Цифровізація виконавчого провадження в Україні виходить на новий рівень: 7 квітня Верховна Рада ухвалила Закон № 4833-IX. Він змінює процесуальні кодекси та закони про банківську діяльність, нотаріат, іпотеку, нерухомість і ринки капіталу.
Головна мета проста і зрозуміла кожному, хто хоч раз стикався зі стягненням боргів: прибрати з процесу якомога більше паперової рутини. У Мін’юсті пояснюють, що йдеться про заміну ручних процедур автоматизованою електронною взаємодією. Більшість положень закону набере чинності 23 жовтня 2026 року.
Уявіть собі людину, яка давно розрахувалася з боргом, але арешт із картки знімають лише через два тижні. Або стягувача, який знає, що в боржника є гроші на електронному гаманці, та не може до них дістатися. Саме такі ситуації має виправити новий закон. Давайте розберемося, що саме змінилося.
Електронна взаємодія замість паперових листів
Автоматизована система виконавчого провадження, або скорочено АСВП, тепер щільніше пов’язана з державними реєстрами. Це означає, що виконавець швидше дізнається про рахунки боржника, його електронні гаманці, цінні папери, нерухомість і транспорт.
Перелік тих, хто обмінюється даними з АСВП в електронному форматі, розширили. Тепер це не лише банки, а й державні реєстратори, нотаріуси, органи МВС, Національна поліція та Державна прикордонна служба. Завдяки цьому необхідну інформацію отримують швидше, а паперових процедур стає менше.
Арешт знімається сам
Раніше зняття арешту з рахунку було справжнім випробуванням. Виконавець вручну формував постанову, надсилав її до банків, а людина чекала від кількох днів до кількох тижнів. Тепер, щойно гроші повністю покрили борг, виконавчий збір і витрати, система сама формує повідомлення про зняття арешту.
Крім того, удосконалили автоматичний розподіл виконавчих документів між державними і приватними виконавцями. Це вирівнює навантаження та зменшує корупційні ризики.
Електронні гроші більше не схованка
Боржники давно навчилися тримати кошти подалі від класичних банків. Електронні гаманці, платіжні сервіси, необанки і фінтех-платформи залишалися зоною, куди виконавцям було складно дотягнутися.
Закон № 4833-IX закриває цю прогалину. Примусове стягнення тепер поширюється на електронні гроші, рахунки в небанківських надавачів платіжних послуг і платіжних установах.
Додамо сюди заборону продовжувати депозитні договори для осіб із Єдиного реєстру боржників. Раніше боржник міг «заморозити» гроші на вкладі й спокійно чекати. Тепер після закінчення строку вкладу кошти за запитом виконавця спрямують на погашення заборгованості, а не повернуть власнику.
Поновити провадження стало простіше
З’явилася нова стаття 37-1 Закону «Про виконавче провадження». Вона впорядковує поновлення провадження після того, як виконавчий документ повернули стягувачу.
Подати заяву про поновлення можуть стягувач, боржник, прокурор (коли представляє інтереси громадянина чи держави) або суд. Виконавець виносить постанову про поновлення не пізніше наступного робочого дня. Якщо підстав немає, відмова з’являється протягом трьох робочих днів.
Тут важливий момент: коли провадження поновлюють за заявою боржника, стягувач має пред’явити виконавчий документ протягом десяти днів. А під час поновлення виконавець донараховує виконавчий збір, який не встигли стягнути раніше. Старі постанови про збір при цьому виконувати не будуть.
Реєстр боржників очищується автоматично
Ще одна новела – стаття 39-1. Якщо на рахунок виконавчої служби надійшла сума, якої достатньо для погашення вимог стягувача, збору, витрат, штрафів і винагороди приватного виконавця, система формує повідомлення про погашення заборгованості.
Це повідомлення стає підставою для виключення боржника з Єдиного реєстру та зняття арешту з коштів, електронних грошей і цінних паперів. Тобто після повної оплати все відбувається без додаткових заяв і походів по кабінетах. Ось така цифровізація виконавчого провадження в дії.
Строки перевірки майна
Закон встановлює чіткі строки перевірки майнового стану боржника. Після відкриття або поновлення провадження перевірку проводять протягом десяти днів. Далі рахунки та електронні гаманці перевіряють щонайменше раз на два тижні, а нерухомість, рухоме майно, майнові права і доходи – раз на три місяці. Такий підхід має зробити пошук активів системнішим.
Оновлена стаття 56 деталізує, як описують і зберігають арештоване майно. Виконавець може обмежити право користування, опечатати майно чи передати його на зберігання. При цьому процедуру формалізували, щоб не вилучали особисті речі, які конфіскації не підлягають.
Єдине житло під захистом
Закон підвищує поріг, за якого можна звернути стягнення на єдине житло боржника. Якщо квартира чи будинок єдині для боржника та його сім’ї, а загальна сума стягнення не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, таке житло не можна вилучати чи виставляти на торги.
Винятки збереглися: аліменти та виплати на утримання дитини, відшкодування шкоди через каліцтво, ушкодження здоров’я чи смерть, шкода від кримінального правопорушення, а також випадки, коли майно перебуває в іпотеці.
Що з цього випливає для вас
Стягувачам закон дає більше можливостей поновити провадження після повернення документа і прискорює пошук грошей боржників завдяки охопленню необанківських сервісів. Боржникам варто знати: повне погашення боргу тепер автоматично запускає виключення з реєстру і зняття арештів, а єдине житло отримало додатковий захист. Цифровізація виконавчого провадження обіцяє зробити процес прозорішим для обох сторін.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков