Стягнення витрат на професійну правничу допомогу після виграної справи – тема, яка хвилює чи не кожного, хто коли-небудь судився. Особливо коли йдеться про десятки тисяч гривень, витрачених на адвоката. У справі № 902/869/25 Верховний Суд якраз і розбирався з цим питанням – і його висновки варті вашої уваги.
Уявіть: ви виграли касацію, всі нерви позаду, а тепер хочете повернути гроші, які заплатили адвокату. Логічно? Цілком. Але чи завжди суд стягує всю заявлену суму? Давайте розбиратися на реальному прикладі.
Про що сперечалися сторони
Якщо коротко: прокуратура подала позов в інтересах держави, вимагаючи визнати недійсним договір підряду на капремонт, укладений між Ладижинською міськрадою та ФОП Погосян Анною. Крім того, прокурор просив стягнути з підприємиці на користь ради понад 11,4 млн грн – з подальшим перерахуванням цих коштів у дохід держави.
Перша інстанція позов задовольнила. Але апеляційний суд скасував це рішення і у задоволенні позову відмовив повністю. Прокуратура, звісно, пішла до Верховного Суду. І тут важливий момент: 2 липня 2026 року касаційний суд залишив скаргу прокуратури без задоволення. ФОП Погосян остаточно виграла справу.
Звідки взялася сума 42 600 грн
Після перемоги в касації підприємиця звернулася до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. Вона просила стягнути з Рівненської обласної прокуратури 42 600 грн – саме стільки коштували послуги її адвоката під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.
Що входило в цю суму? Відповідно до детального опису робіт, адвокат Слободянюк М.В. надав клієнтці такі послуги: консультації з правових питань, підготовку відзиву на касаційну скаргу, клопотання про відеоконференцію, ознайомлення з матеріалами справи та безпосередню участь у судовому засіданні 2 липня 2026 року. До речі, адвокат брав участь онлайн – тобто навіть не їздив до Києва.
Чесно кажучи, перелік робіт виглядає стандартним для касаційного провадження. І тут постає ключове питання: чи завжди суд має стягувати рівно ту суму, яку сторона фактично заплатила адвокату?
Як Господарський процесуальний кодекс регулює це питання
Тут важливий момент, який багато хто випускає з уваги. Господарський процесуальний кодекс України не дає автоматичного права на повне відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Так, частина восьма статті 129 ГПК України каже: сторона подає докази – і суд їх оцінює. Але оцінює не механічно.
Стаття 126 ГПК України визначає критерії співмірності. Суд дивиться на складність справи, час, витрачений адвокатом, обсяг виконаних робіт, ціну позову і значення справи для сторони. І це ще не все.
Частина п’ята статті 129 ГПК України дозволяє суду відступити від загального правила розподілу витрат. Іншими словами – навіть якщо ви виграли і маєте всі платіжки, суд може сказати: «Ні, ця сума завелика, ось вам половина». Саме так і сталося у справі № 902/869/25.
Чому Верховний Суд зменшив суму вдвічі
Колегія суддів проаналізувала обставини справи і дійшла цікавого висновку: заявлені 42 600 грн не відповідають критеріям розумності, пропорційності та справедливості. І ось на що саме звернули увагу.
По-перше, правова позиція ФОП Погосян не змінювалася протягом усього розгляду – від першої інстанції до касації. Адвокат не вигадував нових аргументів, не перебудовував лінію захисту. По-друге, нормативне регулювання спірних відносин також залишалося стабільним. По-третє, судове засідання в касації було лише одне – і представник брав у ньому участь онлайн.
Суд прямо вказав: сума гонорару є неспівмірною та непропорційною. Тому Верховний Суд ухвалив стягнути з прокуратури 21 300 грн – рівно половину від заявленого. Решту витрат на професійну правничу допомогу ФОП Погосян має покрити самостійно.
Практичний урок для тих, хто судиться
Коли ви плануєте бюджет на адвоката, варто розуміти: чек від юриста не дорівнює гарантованому відшкодуванню. Суд оцінюватиме не лише факт оплати, а й те, чи справді така сума була необхідною в конкретних обставинах. Критерії, якими керується суд під час стягнення витрат на професійну правничу допомогу, давно сформовані судовою практикою.
Ось кілька моментів, які суд бере до уваги:
– чи змінювалася правова позиція сторони протягом процесу;
– скільки судових засідань відбулося і в якому форматі;
– наскільки складною була справа з юридичного погляду;
– чи є заявлена сума співмірною з ринковими цінами на адвокатські послуги.
До речі, у цій справі прокуратура навіть не подала заперечень щодо розміру витрат. Суд зменшив суму з власної ініціативи, керуючись принципами верховенства права та справедливості.
Окремо варто згадати позицію Європейського суду з прав людини, на яку послався Верховний Суд. У рішенні «East/West Alliance Limited проти України» ЄСПЛ наголосив: витрати мають бути фактичними, неминучими та обґрунтованими. А в справі «Лавентс проти Латвії» додав: відшкодовуються лише ті витрати, розмір яких є розумним. Ці два критерії – реальність і розумність – стали визначальними і для українського суду.
Колегія суддів також послалася на практику Великої Палати Верховного Суду – зокрема, на постанову від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 та постанову від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23. У них чітко сказано: розмір відшкодування не повинен бути непропорційним до предмета спору.
Як захистити свої інтереси
Якщо ви наймаєте адвоката і розраховуєте потім стягнути ці витрати з опонента, ось кілька простих правил. Фіксуйте кожну дію адвоката в детальному описі робіт. Підписуйте акти приймання-передачі послуг. Зберігайте платіжні документи. І головне – слідкуйте, щоб вартість послуг була адекватною складності справи.
Адвокат, який просить 42 600 грн за стандартний відзив, одне онлайн-засідання і консультацію, ризикує тим, що суд уріже цю суму. І клієнт заплатить різницю з власної кишені.
Матеріали справи № 902/869/25 показують: навіть якщо ви виграли процес і маєте всі докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, остаточне рішення про розмір відшкодування залишається за судом. І його оцінка може суттєво відрізнятися від цифри у платіжці – рівно вдвічі, як у цьому випадку.