Витрати на правничу допомогу – це та частина судового процесу, яка часто викликає не менше емоцій, ніж сама суть спору. Уявіть: ви програли апеляцію, і тепер ваш опонент хоче стягнути з вас 46 000 гривень лише за те, що його адвокат читав документи, аналізував законодавство та їздив на засідання. Саме така ситу ація склалася у справі №910/16341/21, яку Верховний Суд розглянув 10 січня 2024 року. Історія показова – вона розкриває одразу кілька важливих нюансів про те, як працює механізм відшкодування адвокатських витрат.
З чого все почалося
Два співвласники квартир у будинку по вулиці Глушкова в Києві звернулися до суду з позовом до свого ОСББ. Вони хотіли скасувати рішення загальних зборів об’єднання – зокрема ту частину, де йшлося про зат вердження кошторису та щомісячний внесок на управління будинком у розмірі 9,86 грн за квадратний метр.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов. Але апеляція повністю відмовила позивачам. І отут почалося найцікавіше – ОСББ «Глушкова 9-В» подало заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, які воно понесло під час апеляційного розгляду.
Сума вийшла чимала – 46 000 гривень. І Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 25 жовтня 2023 року цю суму стягнув з однієї з позивачок.
Як рахують витрати на правничу допомогу: три кроки до компенсації
Чесно кажучи, багато хто думає, що адвокат просто називає цифру – і суд її задовольняє. Насправді механізм складніший. Господарський процесуальний кодекс України (ГПК) передбачає цілих три етапи:
Перший – це попереднє визначення суми. Сторона має до закінчення судових дебатів заявити, що подасть докази витрат пізніше.
Другий – власне визначення розміру. Тут потрібно подати три речі: заяву про відшкодування, детальний опис робіт адвоката та докази, що підтверджують ці роботи й їхню вартість. Це можуть бути договори, акти приймання-передачі послуг, розрахунки.
Третій – розподіл судових витрат за правила ми статті 129 ГПК.
У справі №910/16341/21 ОСББ усе це зробило. Між об’єднанням та Адвокатським бюро «Радецької Тетяни Петрівни» був укладений договір про надання правової допомоги. До нього долучили розрахунки вартості послуг: 1 000 грн за годину роботи адвоката та 3 000 грн за уч асть у судовому засіданні.
Що конкретно робив адвокат? Аналізував рішення суду першої інстанції (1 година), вивчав законодавство та правові висновки Верховного Суду (9 годин), писав апеляційну скаргу (15 годин), готувався до засідань та брав у них участь. А ще – писав відзив на апеляційну скаргу позивачів і додаткові пояснення. Усе разом – 46 000 грн.
Коли сторона каже «я нічого не отримувала»
Тут важливий момент. Позивачка наполягала: їй не надсилали копій документів про витрати на правничу допомогу, тож вона не могла належно заперечити проти їхнього розміру. А це, мовляв, порушення принципу змагальності сторін.
Але суд встановив інше. Відповідач направляв усе поштою – на адреси прож ивання позивачів. Разом з апеляційною скаргою та відзивом на скаргу позивачів. Акти приймання-передачі послуг також надіслали поштою ще 1 травня 2023 року.
Крім того, представниця ОСББ додатково відправила документи на електронну пошту представниці позивачки. І хоч а остання стверджувала, що електронне листування не можна вважати належним доказом направлення, Верховний Суд із цим не погодився.
Логіка суду проста: вирішальне значення має сам факт ознайомлення сторони зі змістом доказу, а не спосіб, у який це було зроблено. Головне – щоб принцип змагальності був дотриманий. І якщо документи відправлені поштою на офіційну адресу – цього достатньо.
Чому не сп рацював аргумент про «Електронний суд»
Цікавий поворот: позивачка посилалася на те, щ о адвокати зобов’язані користуватися підсистемою «Електронний суд», і обмін доказами через звичайну електронну пошту не можна вважати легітимним.
Але Верховний Суд звернув увагу на інше. Апеляційна скарга, відзив на неї, клопотання про долучення доказів – усе це ОСББ подавало в паперовій формі через канцелярію суду. А підтвердження надсилання копій позивачам – квитанції про поштове відправлення. Т обто основний обов’язок виконано саме через традиційну пошту. Електронний лист був лише додатковим, а не єдиним способом інформування.
До речі, представниця позивачки подала через «Електронний суд» клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Але своїм правом так і не скористалася. Верховний Суд розцінив це як свідоме уникнення від отримання документів.
Співмірність: чи завжди суд стягує повну суму
ГПК у статті 126 чітко каже: розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи, витраченим часом, обсягом послуг та значенням справи для сторони.
І якщо інша сторона вважає суму завищеною – с аме вона повинна довести неспівмірність. Недостатньо просто сказати «це задорого». Потрібні конкретні аргументи і, бажано, розрахунки.
У цій справі позивачка обмежилася загальними фразами про «завищеність» витрат, не підкріпивши їх жодним доказом. Т ому суд і стягнув 46 000 грн повністю.
Кстаті, Європейський суд з прав людини у справі «East / West Alliance Limited» проти України сформулював чіткий підхід: заявник має право на компенсацію судових витрат, лише я кщо доведе, щ о ці витрати були фактичними, неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.
Що варто запам’ятати
Верховний Суд залишив додаткову постанову апеляції без змін. Отже, 46 000 грн витрат на професійну правничу допомогу довелося сплатити.
Ця спр ава нагадує про кілька речей, які часто ігнорують учасники судових процесів. По-перше, заява про відшкодування витрат на правничу допомогу – це не формальність, а повноцінна частина справи, яка потребує уваги не менше, ніж основний спір. По-друге, якщо ви отримали документи поштою – краще з ними ознайомитися, а не робити вигляд, щ о їх не існує. І по-третє, якщо ввас не влаштовує заявлена сума – готуйте контррозрахунок, а не обмежуйтеся загальними словами про несправедливість.
У резуль таті саме пасивна процесуальна поведінка позбавила позивачку шансу зменшити суму стягнення. Адвокат відповідача надав вичерпні докази, суд перевірив співмірність, а інша сторона не спромоглася належно заперечити. Ось так і працює принцип змагальності – кожен отримує рівно те, щ о зміг обґрунтувати.
