
Механізм стягнення податкового боргу з фізичної особи визначений пунктом 87.11 статті 87 ПК України. Орган стягнення звертається до суду з позовом, а саме стягнення за судовим рішенням здійснює державна виконавча служба в межах закону про виконавче провадження.
Доказів сплати боргу відповідач не надав. Відзиву на позов не подав. Суд дослідив усе, що було в матеріалах справи, і визнав позовні вимоги обґрунтованими.
Цікаво, що позивач – Головне управління ДПС у Хмельницькій області – був звільнений від сплати судового збору. Тому питання розподілу судових витрат навіть не розглядалося.
Рішення ухвалене 2 жовтня 2025 року. Його можна оскаржити до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів. Якщо апеляції не буде – воно набере законної сили і вирушить до виконавчої служби.
Що це означає для пересічного громадянина
По-перше, стягнення податкового боргу – це не абстрактна загроза, а цілком реальна процедура. Суд розглядає такі справи за правилами спрощеного провадження, без виклику сторін. Тобто ви можете навіть не знати, що справа вже слухається, а рішення – ухвалене.
По-друге, ставка на «не отримав листа» не працює. Податковий кодекс України чітко регулює, коли повідомлення вважається врученим. І поштова відмітка про неможливість вручення грає проти вас, а не за вас.
По-третє, навіть невелика сума боргу – у цій справі трохи більше трьох тисяч гривень – запускає судовий механізм. А за рішенням суду борг стягуватиме виконавець, і тоді до основної суми додадуться ще й витрати виконавчого провадження.
Керуючись статтями 6, 72–77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив стягнути з відповідача 3406,14 грн. Якби людина просто вчасно сплатила податок на нерухомість – жодного суду б не було. І жодних додаткових ризиків для її майна.