Уявіть собі вечір неділі, 7 червня. Ви вмикаєте трансляцію товариської гри Данія-Україна, налаштовуєтесь на спокійний футбол із новим тренером. Аж раптом на 67-й хвилині час наче зупиняється. Так, усе саме так: товариський матч збірної України з Данією достроково завершився через знепритомнення Еріксена. І справа тут не в рахунку на табло, а в людському житті.
Але давайте по черзі. Ця зустріч взагалі мала стати для «синьо-жовтих» черговою перевіркою під керівництвом Андреа Мальдери. Стадіон «Odense Isstadion» у данському Оденсе, новий тренерський штаб, спроба награти зв’язки. Усе це відійшло на другий план після того, як капітан господарів упав на газон.
Сам матч почався не надто вдало для українців. Вже на 13-й хвилині Патрік Доргу відкрив рахунок. Він змістився з флангу в центр, влучно пробив здалеку у ближній кут, і Анатолій Трубін виявився безсилим. Пропущений гол змусив нашу команду трохи отямитись, але далі було ще складніше.
На 36-й хвилині Йоакім Меле вдало зіграв на добиванні. Перевага Данії стала досить відчутною – 2:0. Тут будь-який уболівальник міг засумувати, проте «синьо-жовті» раптово повернули надію. За хвилину до свистка на перерву Віктор Циганков скоротив відставання. Його гольовий епізод – це суміш удачі та вміння опинитися в потрібному місці. Після рикошету від спроби Романа Яремчука м’яч відскочив просто до Віктора, який спрямував його у порожні ворота. Рахунок став 2:1.
На перерву команди пішли з інтригою, а другий тайм обіцяв бути спекотним. Якийсь час тривала рівна боротьба, моменти виникали з обох сторін. Але запам’ятався він зовсім не забитими м’ячами.
І ось на 67-й хвилині гра зупинилася остаточно. Крістіан Еріксен, капітан данців, раптом схопився за грудну клітку. Потім, за мить, звалився на газон. І весь стадіон завмер. Ви бачили це на власні очі чи в повторі, і в голові одразу спливають страшні спогади про Євро-2020. Саме тому цей достроково завершений товариський матч збірних України та Данії – не просто рядок у спортивній хроніці. Це нагадування про крихкість усього.
Атмосфера стала напруженою до краю. Лікарі обох команд, миттєво зреагувавши, надавали Еріксену допомогу. Пауза затягнулася на довгих, важких хвилин двадцять. Ніхто вже не думав про тактику чи заміни – погляди всіх були прикуті до газону, де лежав Крістіан. На щастя, капітан данців прийшов до тями просто на полі. Потім його обережно забрала швидка допомога, і вже з лікарні почали надходити більш-менш спокійні новини.
Тут важливий момент, який змушує серйозно ставитися до цього випадку. Ви, певно, пам’ятаєте, що на Євро-2020 Еріксен пережив зупинку серця в матчі з Фінляндією. Тоді лікарі буквально повернули його з того світу. З того часу він пройшов довгу реабілітацію і повернувся у великий футбол, але з кардіостимулятором – імплантованим кардіовертер-дефібрилятором (ІКД).
Якщо зовсім просто, то ІКД – це маленький пристрій під шкірою, який стежить за ритмом серця. Якщо воно раптом починає битися надто швидко або хаотично, пристрій дає імпульс, щоб ритм вирівняти. Якщо ж трапляється зупинка – апарат виконує роль дефібрилятора. Саме це і дозволило Крістіану не тільки вижити п’ять років тому, а й продовжити грати на найвищому рівні.
Тому, коли 7 червня він знову впав на газон, усі розуміли серйозність моменту без зайвих слів. Арбітр, порадившись із гравцями та тренерами, вирішив не продовжувати гру. Фінальний свисток пролунав одразу після того, як стала зрозумілою ситуація зі здоров’ям Еріксена. І це рішення не підлягало жодним обговоренням чи апеляціям – воно було єдиним правильним.
Коли достроково завершений товариський матч збірної України з Данією через знепритомнення Еріксена був зупинений, рахунок 2:1 на користь господарів так і залишився зафіксованим. Голи: 1:0 – 13 Доргу, 2:0 – 36 Меле, 2:1 – 44 Циганков. Але ці цифри зараз важливі хіба що для статистичного протоколу.
Для Андреа Мальдери це, без сумнівів, незвичний досвід на старті роботи зі збірною. Замість аналізу тактичних схем – розмови про людяність і здоров’я гравців. Для нашої команди цей матч стане нагадуванням про те, що футбол – це величезна емоція, але життя завжди важливіше за гру.
Коли Крістіана везли зі стадіону, трибуни аплодували стоячи. Це була данина поваги людині, яка вдруге в кар’єрі проходить через подібне випробування просто на очах у всього світу. Чи повернеться він на поле знову – покаже час і медичне обстеження. Але той факт, що після всього побаченого він прийшов до тями, – уже маленька перемога.
Мабуть, саме такі моменти роблять футбол чимось більшим, ніж просто грою. Вони об’єднують гравців і вболівальників різних країн у єдиному переживанні за життя людини. І хоча команда України програла на полі, справжній результат цього вечора виходить далеко за межі спортивного рахунку.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков