У Дніпрі проводять обшуки у працівників Маріупольського РТЦК – і ця новина швидко розлетілася містом. Правоохоронці затримали двох військовослужбовців, а саме молодшого сержанта та солдата, які представляли районний територіальний центр комплектування з Маріуполя. За версією слідства, їхні дії підпадають одразу під дві статті Кримінального кодексу – вимагання (стаття 189) та шахрайство (стаття 190), причому в найтяжчій – четвертій частині.
Давайте одразу прояснимо, що означають ці звинувачення не мовою кодексів, а людською. Вимагання – це коли в людини вимагають гроші чи майно, шантажуючи її якимись погрозами. Наприклад, погрожують поширити інформацію, яку людина хотіла б приховати, або залякують фізичною розправою. Шахрайство ж – це коли виманюють гроші обманом чи зловживаючи довірою. Пообіцяли «вирішити питання», отримали гроші – і зникли. Четверта частина в обох статтях вказує на особливо великі розміри або вчинення організованою групою, а це вже тягне за собою серйозні роки позбавлення волі з конфіскацією майна.
Як повідомили в поліції Дніпропетровської області, обшуки у працівників Маріупольського РТЦК відбуваються саме в Дніпрі, хоча сам ТЦК належить до зони відповідальності Донеччини. Це не дивно: після окупації Маріуполя багато державних установ змінили локацію, і особовий склад тепер виконує завдання на підконтрольній території. Тож історія, яка почалася, ймовірно, на сході, зараз отримала продовження тут.
Донецький обласний ТЦК підтвердив факт затримання своїх співробітників. У повідомленні на офіційній Facebook-сторінці уточнили: затримано молодшого сержанта та солдата Маріупольського РТЦК, їм інкримінують ч. 4 ст. 189 (вимагання) та ч. 4 ст. 190 (шахрайство) КК України. Керівництво обіцяє всебічно сприяти слідству і рішуче засуджує будь-які корупційні прояви.
Виникає резонне запитання: що буде далі? Прямо зараз тривають слідчі дії, які, окрім обшуків, можуть включати допити свідків, вилучення документів та експертизи. Паралельно вирішується питання про запобіжний захід. Якщо пояснити простими словами – суд має обрати, як фігуранти проведуть час до вироку: під вартою, під домашнім арештом чи, скажімо, з особистим зобов’язанням. З огляду на тяжкість статей, найімовірніший варіант – тримання під вартою, але остаточне рішення залежить від позиції прокурора та суду.
Коли мова заходить про обшуки у працівників Маріупольського РТЦК, у багатьох одразу виникає бажання повісити ярлик. Але тут важливий момент: ми живемо в правовій державі, де діє презумпція невинуватості. Людина вважається невинуватою, доки її провину не доведуть у судовому порядку і не винесуть обвинувальний вирок. Тобто зараз ми маємо справу лише з підозрою – не більше. Слідчі збирають докази, сторона захисту готує свої аргументи, і тільки в залі суду стане зрозуміло, чи справді мали місце злочинні дії.
Варто хоча б кількома словами окреслити, яку відповідальність передбачають згадані статті. За ч. 4 ст. 189 КК України вимагання, вчинене організованою групою або в особливо великих розмірах, карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна. Аналогічно ч. 4 ст. 190 дає від 5 до 12 років. На практиці «особливо великий розмір» для вимагання та шахрайства настає, коли сума збитків перевищує 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у 2026 році це понад 907 500 гривень. Тож ставки справді високі.
Обшуки у працівників Маріупольського РТЦК – це не перша і, на жаль, вочевидь не остання справа, де військовослужбовці ТЦК фігурують у кримінальних провадженнях. Подібні історії час від часу з’являються в новинах із різних регіонів. Проте варто розрізняти поодинокі випадки і системне явище. Сам ТЦК – це передусім орган, який займається обліком призовників, організацією мобілізації та соціальним захистом військових. Абсолютна більшість людей там виконують свою роботу чесно.
Ще один штрих, який не дає спокою: чому звинувачення включають і вимагання, і шахрайство одночасно? Адже це різні за способом вчинення злочини. Ймовірно, слідство вбачає в діях затриманих окремі епізоди: десь гроші вимагали з погрозами, а десь брали за «послуги», яких насправді не збиралися надавати. Встановити точну картину допоможуть матеріали, отримані під час обшуків у працівників Маріупольського РТЦК, – переписки, чорнові записи, банківські виписки.
Показово, що керівництво і Маріупольського, і Донецького обласного ТЦК не лише не покриває підлеглих, а й прямо заявляє про співпрацю з правоохоронцями. «Рішуче засуджуємо будь-які прояви корупційних злочинів» – це не чергова формальна фраза, а сигнал: у військовому відомстві розуміють, що подібні інциденти підривають довіру до всієї системи. І довіра ця зараз на вагу золота – коли країна тримає оборону, кожен має бути впевнений, що процеси мобілізації та обліку відбуваються прозоро і законно.
А що робити людині, яка зіткнулася з вимаганням або шахрайством з боку посадовців, зокрема представників ТЦК? Юристи радять фіксувати всі контакти: зберігати записи розмов, скріншоти повідомлень, залучати свідків. А потім негайно звертатися до Державного бюро розслідувань або Нацполіції. Саме такі заяви і стають підставою для обшуків і подальших арештів. Тож не варто мовчати – це єдиний спосіб захистити свої права і запобігти новим злочинам.
Поки ж у Дніпрі тривають слідчі дії, ми можемо лише спостерігати, до чого приведуть зібрані докази. Головне – не забувати: за кожним заголовком «обшуки у працівників Маріупольського РТЦК» стоять живі люди, чию долю вирішить тільки суд. І яким би не був наш особистий емоційний відгук на такі новини, закон і право повинні залишатися понад усім.