Стягнення витрат на професійну правничу допомогу зі сторони, яка програла спір, – на перший погляд, усе просто: заплатив адвокату й отримав компенсацію. Але на практиці суди досить прискіпливо перевіряють, чи справді заявлена сума відповідає реальному обсягу роботи. Саме це й сталося у справі № 910/6131/25, де Верховний Суд зменшив заявлені 42 500 грн до 25 000 грн. Давайте розберемося, що пішло не так і на що звертають увагу судді.
Про що взагалі був спір
ФОП Каменський Артем Андрійович подав позов до ТОВ «Епіцентр К» та Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (скорочено – УКРНОІВІ). Він вимагав визнати недійсним свідоцтво України на торговельну марку № 355366 від 27 листопада 2024 року і зобов’язати УКРНОІВІ внести відповідні зміни до державного реєстру.
Господарський суд міста Києва у жовтні 2025 року відмовив у позові. Північний апеляційний господарський суд у березні 2026-го залишив це рішення без змін. Коли ФОП Каменський подав касаційну скаргу, Верховний Суд 6 серпня 2026 року теж став на бік відповідача й залишив попередні рішення в силі.
Крапка в основному спорі була поставлена. Але залишилося фінансове питання: хто заплатить за роботу адвоката, який відбивав касаційну атаку?
Скільки коштувала правнича допомога і хто її надавав
ТОВ «Епіцентр К» заздалегідь попередило: у відзиві на касаційну скаргу компанія зазначила, що планує витратити на правничу допомогу орієнтовно 40 000 грн. А вже після завершення розгляду справи подала заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42 500 грн.
Інтереси «Епіцентр К» у всіх трьох інстанціях представляв адвокат Барабаш Олексій Володимирович із Адвокатського об’єднання «Ай Пі Юрікс». Вартість години його роботи – 2 500 грн, і це було зафіксовано в додатковій угоді № 3 від 16 червня 2025 року до договору № 06062025.
Згідно з актом від 7 серпня 2026 року, адвокат витратив 17 годин. Ось як цей час розподілився:
- попереднє опрацювання матеріалів – 6 годин;
- підготовка відзиву на касаційну скаргу разом із попереднім розрахунком судових витрат – 6 годин;
- підготовка процесуальних документів у справі – 1 година;
- підготовка до судових засідань та участь у них (30 липня і 6 серпня 2026 року, враховуючи час очікування) – 4 години.
Множимо 17 на 2 500 – виходить 42 500 грн. На перший погляд, усе логічно й документально підтверджено. Але суд подивився глибше.
Що не сподобалося позивачу і суду
ФОП Каменський подав заперечення й просив або взагалі відмовити у стягненні цих витрат, або суттєво зменшити суму. Його логіка була простою: справа не є складною, спір немайновий, а адвокат фактично лише підготував відзив і взяв участь у двох засіданнях.
І тут починається найцікавіше. Верховний Суд, керуючись нормами Господарського процесуального кодексу України, почав методично розкладати заявлені послуги по поличках. І виявив кілька проблемних моментів.
Перше: попереднє опрацювання матеріалів. Шість годин на «читання документів» – це не окрема послуга. Вона повністю охоплюється підготовкою відзиву на касаційну скаргу. Не можна спочатку взяти гроші за вивчення справи, а потім окремо – за написання відповіді на основі вивченого. Це одна й та сама робота, просто розбита на два рядки.
Друге: в акті зазначено «підготовка процесуальних документів у справі» та «підготовка інших документів». Але яких саме? Суд перевірив матеріали справи – і знайшов там лише відзив на касаційну скаргу. Жодних інших процесуальних документів, клопотань чи заяв адвокат Барабаш не подавав. Отже, ці послуги просто не підтверджені.
І є ще третій момент, який зіграв не на користь «Епіцентр К». Адвокат Барабаш представляв компанію у всіх трьох інстанціях – першій, апеляційній і касаційній. Тобто він досконало знав і обставини справи, і правову позицію клієнта, і все нормативне регулювання. Підготовка відзиву в касації для нього зводилася до підтримки вже сформульованих раніше аргументів – це не вимагало великого обсягу аналітичної чи технічної роботи.
Чому саме 25 000, а не 42 500
Ухвалюючи рішення, Верховний Суд застосував критерії співмірності, закладені у статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Це складність справи, реально витрачений час, обсяг наданих послуг і їхня необхідність. Крім того, суд керувався статтею 129 ГПК України, яка регулює загальні правила розподілу судових витрат.
Колегія суддів визнала обґрунтованими лише дві категорії послуг. За підготовку відзиву на касаційну скаргу разом із попереднім розрахунком витрат – 15 000 грн (6 годин по 2 500 грн). За підготовку до судових засідань та участь у них – 10 000 грн (4 години по 2 500 грн). Усе інше суд відкинув як неспівмірне або взагалі не підтверджене матеріалами справи.
Так стягнення витрат на професійну правничу допомогу скоротилося з 42 500 до 25 000 грн. Різниця – 17 500 грн – лягла на плечі самого «Епіцентр К», попри те що формально всі документи були оформлені бездоганно: договір, додаткова угода, акт, ордер адвоката.
Додаткову постанову Верховний Суд ухвалив 20 серпня 2026 року у складі колегії: головуючий Власов Ю.Л., судді Бенедисюк І.М. та Малашенкова Т.М. Постанова набрала законної сили негайно й оскарженню не підлягає.
Практичні уроки для тих, хто розраховує на компенсацію
Ця справа – майже хрестоматійний приклад того, як не варто формувати заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Ось кілька висновків, які з неї напрошуються.
Сам факт підписання акта між адвокатом і клієнтом ще нічого не гарантує. Суд оцінює заявлені витрати самостійно, керуючись власним внутрішнім переконанням. Як наголосила Велика Палата Верховного Суду ще у справі № 904/4507/18, зобов’язання між адвокатом і клієнтом не є обов’язковими для суду при вирішенні питання про розподіл витрат.
Не можна штучно дробити одну послугу на кілька окремих позицій. Якщо підготовка відзиву об’єктивно включає аналіз документів і вивчення практики, то виділяти «опрацювання матеріалів» окремим рядком – прямий шлях до того, що суд викреслить цю частину. До речі, аналогічну позицію Верховний Суд уже висловлював у справі № 910/17228/19.
Усі заявлені процесуальні документи мають фізично існувати в матеріалах справи. Якщо ви пишете в акті «підготовка процесуальних документів», а в справі лежить лише один відзив, то решта послуг автоматично стає непідтвердженою.
І ще один нюанс: якщо один і той самий адвокат веде справу від початку до кінця, це працює проти збільшення суми компенсації. Суди резонно вважають, що такому представнику не потрібно щоразу занурюватися в матеріали з нуля, а отже, і час на підготовку має бути меншим.
Чесний і прозорий підхід до формування переліку послуг у детальному описі – ось що насправді працює. Суд охоче компенсує те, що справді було зроблено, але не толерує спроб роздути рахунок за рахунок дублювання позицій або послуг, яких не існує в матеріалах справи.
