Уявіть: ви працюєте на критично важливому підприємстві, маєте законне бронювання від мобілізації, а у застосунку «Резерв+» раптом бачите позначку «Порушення правил військового обліку» і повідомлення про розшук. Саме в такій ситуації опинився працівник Рівненського обласного виробничого комунального підприємства «Рівнеоблводоканал» – і пішов до суду. Рівненський окружний адміністративний суд 27 травня 2026 року визнав дії територіального центру комплектування протиправними та зобов’язав виключити з реєстру дані про порушення.
Давайте розберемося, що сталося і які аргументи спрацювали.
Суть конфлікту
Працівник водоканалу був заброньований до 31 січня 2026 року. Підприємство отримало підтвердження статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період – про це свідчить наказ Рівненської обласної військової адміністрації №119 від 28 січня 2026 року. Тож роботодавець подав документи на нове бронювання, і працівника забронювали до 28 січня 2027 року.
Але 29 січня 2026 року – тобто через день після видання згаданого наказу – ТЦК вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів запис про порушення правил військового обліку. Причина: не пройшов військово-лікарську комісію. Одночасно сформували звернення до Національної поліції.
Працівник стверджував, що жодних повісток не отримував, до адміністративної відповідальності не притягувався, а його бронювання було чинним. ТЦК же наполягав: станом на 29 січня бронювання не було, а інформація про проходження ВЛК – відсутня.
Суд подивився на докази – і став на бік позивача.
Чому аргументи ТЦК не переконали суд
Перше й головне: відповідач не надав жодного доказу того, що повістка взагалі формувалася і надсилалася працівнику. А це критично, адже внесення даних про порушення правил військового обліку можливе лише тоді, коли повістку оформили за всіма правилами і вручили належним чином.
Нагадаю, що згідно з Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року), виклик до ТЦК здійснюється шляхом вручення або надсилання повістки. У ній зазначаються прізвище, мета виклику, місце та час явки, підпис посадової особи, реєстраційний номер.
Без повістки немає обов’язку з’явитися. А без обов’язку з’явитися – немає порушення.
Друге: суд звернув увагу на пункт 63 Порядку №560. Там чітко сказано: військовозобов’язаних, у яких строк дії відстрочки не завершився, на медичний огляд не направляють. Винятки є, але позивач під жоден із них не підпадав.
Третє, і це, мабуть, найцікавіше: працівник перебував на спеціальному військовому обліку – саме тому, що був заброньований за підприємством. За пунктом 17 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (затвердженого постановою №1487), саме такі особи перебувають на спеціальному обліку – на відміну від загального, де обліковуються незаброньовані.
ТЦК, схоже, цього не врахував. Бо у своїх запереченнях заявив, що станом на 29 січня 2026 року позивач не мав бронювання. Але матеріали справи показують інше: підприємству підтвердили статус критично важливого 28 січня, а документи на бронювання подали ще раніше.
Що означає «розшук» ТЦК і коли він законний
Коли ми чуємо слово «розшук», одразу уявляємо кримінальний контекст. Насправді ж розшук військовозобов’язаного – це процедура встановлення місцезнаходження особи, яка не з’явилася за викликом. Її мета – доставлення до ТЦК для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Механізм такий: якщо людина не прийшла за повісткою, ТЦК вносить до реєстру відомості про порушення. Після цього автоматично формується звернення до поліції – про адміністративне затримання та доставлення. Підстави: статті 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Але ж уся ця конструкція тримається на факті отримання повістки. Немає доказів вручення – немає підстав для розшуку. Саме це і констатував суд.
Крім того, керівник ТЦК зобов’язаний організовувати перевірки стану бронювання військовозобов’язаних. Іншими словами, ТЦК мав би перевірити, чи справді працівник втратив бронювання, перш ніж вносити дані про порушення. Але цього зроблено не було.
На що звернути увагу
Ця справа цікава тим, що позивач не просто довів факт бронювання, а й показав: відстрочка діяла безперервно. Попереднє бронювання – до 31 січня 2026 року, нове оформлене на 12 місяців. Тобто жодного «вікна», в якому працівник міг би вважатися незаброньованим, не існувало.
І ще один важливий момент. Суд нагадав: тягар доказування правомірності своїх дій лежить на суб’єкті владних повноважень – тобто на ТЦК. І якщо ТЦК не може підтвердити, що повістку надіслали, а бронювання справді було відсутнє, то всі сумніви тлумачаться на користь громадянина.
Суд задовольнив позов повністю: визнав дії ТЦК протиправними і зобов’язав виключити з реєстру дані про порушення правил військового обліку та оголошення в розшук. Також на користь позивача стягнули судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Коли ви бачите в «Резерв+» позначку про розшук, але знаєте, що маєте чинну відстрочку, – це не вирок. Це ситуація, яку можна і варто оскаржити. Головне – мати на руках документи, що підтверджують бронювання, і розуміти: без належно врученої повістки жоден розшук не є законним.