Концерн «Уралвагонзавод» (УВЗ) відзвітував про передачу російській армії чергової партії танків Т-90М «Прорив» та Т-72Б3М, які отримали удосконалений всесторонній захист. Заява пролунала на тлі безперервних бойових дій, де живучість бронетехніки часто стає вирішальним аргументом. І якщо про «удосконалений всесторонній захист» говорять офіційно, за цим має стояти щось більше, ніж звичайне нарощування броні. Давайте розберемося, що це може означати на практиці.
Коли виробник каже про «удосконалений всесторонній захист», йдеться не про одну конкретну деталь. Сучасний танк захищають одразу кілька шарів: пасивна броня, динамічний захист, комплекси активного захисту, системи маскування. І все це має працювати разом. Інакше кажучи, танк перетворюється на подобу цибулини: знімаєш один шар — під ним наступний, і кожен робить влучання менш небезпечним.
На Т-90М такий «цибулинний» підхід довели до досить логічного рівня. Вже у базовій версії ця машина мала комбіновану лобову броню корпусу та башти, вбудований динамічний захист «Реликт», а також комплекс оптико-електронного подавлення. Останній, до речі, не дає ворожим ПТРК нормально навестися на ціль — і це працює без жодного пострілу. УВЗ тепер заявляє, що захист став ще кращим. Жодних точних специфікацій, звісно, не наводять, але можна припустити, що доопрацювання торкнулися динамічного захисту бортів та корми — адже саме у ці зони найчастіше прилітає від дронів та ручних гранатометів під час міських боїв.
Сам танк Т-90М «Прорив» — це остання версія російського основного бойового танка Т-90. Якщо дивитися глибше, то Т-90 — це глибока модернізація радянського Т-72. Тут збереглася класична для цієї лінійки компоновка: відділення управління попереду, бойове — в центрі, а моторно-трансмісійне — в кормі. Екіпаж із трьох осіб теж лишився незмінним — механік-водій, командир і навідник. Працюють вони у своєрідному сталевому «бутерброді», де зовнішні шари постійно переосмислюють залежно від нових загроз.
До речі, про загрози. Ще кілька років тому головним ворогом танка вважали ворожий танк або ПТРК із потужною кумулятивною бойовою частиною. Зараз усе змінилося. На перший план вийшли удари згори — баражуючі боєприпаси та FPV-дрони, які цілять у тонкий дах башти чи моторний відсік. Саме тому безперервна робота над підвищенням захищеності, про яку говорять на УВЗ, має враховувати і цей аспект. Інакше будь-який «удосконалений всесторонній захист» ризикує перетворитися на гарну етикетку, яка не рятує в реальному бою.
Якщо повернутися до офіційної заяви, вона виглядає доволі стримано: «Робота над підвищенням захищеності бронетехніки ведеться безперервно». І це справді нормальна практика для будь-якого оборонного підприємства. Серійні зразки постійно допрацьовують, усуваючи слабкі місця, виявлені під час експлуатації. Тут важливий момент — чи пройшли ці допрацювання повний цикл випробувань, чи йдеться про спрощені рішення, які швидко «докрутили» для відправки на фронт.
Наостанок варто зауважити, що жоден захист не дає стовідсоткової гарантії. Однак коли танк отримує удосконалений всесторонній захист, це підвищує шанси екіпажу вийти з бою живим. А в умовах, де майже кожна атака може стати останньою, навіть додаткові кілька відсотків живучості — це не просто цифри. Це те, що дозволяє механіку-водієві, командиру й навіднику повернутися додому. І поки на «Уралвагонзаводі» говорять про чергову партію машин із покращеним захистом, на передовій ці слова набувають зовсім іншої ваги.