Уявіть: ви відкриваєте «Резерв+», а там – статус про порушення правил військового обліку. Жодних повісток ви не отримували, штрафів вам не виписували – а система вже позначила вас як такого, кого розшукує ТЦК. Саме в такій ситуації опинився позивач у справі № 400/1687/26, яку Миколаївський окружний адміністративний суд розглянув 18 червня 2026 року. І суд став на його бік.
Людина дізналася про проблему випадково – під час оновлення даних у застосунку «Резерв+». У її електронному військово-обліковому документі з’явилася позначка про порушення правил військового обліку, а також інформація про те, що особу розшукує територіальний центр комплектування. При цьому жодної повістки позивач не отримував, постанови про адміністративне правопорушення стосовно нього не виносили.
Тож людина пішла до суду. Вимоги були чіткими: визнати дії ТЦК протиправними, зобов’язати виключити недостовірні дані з реєстру та подати відомості до поліції для зняття з розшуку.
Що відповів ТЦК
У відзиві на позов представники центру комплектування пояснили: позивачу надсилали повістку № 39339321 поштою ще 16 червня 2025 року. Вимагали з’явитися 4 липня 2025 року для уточнення облікових даних. Мовляв, не прийшов – отже, є порушником.
Здавалося б, логіка ТЦК проста: надіслали – не з’явився – внесли до реєстру. Але суд подивився на ситуацію глибше. І не просто подивився, а поставив ключове запитання: чи є докази того, що людина справді отримала повістку?
Що каже закон про повістки поштою
Тут важливий момент. Надсилання повістки поштою – це не просто кинути лист у скриньку й забути. Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року (Порядок № 560), досить детально регулює цю процедуру.
Повістка надсилається рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Належним підтвердженням оповіщення вважається або день отримання листа особою (що підтверджується документами від поштового оператора), або день, коли в поштовому повідомленні поставили відмітку про відмову отримати лист, або відмітку про відсутність особи за адресою.
І от що цікаво: ТЦК не надав суду жодного з цих доказів. Не було ні повідомлення про вручення, ні відмітки про відмову, ні будь-яких інших документів від поштового оператора. Сам факт надсилання – ще не доказ отримання. Це приблизно як сказати «я тобі дзвонив», не маючи запису в журналі викликів.
До речі, закон вимагає, щоб на поштовому відправленні зазначалися штриховий кодовий ідентифікатор, прізвище, ім’я, адреса отримувача. А в описі вкладення – найменування відправлення, дані про адресата, назва вкладення з кількістю аркушів, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису керівника ТЦК. Жодного з цих документів відповідач суду також не показав.
Чому запис у реєстрі визнали незаконним
А тепер – головне. Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII чітко визначає, які саме дані вносяться до реєстру. Згідно зі статтею 7 цього закону, до персональних даних належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зверніть увагу на слово «притягнення». Йдеться не про підозру, не про припущення, не про автоматичну позначку після неявки. А про факт притягнення до відповідальності – з датою, номером та змістом протоколу чи постанови. Тобто має бути реальний розгляд справи, а не просто «ми надіслали, а він не прийшов».
Суд наголосив: до повноважень ТЦК справді належить розгляд справ про порушення правил військового обліку. Це передбачено і Порядком № 1487 (постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року), і статтею 235 КУпАП. Але реалізація цих повноважень має відбуватися через ухвалення відповідної постанови. Без постанови – немає підстав для внесення даних про порушення.
Крім того, Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» встановлює, що основними засадами ведення реєстру є обов’язковість та своєчасність внесення відомостей, а також повнота й актуалізація даних. Інакше кажучи, якщо дані неактуальні або внесені безпідставно – це пряме порушення закону.
Чесно кажучи, логіка залізна. Не можна записати людину в порушники лише тому, що вона не прийшла за повісткою, факт вручення якої нічим не підтверджений. Потрібен повноцінний розгляд справи з дотриманням процедури – і лише тоді внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Що вирішив суд
Миколаївський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю. Ось що саме зобов’язали зробити:
– визнати протиправними дії ТЦК щодо внесення даних про порушення правил військового обліку до реєстру;
– виключити ці дані з реєстру шляхом приведення облікових відомостей у відповідність;
– подати до органів поліції відомості для виключення особи з реєстру осіб, які перебувають у розшуку;
– відшкодувати позивачу судові витрати в сумі 1064,96 грн.
Суд також керувався практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, рішенням у справі «Серявін та інші проти України», де наголошується на обов’язку суду належно обґрунтовувати свої рішення. Важливо, що в адміністративному судочинстві діє презумпція вини суб’єкта владних повноважень: саме ТЦК, а не позивач, має доводити правомірність своїх дій.
Чому це рішення важливе
Ця справа – не поодинокий випадок. Тисячі військовозобов’язаних стикаються з подібною ситуацією: відкривають «Резерв+» і бачать статус порушника, хоча жодних законних підстав для цього немає. Рішення Миколаївського окружного адмінсуду у справі № 400/1687/26 показує: такий підхід ТЦК можна й потрібно оскаржувати.
Ключовий висновок із цієї справи простий, але дуже важливий. Дані про порушення правил військового обліку можуть бути внесені до реєстру лише на підставі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Якщо такої постанови немає – записи є незаконними й підлягають виключенню.
І ще один практичний момент, який варто запам’ятати: факт надсилання повістки поштою не дорівнює факту її отримання. ТЦК має підтвердити вручення документами від поштового оператора. Немає підтвердження – немає підстав вважати людину повідомленою належним чином.
Якщо ви опинилися в схожій ситуації – не ігноруйте проблему. Фіксація статусу порушника правил військового обліку в реєстрі «Оберіг» може мати серйозні наслідки: від зупинок поліцією до перешкод під час перетину кордону. Судова практика вже напрацьована, і вона на вашому боці – головне, щоб ви самі зробили перший крок до захисту своїх прав.